У Нацмузеї історії України оцифровали вірменський напрестольний хрест із Кілії XVIII століття

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)
У рамках проєкту «Скарбниця національних спільнот», який реалізується за підтримки ЄС через програму «Дім Європи», Національний музей історії України розпочав серію публікацій про артефакти, які оцифровують науковці. Першим представили одну із найцінніших пам’яток колекції – напрестольний хрест із вірменської церкви міста Кілія. Про це із посиланням на сторінку Нацмузею повідомляє “Бессарабія INFORM”.
У межах проєкту оцифрування старший науковий співробітник Олександр Науменко створив 3D-модель хреста, яку можна оглянути на платформі Sketchfab, а дослідження артефакту провела старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею.
Артефакт датується 1744 роком, виготовлений зі срібла та прикрашений мальовничими емалями. Хрест виконаний із використанням ювелірних технік філіграні, кування, карбування та золочення.
На піддоні артефакту міститься напис вірменською мовою:
«Цей хрест зроблено й подаровано боголюбивим магдесі Арутюном церкві Пресвятої Богородиці в Кілії року 1193 [1744]».
Як пояснюють науковці, магдесі — це церковний титул.
Хрест походить із вірменської церкви Пресвятої Богородиці, про існування якої згадував німецький мандрівник Ніколаус Клеєман, у 1768 році в Кілії діяли дві.
Оздоблення хреста відзначається надзвичайною майстерністю. На лицьовому боці в середохресті зображено «Воскресіння Христове», під ним — «Розп’яття», а поруч — «Покладання до гробу» та «Ангела зі знаряддями страти Христа». На звороті — «Богородиця з Немовлям», символи чотирьох євангелістів, сцени «Благовіщення», «Стрітення» та «Хрещення в Йордані». Один медальйон частково зруйнований, імовірно, на ньому було зображено «Поклін трьох царів».
“Після 1792 року, коли вірмен Кілії переселили до Григоріополя (нині Молдова), церкву, ймовірно, закрили. У XIX столітті згадки про вірменські храми в місті зникають, тому подальша доля церкви Пресвятої Богородиці залишається невідомою для дослідників”, – зазначають науковці.
На сторінці музею обіцяють ще показати більше унікальних артефактів, які зберігаються у Скарбниці.
“Стежте за нашими дописами в соцмережах із розповідями про інші предмети, які зберігаються в Скарбниці Національного музею історії України та належать до спадщини вірменської, урумської, болгарської і туркменської спільнот”, – зазначають у Нацмузеї.

Позаштатний кореспондент Бессарабії ІНФОРМ