Ефект «висушеного серця»: на Одещині через кліматичні зміни страждає біорізноманіття Нижнього Дністра

Цього літа Дністровські плавні, що на Одещині, нагадували не зелене море очерету й води, а виснажену землю, що тріскає під ногами. Сонце палило так, що навіть чайки шукали тінь, а ставки й озера відступали день за днем, залишаючи по собі тільки порепаний мул і сліди колишнього життя. Про це, із посиланням на Нижньодністровський національний природний парк, повідомляє «Бессарабія INFORM».

Нижній Дністер завжди був серцем біорізноманіття. Тут гніздяться чаплі й баклани, живуть видри, нереститься риба, ростуть водяні лілії й латаття. Але це літо стало випробуванням навіть для найстійкіших видів. Неймовірна спека, мінімальна кількість опадів, зниження рівня води в річці й лимані — усе це створило ефект «висушеного серця».

Зменшення води — це не просто менше риби. Це розрив природного ланцюга життя: водорості не ростуть — комахи зникають — птахи не знаходять корму — змінюється поведінка ссавців. Кожна втрата тут — як випавший вузол у мережі, що тримала рівновагу цілої екосистеми.

«Зміна клімату — не те, що десь далеко. Вона вже поруч: у тріщинах пересохлих ставків, у спалених сонцем очеретах, у міграції птахів, які прилітають пізніше або зовсім минають наші водно-болотні угіддя. За оцінками екологів, біорізноманіття світу скоротилось більш ніж на третину за останні 25 років, і якщо тенденція збережеться — через кілька десятиліть ми втратимо ще мільйони видів», – констатують в нацпарку.

Біорізноманіття — це природна броня від кліматичних змін. Ліси, торфовища, річкові плавні, морські трави — усі ці середовища поглинають вуглець і охолоджують планету. Коли вони гинуть, клімат лише прискорює свій руйнівний біг.

«У Нижньодністровському національному природному парку ми щодня бачимо цю боротьбу — між спекою і вологістю, між людиною і природою, між втратою і надією. І ми знаємо: відновлення навіть одного ставка, одного очеретяного поясу, одного виду — це крок до збереження життя для всіх», – зазначають екологи.