Аккерманська фортеця під посиленим захистом ЮНЕСКО: чому це важливий крок для пам’ятки — пояснення експерта

Нещодавно Аккерманську фортецю, розташовану у Білгороді-Дністровському, внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО. Таке рішення ухвалили на засіданні Комітету організації із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Про значення такого кроку для збереження пам’ятки та про проблеми, з якими вона сьогодні стикається, «Бессарабії INFORM» розповів історик, археолог і ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету Андрій Красножон. 

За словами вченого, наразі Аккерманська фортеця перебуває у не зовсім зрозумілому стані з точки зору охорони культурної спадщини. Як пояснює Андрій Красножон, з одного боку вона має статус пам’ятки національного значення, а нагляд за її збереженням здійснює відповідний орган в Одеській обласній адміністрації. Водночас існують певні проблеми з управлінням та фаховим супроводом:

«Також за законом ця фортеця є пам’яткою національного значення, включно з окремою пам’яткою національного значення археологічного типу: тобто там є фортифікація — архітектура над землею, а під землею — безпосередньо пам’ятка національного значення, археологічна, — середньовічний Білгород, антична Тіра. Це власне те, що сховано під фундаментами існуючої фортеці. І ось все це в сукупності охороняється законом України відповідно до статусу цих пам’яток, а саме національного статусу. І цього ніби достатньо для того, аби надати статус власне, скажімо так, балансоутримувачу, умовно кажучи, цих пам’яток. А на чиєму балансі вони знаходяться, хто ними опікується — не зовсім зрозуміло», — прокоментував «БІ» експерт.

Історик додає, що нинішня модель управління фортецею не відповідає статусу пам’ятки національного значення і не забезпечує фортеці належного наукового моніторингу та реставраційного контролю. За словами Красножона, для збереження та вивчення таких комплексів в Україні існує спеціальна установа — заповідник. Натомість в Аккермані, підкреслює вчений, ці функції виконує комунальне підприємство:

«В 2011 році на її базі було створено комунальне підприємство обласного підпорядкування під назвою “Фортеця”. І от дотепер КП “Фортеця” переймається всіма означеними проблемами, які потребують не комунальної, а державної уваги: і державного фінансування, і державного моніторингу, зокрема і на рівні наукових інституцій. І дослідження треба проводити фортеці та археологічних нашарувань, і моніторинг стану збереженості професійний історико-архітектурний, і реставраторські роботи проводити фахові тощо. І саме для цього всього правильно робити, наприклад, заповідник, але, на жаль, у нас лише статус комунального підприємства «Фортеця», де нема в штаті подібних співробітників, де нема фахових вимог до директора, наприклад. Тобто будь-яка людина без фахової освіти може очолити власне КП “Фортеця” і таким чином упереджено або неупереджено нанести шкоду існуванню національних пам’яток археологічного та історико-архітектурного типу в Аккермані», — пояснює вчений.

Тож, на думку Андрія Красножона, надання охоронного статусу від ЮНЕСКО є важливим кроком для компенсування недопрацьованої державної системи охорони цієї пам’ятки. Вчений сподівається, що, можливо, це дозволить в майбутньому створити в Аккермані заповідник:

«Отже, допоки держава не вирішила питання з існуванням заповідника і будь-якої структури відповідної і до законодавства, і статусу Аккерманської фортеці, абсолютно логічним є надання такого статусу від ЮНЕСКО — не заповідного, а статусу дещо екзотичного, скажімо так, для Білгорода-Дністровського, а саме ось пам’ятка передана під увагу ЮНЕСКО. Це така попередня стадія, можливо, для того, аби згодом створити в Аккермані заповідник саме українською державою або навіть внести в майбутньому Білгород середньовічний, Античну Тіру та середньовічну фортецю в перелік культурної спадщини, яка охороняється ЮНЕСКО. Але наразі такий перший дуже важливий крок на тлі, на мій погляд, певного роду не зовсім дбайливого ставлення від держави до статусу Аккерманської фортеці як в пам’ятко-охоронному значенні він компенсується отаким-от рішенням від ЮНЕСКО. І це дуже добре, на мій погляд, і відповідно до наукового та архітектурного значення цієї пам’ятки», — підсумував фахівець.

Нагадаємо, рішення про внесення Аккерманської фортеці до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО оголосили 5 грудня. Всього до цього переліку потрапило 19 українських об’єктів культурної спадщини. Загальна ж кількість у Списку зросла до 46, — повідомила міністерка культури України Тетяна Бережна.