Новий закон про бронювання чоловіків на критичних підприємствах не звільняє від штрафів

Верховна Рада України ухвалила закон, який дозволяє тимчасово бронювати військовозобов’язаних чоловіків на критично важливих підприємствах навіть у тому разі, якщо вони перебувають у розшуку через порушення правил військового обліку. Водночас таке бронювання не звільняє їх від адміністративної чи кримінальної відповідальності. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”, передає “Бессарабія INFORM”.

Йдеться про законопроєкт №13335, який народні депутати підтримали в цілому. Документ передбачає, що підприємства, установи та організації, визначені критично важливими для економіки або оборони, зможуть брати на роботу військовозобов’язаних, у яких:

– відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи,

– не уточнені персональні дані,

– які перебувають у розшуку за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Попри таку можливість, ухвалений закон прямо передбачає, що бронювання не є підставою для уникнення покарання. Тобто навіть якщо чоловік отримає бронь, він залишається відповідальним за попередні порушення — зокрема, ухилення від військового обліку чи мобілізації.

Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює штраф за такі порушення від 17 до 25,5 тисяч гривень, а Кримінальний кодекс — ще суворіше покарання. Зокрема, стаття 336 ККУ передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 5 років за ухилення від призову під час мобілізації. Стаття 337 ККУ карає ухилення від військового обліку або навчальних зборів — штрафом від 5100 до 8500 гривень або виправними роботами до одного року.

Отже, навіть у разі працевлаштування на критично важливому підприємстві кримінальне провадження щодо такої особи не закриють автоматично.

Закон визначає, що строк бронювання таких працівників не може перевищувати 45 календарних днів із моменту укладення трудового договору. Протягом цього часу військовозобов’язаний має врегулювати свої документи й привести військовий облік у відповідність до вимог законодавства.

Якщо за цей час порушення усунуто — працівник зможе бути заброньованим на загальних підставах. Якщо ж ні — роботодавець матиме право розірвати трудовий договір.

Водночас для керівників критично важливих підприємств не передбачено відповідальності за укладення трудових договорів із такими військовозобов’язаними. Ба більше, на період випробувального терміну, який також обмежено 45 днями, такі трудові відносини вважатимуться законними.

У першій редакції законопроєкту депутати пропонували заборонити бронювати осіб, які перебувають у «кримінальному розшуку» за статтями 336 і 337 Кримінального кодексу.
Однак під час підготовки до другого читання цю норму прибрали, що створює ризик колізій — коли людина одночасно перебуватиме в розшуку і буде офіційно працевлаштована на стратегічному об’єкті.

Кабінет Міністрів визначає критерії, за якими підприємства, установи та організації можуть бути віднесені до категорії критично важливих — для забезпечення потреб Збройних сил, функціонування економіки та життєдіяльності населення в умовах воєнного стану.

Таким чином, новий закон покликаний дати підприємствам певну гнучкість у залученні працівників, але не означає амністії для тих, хто ухилявся від військового обліку.