Аккерманську фортецю включили до Міжнародного списку культурних цінностей ЮНЕСКО

4 грудня під час 20-го засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України й ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Про це з посиланням на Міністерство культури України повідомляє “Бессарабія INFORM”.

«Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46. Це робить Україну однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права. Ми й надалі працюватимемо над розширенням переліку об’єктів під посиленим захистом та над зміцненням міжнародно-правових механізмів у сфері охорони культурних цінностей», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Завдяки експертній підтримці Агенції суспільно-правового моделювання, Регіонального центру прав людини, НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab та за сприяння Міністерства оборони України до списку увійшли такі об’єкти Одещини:

• Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область;
• Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;
• Приморські сходи, м. Одеса;
• Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;
• Одеський національний художній музей, м. Одеса;
• Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса;

«Україна послідовно реалізує норми Гаазької конвенції та двох протоколів до неї, зокрема запроваджує кримінальну відповідальність за порушення імунітету культурних цінностей, удосконалює міжвідомчу координацію між Міністерством культури, Міністерством оборони, правоохоронними органами та місцевими адміністраціями, розвиває системи ризик-менеджменту, захисту культурних цінностей та документування руйнувань. Україна стала першою країною, яка успішно апробувала механізм спеціального (ad hoc) моніторингу під час збройного конфлікту», — підкреслила Анастасія Бондар. 

Посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям:

• вони є культурною спадщиною, що має величезне значення для людства;
• вони охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні;
• вони не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів і Сторона, яка здійснює контроль над культурними цінностями, зробила заяву на підтвердження того, що вони не використовуватимуться подібним чином.

В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.

Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, користуються найвищим рівнем охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього «імунітету» вважається грубим порушенням Другого протоколу, серйозним міжнародним злочином та тягне за собою подвійну відповідальність – як держав, так і осіб.

Раніше до Міжнародного списку під посиленим захистом уже внесли 27 українських об’єктів, переважно з-поміж тих, що перебувають у Списку всесвітньої спадщини та Попередньому списку ЮНЕСКО — за винятком тимчасово окупованих територій