Ізмаїльський район може стати перспективною територією для видобутку дрібного та тонкого золота

На Ізмаїльщині вчені займаються пошуком дрібного та тонкого золота. Проведені в останні роки пошукові роботи на шельфі Чорного моря дали позитивні результати. Проводяться аналогічні пошуки на суші, на території сусіднього Кілійського листа. Підвищений інтерес до пошуку дрібного та тонкого золота пов’язаний, в першу чергу, з розробкою та впровадженням в практику нових технологій збагачення та отримання шліха, де концентрується дрібноуламкове золото. Про це кореспондентці «Бессарабії INFORM» розповів завідувач кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Одеського національного університету ім. І. Мечникова, кандидат геологічних наук, доцент Сергій Кадурін.

За словами науковця, найбільш перспективними, в плані пошуку тонкого та дрібного золота, на території досліджень є тонкоуламкові алювіальні відклади першої надзаплавної тераси, відклади еоплейстоцен-нижньоплейстоценового віку, які виходять на денну поверхню, та голоценові відклади заплавної частини річки Дунай.

Алювіальні відклади першої надзаплавної тераси річки Дунай мають вихід на денну поверхню тільки в районі села Орлівка, де на східному березі озера Кагул розробляються місцевим населенням в невеликому кар’єрі.

Алювіально-морські відклади еоплейстоцен-нижньоплейстоценового віку мають більш широке поширення. Вони поширені у вигляді полоси північно-західного напрямку, шириною до 20 км впродовж 60 км. Північна, північно-східна границя їх поширення проходить по лінії міста Болград, села Василівка та селищі Катлабуг, південна, південно-західна – по лінії  міста Рені, сіл Лиманське, Нагірне, Плавні, Озерне (північніше). На більшій частині свого поширення  вони перекриті досить потужною (до 40-50 м) товщею суглинків та глин. На берегових обривах озер Кагул та Ялпуг вони виведені на денну поверхню.

Нижня частина розрізу алювіально-морських відкладів еоплейстоцен-нижньоплейстоценового віку складена переважно груботеригенними відкладами – перешарування гравелітів та грубоуламкових пісків руслових фацій. Верхня частина розрізу складена виключно тонкоуламковими відкладами – переважно алеврітами, глинистими алеврітами та дрібними пісками заплавних фацій, які є найбільш перспективними на пошуки тонкого золота.

При аналізі перспектив території на пошуки тонкого та дрібного золота виділені та рекомендовані для подальшого вивчення в першу чергу розрізи алювіально-морських відкладів еоплейстоцен-нижньоплейстоценового віку в районі села Долинське, бо при проведенні мінералогічного аналізу шліхових проб виявлені поодинокі знаки самородного золота. Також районі села Нагірне на північ від північної околиці встановлено самородне золото від 1 до 8 знаків.

Перспективними також є розрізи в районі міста Рені (північніше), села Лиманське, села Нагірне (в центральній частині та на північ, в обривах східного берега озера Кагул), села Котловина, села Криничне (центр) та села Орлівка (перша надзаплавна тераса).

Перспективи голоценових відкладів заплавної частини річки Дунай, в першу чергу, пов’язуються з відкладами прируслового валу та заплавної частини, яка зі сходу примикає до нього. Ці відклади у вигляді полоси, шириною до 200 м, простягуються повздовж лівого берега річки Дунай, від південної окраїни Рені до Ізмаїла на відстань 60 км. У груботеригенних відкладах голоцену південніше селі Новосільське, на глибинах 35-46 м встановлені поодинокі знаки самородного золота.

Також золото виявлене в Долинському масиві (до 0,8 г/т), що обумовлюються глибиною залягання перспективних комплексів від 100 м до 400 м.