Бессарабія у вогні: сухостій горить повсюди — у ДСНС пояснили причини та розказали, як виявляють паліїв
Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)
На Одещині триває хвиля пожеж, які все частіше спалахують на відкритих територіях й охоплюють все ширші площі. Лише за минулу добу в регіоні сталося 80 загорянь сухої рослинності. Вигоріли 49 гектарів землі. Загалом з початку року зафіксовано вже понад 2 тисячі таких займань. Тривожну статистику повідомили в пресслужбі ДСНС Одещини. Про причини та наслідки вогневих стихій, а також про те, як виявляють тих, хто до цього причетний, — дізнавалися кореспонденти «Бессарабії INFORM».
Пожежна небезпека не оминає й Білгород-Дністровський район, де села палають одне за одним. Так, днями у Михайлівці ледь не згоріли приватні будинки. Ймовірна причина пожежі — спалювання стерні після збирання врожаю, — повідомили в Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу. Інспектори встановили, що вогонь поширився швидко й дістався приватних городів. На щастя, до житлових споруд він не дійшов і був вчасно ліквідований рятувальниками.
Також нещодавно у вогні опинилося село Садове Тузлівської громади. Через загоряння сухостою дехто з мешканців навіть втратив домашніх тварин. Так, у одного з жителів згоріла свиня.
А в селі Красна Коса наприкінці червня горіли стерня, суха трава, чагарники та несанкціоноване сміттєзвалище на загальній площі 26 гектарів. Вогнеборцям вдалося врятувати 20 гектарів поруч розташованого поля з пшеницею на корені.
Загалом з початку року на території району сталося приблизно 300 таких пожеж, — повідомила «БІ» речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна. За її словами, найчастішою причиною їхнього виникнення є людський фактор:
«Через те, що дуже мало опадів в Одеській області, земля практично, як пори, тобто якщо вона загоряється, вогонь починає дуже швидко розповсюджуватися. Основною причиною таких пожеж є саме люди, які спалюють суху рослинність, сміття, які прибирають свої присадибні ділянки, прибудинкові території. Дуже часто, спалюючи суху рослинність, воно переростає в пожежу, неконтрольоване горіння. На жаль, через це страждає не тільки наша екологія, страждають тварини, страждають люди — намагаючись загасити самотужки, отримують опіки. І, на жаль, кожного року у нас навіть є через це загиблі», — прокоментувала «БІ» Марина Аверіна.
При цьому, за статистикою, серед паліїв сухої рослинності переважають саме літні люди:
«Молодь цього не робить. Молодь вже більш свідома. А саме старші люди, які все життя це робили і вчили, що це корисно і для землі. Це є міф, це неправда — це не корисно для землі, всі ці спалювання», — пояснює наша співрозмовниця.
Додамо, що людська недбалість призвела й до масштабної пожежі в Арцизі Болградського району. Горіла суха трава площею 1,6 гектара. Причина займання — необережність під час паління, — повідомили в обласному управлінні ДСНС. Тоді навіть загорівся автомобіль, що проїжджав поблизу. За даними відомства, під час самостійного гасіння, постраждали водій та пасажирка легковика, яких госпіталізували до лікарні.
Через самовільне випалювання сухої рослинності наприкінці червня в Ізмаїльському районі, за межами села Катлабуг, горіли ще й пшениця та саджанці плодових дерев на загальній площі 3 гектари. А в селі Саф’яни того ж місяця, через безконтрольне розгоряння сухої рослинності, вогонь перекинувся на житловий будинок. Як наслідок – повністю знищена покрівля на 30 квадратних метрах.
І якщо кількість таких загорянь суттєво не змінилася, в порівнянні з попередніми роками, то масштаби вигорілих земель значно зросли, — каже Марина Аверіна. Це, в свою чергу, призводить до відчутних екологічних наслідків:
«Такі пожежі нам прораховує Державна екологічна служба. І наразі вже збитки екології — понад 24 мільярди гривень на сьогоднішній день. Кожного разу це може загрожувати якимось спорудам, зокрема житловим будинкам. В цьому році дуже часто рятувальники, працюючи, не допускали розповсюдження полум’я на житлові будинки», — прокоментувала речниця обласного управління ДСНС.
Труднощі під час гасіння таких пожеж часто пов’язані з віддаленістю самих осередків загорянь, що значно ускладнює оперативне реагування:
«Буває, нам дуже далеко треба діставатися до місця пожеж. Іноді це може бути і до 50 кілометрів, а в умовах бездоріжжя — це дуже важко саме для рятувальників, тобто це втрачається багато часу на дорогу, і поки доїдуть, то може бути на великих площах. Але нам дуже допомагають місцеві пожежні команди, які створюються в громадах. Вони можуть приїхати перші і вже почати ліквідовувати. Тому співпрацюємо з ними разом», — додає пресофіцерка.
Зазначимо, спалювання стерні та рослинних залишків — не просто шкідливо для природи, а й взагалі заборонено законом. За це передбачений штраф згідно статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: для громадян — грошове стягнення від 3 060 до 6 120 гривень, а для посадовців — від 15 300 до 21 420 гривень, а на територіях природно-заповідного фонду — ще більші. Якщо ж мова йде про порушення пожежної безпеки в лісах (стаття 77), штрафи можуть сягати до 15300 гривень для громадян і до 30600 гривень для посадових осіб. За цими двома статтями вже понад 100 людей притягнули до відповідальності з початку року:
«Бували й випадки, коли була кримінальна відповідальність саме через те, що в людей згорали житлові будинки через такі правопорушення… Ми виявляємо паліїв і за допомогою безпілотних апаратів, дуже часто під час профілактичних заходів, саме під час рейдів. Іноді, буває, люди нам самі вказують на паліїв, коли там сусіди, особливо в селах, тому що люди страждають від цього смороду, від вогню, від диму», — розповіла Марина Аверіна.
Повідомляйте про паліїв у поліцію за номером «102». Якщо ж помітили загоряння — негайно викликайте службу порятунку «101»!
