“Мирний план Трампа” – шлях до миру чи капітуляції: думки та експертний погляд військових з Бессарабії

На тлі всесвітньої істерії навколо так званого мирного плану Дональда Трампа, який він мріє підписати у День подяки, тобто вже сьогодні, 27 листопада, журналісти “Бессарабії INFORM” зібрали кілька думок військовослужбовців з нашого регіону, що стоять на захисті України, а також отримали експертний коментар від речника Української добровольчої армії Сергія Братчука. Впевнені, що саме погляд тих, хто виборює Незалежність України, ризикуючи власним життям, вартий уваги та підтримки суспільства. Тож: чим саме виглядають для захисників 28 пунктів мирної угоди американського лідера – шляхом до миру чи капітуляції нашого народу, – а також чи може Україна йти на будь-які поступки заради припинення бойових дій, далі у матеріалі. 

______________________________________________________________________________________
Варто нагадати, що початковий мирний план Трампа з’явився у ЗМІ 20–21 листопада 2025 року. Розроблений за участі росії, він пропонував низку суттєвих поступок з боку України в обмін на гарантії безпеки, економічну допомогу та політичні домовленості. Зокрема фактичне визнання контролю рф над Кримом, а також над окупованими територіями Донецької та Луганської областей; виведення українських військ із тих частин Донбасу, які контролює Київ, з перетворенням їх у зони «демілітаризації»; «замороження» лінії фронту на Херсонщині та Запоріжжі — тобто фактичне визнання зупинених на момент підписання ліній як нових «статус-кво»; обмеження чисельності Збройних сил України до 600 000 військових та відмову від вступу до НАТО, за умови, що Україна отримає зовнішні гарантії безпеки; надання Україні гарантій безпеки від США; економічне й гуманітарне відновлення, обмін полоненими, повернення захоплених цивільних, а також політичні гарантії.

Багато політологів, українських і західних політиків оцінили цей документ як надто схильний до нападника – росії. Міністерство оборони України та союзники наголосили, що капітулянтські умови підривають українську безпеку й суверенітет.

Після цього до обговорення долучили Україну. Текст плану був переглянутий до 19 пунктів. Проте, які саме було виключено або змінено, наразі не уточнено.

Станом на зараз документ не підписаний ні Україною, ні росією. Своєю чергою, агресори не дають жодних офіційних гарантій, що прийме навіть початкову версію, а тим більше – відредаговану за участю України.
______________________________________________________________________________________

Минулих вихідих “БІ” проводила власне онлайн-опитування стосовно того, чи згодні жителі Бессарабії прийняти початкові умови Трампа заради припинення бойових дій. На офіційному телеграм-каналі ми запропонували підписникам три варіанти відповіді:

1. Підтримую цей мирний план, тільки б закінчилась війна.
2. Не підтримую, бо не вірю у гарантії.
3. Не підтримую, бо не згоден зі втратою Україною територій.

На момент підбиття підсумків у голосуванні взяли участь 463 людини, думка яких розділилася: 39% проголосували за перший варіант; 38% – за другий; 30% – за третій. Загалом 68% відкинули пропозицію американського лідера.

Як до прагнення Америки – припинити вогонь за будь-яку ціну – ставляться люди, дотичні до фронту, ми запитали у них особисто.

Варто зазначити, що ми з повагою та розумінням ставимося до бажання та необхідності наших військових залишатися анонімними та у даному матеріалі вказуємо імена лише  тих, хто дав на це дозвіл. 

Перед тим, як ознайомити вас з відповідями, публікуємо звернення та перелік запитань, які ми надіслали нашим співрозмовникам.

Наше видання “Бессарабія INFORM” збирає думки військовослужбовців, які тримають фронт, щодо так званого мирного плану Трампа.
Мета – показати жителям Бессарабії ставлення саме захисників – людей, які ціною власного здоров’я та комфорта, ризикуючи власним життям, дали Україні право голосу на міжнародній політичній арені. Без кожного з вас це було б неможливо. Завдяки вам світ дізнався, що наша країна незламна та здатна захищатися заради свободи та незалежного майбутнього.

Наразі у світі розгортається чергова суперечка, на які компроміси має піти постраждала від російського вторгнення Україна задля закінчення війни.

Просимо вас у зручній формі (повідомлення, аудіоповідомлення, телефонна розмова) дати відповідь на запитання, які ми наводимо нижче. Впевнені, що саме ви маєте перше право формувати думку суспільства, яке захищаєте.

– Що для вас особисто є головною “червоною лінією” у так званому мирному плані Трампа?
– На які компроміси, на Вашу думку, має піти Україна заради миру?
– Що варто додати/на чому наполягти, щоб росія точно не повернулася з війною за кілька років?
– Чи вірите ви взагалі у можливість закінчення війни під впливом Америки?

Старший військовий посадовець Збройних сил України. Ім’я на прохання військовослужбовця залишаємо без розголосу.

“Найбільша червона лінія”:

Будь-який “мирний план”, який передбачає:

• втрату Україною територій,
• відмову від суверенного контролю над своїми кордонами,
• заморожування конфлікту за моделлю, що дає Росії час відновити сили, — є для мене абсолютно недопустимим.

Фактично це була б капітуляція. Мир, який легітимізує агресію, — не є миром. Це лише пауза перед новою, ще більшою хвилею війни.

Допустимі компроміси з боку України:

Реалістичні компроміси можуть стосуватися:

• форматів переговорів,
• міжнародних гарантій,
• часових рамок виконання домовленостей.

Але вони не можуть стосуватися:

• статусу територій,
• суверенітету,
• обмеження обороноздатності чи чисельності ЗСУ,
• відмови від перспективи вступу до міжнародних союзів.

Україна неодноразово демонструвала готовність до дипломатії — але не ціною власного існування.

Недопущення повернення росії з війною після зупинення бойових дій:

Для запобігання повторній агресії необхідні:

1. Гарантована обороноздатність України:

• стабільний доступ до сучасного озброєння,
• розвиток БПЛА , засобів РЕБ, повітряних сил та ракетної програми,
• посилення ППО (на кшталт купола Держави).

2. Жорсткі міжнародні безпекові гарантії — бажано шлях через НАТО або еквівалентний, але реально працюючий механізм.

3. Автоматичні санкції проти рф у разі порушення будь-яких мирних домовленостей — без можливості обходу.

4. Воєнно-правова відповідальність росії:

• репарації,
• міжнародно визнаний статус держави-агресора,
• механізми контролю за виконанням зобов’язань.

Можливість закінчення війни під впливом Америки

США мають найбільший у світі вплив на хід цієї війни. Але:

• Америка може тиснути на росію та не здатна змусити кремль відмовитися від імперських амбіцій;
• рішення про завершення війни ухвалює саме москва — і вона зробить це лише тоді, коли зрозуміє, що війна безперспективна;

• США можуть створити такі умови — військові, економічні та політичні — за яких росія буде змушена сісти за стіл переговорів на умовах, прийнятних для України.

Отже, вплив США може стати вирішальним фактором, але не є гарантією.

Гарантія — це поєднання міжнародного тиску, української стійкості та нашої спроможності захищатися.

Ветеран війни Віктор Бабенко

“Найбільша червона лінія”:

Найбільшою червоною лінією для мене є те, що США готові співпрацювати с агресором, якщо один із гарантів має такі наміри, я розумію тоді, чому вони так тиснуть на Україну.

Компроміси з боку України:

Насправді важко сказати, бо є люди,  які дуже багато втратили у цій війні, і для них немає ніяких компромісів. Але є один, який, на мою думку, нам підходить, – це скорочення армії, все інше нам нічого хорошого не дає.

Недопущення повернення росії з війною після зупинення бойових дій:

Щоб буферна зона була на території росії, у кордонах, признаних у світі. Скорочення витрат на озброєння під контролем сторонніх країн.

Можливість закінчення війни під впливом Америки

Особисто я не вірю в те, що війна закінчиться через те, що США тисне, бо в них дуже складна система, і слова Трампа не є вирішальними, народ США не підтримує такий фінал війни для України. Та і, якщо пригадати, Трамп не одноразово хитався зі сторони в сторону, то з путіним обіймався, то сам його критикував та погрожував, то Зеленського критикував, а потім навпаки давав допомогу…

Наталя Мостовенко – захисниця неба, старша радіотелеграфістка пункту наведення авіації

Найбільша червона лінія:

Для мене увесь план – це повний абсурд, який рівнозначний добровільній капітуляції України.

Будь-які угоди з російською федерацією не мають жодних гарантій. Історія, досвід та мільйони українських загиблих мирних людей — прямий доказ тому, що москва не виконує домовленостей і використовує “перемир’я” лише для підготовки нових ударів.

Це не план. Це — зрада. Це — приготування до нової, ще страшнішої війни, де Україна має стати розмінною монетою.

Допустимі компроміси з боку України:

Я переконана: жоден “план”, який передбачає здачу хоча б одного українського міста, — не є миром. Компромісу у цьому питанні точно не має бути. Це — легалізація геноциду, заохочення агресора і пряма дорога до повного знищення нашої держави.

Якщо після усіх злочинів держава-злочинець не покарана, виникає логічне питання: для чого існує міжнародне право?

Недопущення повернення росії з війною після зупинення бойових дій:

Покарання росії — не лише справедливість, а й гарантія майбутнього.

Світ повинен отримати чіткий сигнал: жодна країна не має права викрадати дітей. Жодна держава не може безкарно вбивати цивільних. Жоден агресор не уникне трибуналу. Інакше завтра такі самі злочини повторяться в Грузії, країнах Балтії, Молдові, Польщі — будь-де.

Можливість закінчення війни під впливом Америки

Америка — не моноліт. Це різні центри впливу, партії, інституції, бізнес, ЗМІ, виборці. Тому «Америка не зацікавлена» — занадто узагальнено. США діють повільно не через страх, а через складну систему ухвалення рішень. Іноді ця система рятує їх від дурних рішень, іноді — затримує важливу допомогу союзникам. Це викликає роздратування, коли твоїм людям потрібні снаряди зараз, а не після дебатів у Конгресі. І це путін дуже добре знає. Він сподівався, що: Європа розсвариться, Америка втомиться, Україна зламається. Але він помилився у третьому пункті — найбільш критичному.

Україна — єдина країна, яка реально може завершити цю війну. Не США. Не ЄС. Не НАТО. Тільки ми. Чим більше часу проходить, тим більше світ розуміє одну просту річ: якщо Україна вистоїть — світ безпечний; якщо впаде — війна прийде до них. Це вже не питання моралі. Це питання виживання Заходу як цивілізації.

В’ячеслав Філіпенко, ветеран війни:

Найбільша червона лінія:

Я вважаю, що всі території повинні бути повернені однозначно. Колись нас прийняли як незалежну державу зі своїми кордонами. Ми нікого не завойовували, щоб мати якісь спірні території, тому ми не повинні нічого віддавати. Заморожувати конфлікт – це безглуздо.

Допустимі компроміси з боку України:

З країною-агресоркою не може бути ніяких домовленостей та компромісів. Обіцянки та слова росії побудовані на брехні та маніпуляції, їм не можна вірити. За два роки вони відновлять свої сили, візьмуть зброю у Кореї, Китая чи Індії, Ірану і закінчать свою справу зі знищення нашої держави. Ми не потрібні їм як народ, їм не потрібні наша мова та традиції, їм необхідні наші земельні ресурси. Донбас – найбільша територія, де зосереджено найбільше ресурсів. Ми навіть їм як раби не потрібні. У випадку, якщо вони нас захоплять, то переодягнуть у свою військову форму та відправлять на Польщу. Вони не зупиняться. Росія нам ніколи не вибачить, що ми дали їй по пиці, і добре дали.

Недопущення повернення росії з війною після зупинення бойових дій:

Я вважаю, що Україні необхідно ставати ядерною державою. Як виявилося, саме це працює. Ми – мирний народ, працелюбний, і нам не треба ядерна зброя. Але, коли ми відмовились від неї, я вважаю, що допустилися великої помилки. Це стримувало від нападу.

Можливість закінчення війни під впливом Америки

Америка може вплинути на закінчення війни, але ніяк не Трамп. США – як демократична країна може вплинути на росію, вимагати репарації. США повинні показати всьому світу, що нападати не можна. США та Великобританія – наші діючі гаранти, які мають демократичні закони. Я вважаю, що ці дві країни мають направити своїх військових на кордони України та росії і стримувати агресора.

Учасник бойових дій, майор, прикордонник Костянтин Аршинов

Найбільша червона лінія:

«Червоні лінії» в усьому. Всі пункти так званого мирного плану містять елементи, які прямо відповідають російським вимогам: фіксація окупації, обмеження української армії, нейтралітет без інших реальних гарантій безпеки, заборона на розвиток оборонних спроможностей, неможливість обирати альянси, знищення української ідентичності.

Допустимі компроміси з боку України:

Все те, що зараз демонструється як начебто новий мирний план, не має нічого спільного з миром – це план повзучої капітуляції України. І всі тези, які є в цьому так званому “мирному плані”, – це всі тези, які повністю копіюють позицію путіна, висловлену майже чотири роки тому. Тому Україна не має йти на компроміси, відстоюючи свої інтереси до кінця.

Недопущення повернення росії з війною після зупинення бойових дій:

Повернути, перш за все, в Україну ядерну зброю.

Можливість закінчення війни під впливом Америки

Я в це не вірю, бо Америка постійно хитається в різні боки. Головна гарантія для закінчення війни для України, як і для будь-якої іншої країни, – це власні збройні сили. Саме цього хоче росія – зменшити українську армію, щоб добити Україну під час наступного нападу. І на ці вимоги підписуються США.

Військовий експерт, речник Української добровольчої армії Сергій Братчук

Найбільша червона лінія:

Це, беззаперечно, перш за все, територіальна цілісність і суверенітет України. Тому що будь-який план, як би він не називався, якщо буде передбачати офіційну відмову від тимчасово окупованих територій (Крим, частину східної та південної України) в обмін на мир, не є прийнятним для нас та особисто для мене.

Ще один момент: не можна вносити зміни до Конституції України саме під зовнішнім тиском, який на нас, я думаю, намагатимуться чинити найближчим часом. Це стосуватиметься територіального устрою нашої держави, її позаблокового статусу чи вірогідність входження України в склад якогось військово-політичного союзу.  Тому ми не повинні забувати про право нашої країни самостійно обирати свій зовнішньополітичний курс – вступ до ЄС, НАТО. Хоча по НАТО наразі є дуже багато питань, але ми все ж самі маємо обирати курс свого розвитку в майбутньому.

Допустимі компроміси з боку України:

Заради миру компроміси, звичайно, можливі. Але якщо вони будуть навіть обговорюватися, то вони не мають послаблювати Україну, ставити під сумнів існування нашої держави. Окрім того, має бути відповідний моніторинг припинення вогню. І це припинення вогню повинно бути компромісним, а не таким, як це вбачає, наприклад, російська федерація.

Але є один компроміс, на який Україна точно не піде, – це поступки власними територіями.

Як запобігти поверненню росії з війною після зупинення бойових дій:

Тут повинно йтися про надійні гарантії безпеки, які, на мій погляд, мають передбачати:

• гарантії, які автоматично, а не стадії обговорень, нададуть Україні негайну військову допомогу, якщо росія спробує повернутися: Мова йде про фінансування, обмін розвідувальними даними;
• розміщення на території України сил «стримування» у разі нового нападу росії;
• постачання сучасного озброєння;
• розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу (ВПК) та потенціалу;
• посилення боєздатності Збройних Сил України, збереження тієї чисельності військ, яку зможе утримувати фінансово наша держава;
• посилення санкцій проти рф. Бо якщо санкції в подальшому пом’якшити або взагалі відмінити, росія знову зміцніє та вчергове нападе.

Можливість закінчення війни під впливом Америки

Вплив Америки на можливість закінчення війни дуже високий. Але наскільки американцям вдасться схилити Китай до розуміння цього мирного плану – невідомо, оскільки Китай, ймовірно, влаштовує сьогоднішня ситуація в Україні.

Саме офіційний Пекін сьогодні здатен натиснути на «больові точки» росії. Тут величезне значення має, як поведе себе президент США Дональд Трамп, та чи вдасться йому переконати лідера Китаю Сі Цзіньпіна в необхідності негайного припинення військових дій.

Варто наголосити на тому, що тут має бути готовність і російської федерації до цього мирного плану або іншої мирної пропозиції. А готовність рф буде виходити з того, які гарантії безпеки нам нададуть, як наші країни-партнери надалі себе поведуть, і, звичайно, наявність санкцій. Якщо санкції будуть посилюватися, росія просто змушена буде йти на перемовини, тому що її економіка вже не витримує. Власне, зараз росіяни дуже поспішають дотиснути Україну, поки їхня економіка працює на ВПК.

Напишіть у коментарях свою думку з цього приводу або зазначте, чия відповідь найбільше відображає ваші емоції.