Очищення від імперських міфів: як «визволитель» Суворов влаштував криваву бійню в Ізмаїлі

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)
11 (22) грудня 1790 року російський генерал Олександр Суворов здійснив один із найкривавіших нападів XVIII століття — штурм Ізмаїла, фортеці на Дунаї, яку обороняли турецькі війська та місцеві жителі — болгари, греки, татари, молдавани, українці. Про це, із посиланням на Український інститут національної пам’яті, повідомляє “Бессарабія INFORM”.
“Взяли штурмом — вирізали всіх”
Після 8-годинного штурму місто було повністю знищене.
Із 35–40 тисяч мешканців Ізмаїла загинуло понад 26 тисяч, більшість — мирні жителі.
У донесенні Катерині ІІ Суворов писав:
“Изябших — более тридцати тысяч душ. Пленных — почти нет”.
Це — не битва, а масова різанина. За спогадами очевидців, солдати рубали всіх підряд, а тіла скидали в Дунай. На вулицях стояли гори мертвих — серед них жінки, діти, старі.
Ізмаїл до штурму
Ізмаїл був не просто фортецею — це було велике торгове і культурне місто Дунаю, частина Османської імперії з населенням понад 40 тисяч осіб. Тут діяли мечеті, церкви, ринки, караван-сараї, школи.
Його жителі жили мирно, поки імперія не вирішила “розширити кордони” під приводом “боротьби з турками”.
Російська пропаганда
Після штурму імперська пропаганда створила міф про “героїчне взяття Ізмаїла”.
Суворова оголосили “генієм”, написали вірші, поставили пам’ятники.
Але замовчували головне — що його “перемога” будувалася на вбивствах мирних людей і знищенні міста, яке вже ніколи не відродилося в колишньому вигляді.
Свідчення очевидців
Французький офіцер Де Латр, який служив у російській армії, писав:
“Крики жінок і дітей тонули в гуркоті гармат. Кров текла ріками по вулицях. Це був не штурм, а бійня”.
Італієць Джузеппе Віті, свідок подій, згадував:
“Жодної пощади. Хто намагався сховатися в мечеті чи будинку — того спалювали живцем”.
“Слава” на кістках
Штурм Ізмаїла став одним із найбільших воєнних злочинів XVIII століття.
Сьогодні російська пропаганда продовжує героїзувати Суворова, називаючи його “взяття Ізмаїла” зразком “військової доблесті”. Насправді ж це — символ колоніального терору, геноциду місцевого населення та нищення півдня України. Історична правда полягає не у “славі”, а в пам’яті про жертви. Ізмаїл не був “взятий” — він був знищений.
І саме тому сьогодні українці мають повернути історію собі, очистивши її від імперських міфів.

Позаштатний кореспондент Бессарабії ІНФОРМ у місті Ізмаїл
цікаво, дякую
А де були козаки Головатого? Турки–стали святими…Хто так писав,хоч раз був в Измаильський диорами,в фортеци…