Звідки гроші, пане суддя? – як у Національному агентстві з питань запобігання корупції недогледіли за Ізмаїльським міськрайонним судом

«Як вижити на скромну зарплату судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області»? Скоріш за все відповідь на це питання знають у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

Декларація

«Доброчесний», «Порядний», «Чуйний», «Справедливий», «Непідкупний»! Людину якої професії ви б характеризували так?

Вчителя, лікаря? А як щодо судді? Не уявляєте собі таке?

Звісно. У житті ми маємо безліч прикладів, коли людина, яка відправляє правосуддя з більш ніж скромною зарплатнею, живе у розкішному будинку (який не його, а його 90-літньої тітки), їздить на супер-дорогому авто (яке не його, а його 100-річної матусі). Його дружина, при скромній зарплатні у 5 тисяч гривень (а то й взагалі безробітна) на СПА-салон витрачає кілька тисяч доларів, а вартість її вбрання перевищує бюджет невеличкого села.

Ви чули, що б когось із суддів було покарано за «корупцію»? А за що їх картати? Вони скромно живуть на «мізерну» зарплату в маленькій кімнатці, ходять на роботу пішки (грошей на громадський транспорт не вистачає), годуються харчами, у яких закінчився термін придатності.

Уявили собі таку картинку? Ні? Даремно. Їх декларацій вказують саме на це.

І це ми покажемо на декларації судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Швеця В’ячеслава Миколайовича.

16 квітня 2021 року, Швець В’ячеслав Миколайович, що проживає в Україні, в Одеській області, в місті Ізмаїлі, працює в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області на посаді судді, має дружину Швець Олену Валентинівну та сина Швеця Матвія В’ячеславовича, подав декларацію за 2020 рік.

Декларації суддів Ізмаїльського суду починаючи з 2014 року «закриті»!

У розділі «Об’єкти нерухомості» суддя задекларував квартиру (у власності з 2017) загальною площею 65,3 м2., вартістю – 315 611.

Дружина судді володіє у спільній власності квартирою (з 2018), загальною площею 172,8 м2., вартістю – 339 055.

У 2020 році родина володіла двома недобудованими об’єктами: гаражами на 30,00 та 18,56 м2.

Декларує суддя Швець дві машини: «Шевроле» моделі «Епіка», 2007 року випуску, яка була придбана у 2011 році, власниці – Швець Олена Дорофіївна (мама судді) та «Мазда» моделі СХ-7, 2007 року випуску, по ціні 80 000, яка була придбана у 2019 році, власниця – дружина декларанта.

Що ж стосується доходів, то у 2020 році декларант отримав дохід у сумі 1 035 650 в якості заробітної плати за основним місцем роботи. Його дружина отримала 9 460, за кодом «Інше, допомога по вагітності, пологах та народженні дитини», від Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області

У 2020 році родина мала USD 10 000 – готівкою.

На відміну від правоохоронних органів, яким це право надано Законом, ми не маємо права і, звісно, що не будемо звинувачувати суддю Швеця у корупційних діяннях. Ми просто побудуємо логічний ланцюг оцінок: чи може бути те, що є? Наголошуємо: все, що не факт, то – «оціночні судження» (це пояснення для пресслужби суду, яка останнім часом уважно читає наші дописи і постійно пропонує нам розмістити спростування «недостовірних даних».

Чи міг суддя Швець придбати все те, що у нього є чесним шляхом? Чи насправді офіційні доходи родини це дозволяють? Можливо. Припустимо, що й раніше суддя Швець отримував в середньому 1 млн грн за рік (ще раз наголошуємо: з 2014 року декларації суддів на сайті не відображені).

Скільки заробляла його дружина – так само невідомо. Припустимо, що це 10 тис. Виходить, що на сім’ю з 3 осіб на місяць було 93 тисячі.

Чи могла родина відкладати стільки, щоб мати можливість щось купувати? Мабуть, що так. Але!

Почнемо з квартири, власником якої є декларант. Проживає він у досить таки милому районі, неподалік Дунай.

Квартира з 3 кімнат у 65,3 м2., на момент набуття коштувала – 315 611 (так стверджує декларант). Не можемо сказати, що ми йому не віримо – просто перевіримо. Знайти архівні оголошення за той час не проблема. Квартира не у такому «зручному» місці як у декларанта й трохи менша коштувала тоді 784 000 грн. (у сьогоднішніх цінах це 1 148 000 грн.). Вірити чи ні, що декларант купив свою за таку сміхотворну ціну – ваша справа.

Йдемо далі. Чи могла собі дозолити купити авто мама декларанта, якій на момент подачі декларації було 65 років, а на момент придбання машини 56? Теоретично так. Мабуть, її статки дозволяли це зробити.

І хоча у декларації не вказано, яку суму заплатила власниця за придбаний транспортний засіб, але ми вирахували середню вартість цієї марки, виходячи з пропозицій на той час.

Довідково: «Шевроле», моделі «Епіка» – це седани, що виробляються південнокорейським відділенням Chevrolet для Європейського ринку з 2006 року. Звернули увагу? Модель почали випускати у 2006 р., авто власниці випущено у 2007, отже, на момент придбання машині було 4 роки. В 2011 році «Шевроле Епіка» в Україні коштував в залежності від комплектації від 110 000 до 140 000 гривень.

Чи могла мама декларанта дозволити собі купити таку річ? Відповідь ви дасте собі самі, а ми б із задоволенням це почули від НАЗК.

Що стосується автомобіля «Мазда», яким володіє дружина судді по ціні 80 000, то тут у нас виникає тільки одне питання: як вдалося купити так задешево, таку недешеву автівку?

Сьогоднішня ціна на авто такої моделі, випуску 2007 року, стартує від 192 700 грн. Виходить, що чим старша машина – тим більш дорогою вона є? Логіка страждає. Хтось скаже, що тоді жінку обманули, і вона купила по дешевій ціні машину яка вже розвалилася. Якби це було так, то машину давно здали б у металобрухт і вона б не кочувала з однієї декларації до іншої (докази нижче).

Ми знову не робимо висновків, а віддаємо це на ваш розсуд: чи могла родина мати готівкові гроші у задекларованій сумі на придбання авто? Ми можемо припустити, що, так, звісно, зарплата дозволяє. Станом 2020 рік, це 357 тисяч гривень (одна третина річного заробітку). Родина економила, недоїдала, а гроші зберігала. Може таке бути? Цілком. Ми не маємо права не вірити. А ви?

А поки ви міркуєте вірити чи ні, ми поглянемо на інші декларації.

01.06.2021 року, з’являється декларація, де у графі «Тип» вказано «Істотні зміни». Читаємо і дивуємося.

У графах: «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування», «Об’єкти нерухомості», «Об’єкти незавершеного будівництва», «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», «Цінне рухоме майно – транспортні засоби», «Цінні папери», «Корпоративні права», «Грошові активи» – інформація відсутня.

А от інформація про заробітну плату, яка отримана за основним місцем роботи є – 123 423! Як таке може бути? У декларації яка була подана 16 квітня 2021 року – Швець В’ячеслав Миколайович декларує дохід у сумі 1 035 650, а всього через 45 днів (час від подання першої декларації) його заробітна плата зменшилася більш ніж у 8 разів! Як таке може бути?

03.08. 2021 року, з’являється ще одна декларація. В якій знову «істотні зміни»: «Заробітна плата отримана за основним місцем роботи» – 285 613. Метаморфози! За 60 днів (від дня подання попередньої) зарплата зросла на 162 190 грн, але все ще у 3,6 рази менше від декларації за 16 квітня 2021 року. Чому в декларанта за один рік три декларації і всі мають різні суми заробітку? Чи не зацікавить це питання НАЗК?

03.02. 2022 року, нова декларація (за який період не вказано). В усіх графах, як і раніше, інформація не наведена. А от графа «Заробітна плата отримана за основним місцем роботи» знову дивує – 191 504.

01.03. 2022 року, «Заробітна плата отримана за основним місцем роботи» – 127 895.

13.05. 2022 року, «Заробітна плата отримана за основним місцем роботи» – 125 463.

28.07. 2022 року, «Заробітна плата отримана за основним місцем роботи» –297 675

16.08. 2023 року, «Заробітна плата отримана за основним місцем роботи» –142 231.

Чи були це помилкові декларації, чи було це пов’язано із тим, що в Україні почалися страшні події – ми сказати не можемо. Ми виклали факти.

Рухаємося далі перед нами ще три декларації, всі вони подані одним числом 29.01.2024 року.

Декларація за 2021 рік

У перших графах змін немає – суддя Швець, роботу не змінив, родинний стан не змінився, квартир і гаражів у декларанта більше чи менше не стало.

А от засобів пересування трохи побільшало. 17.07. 2021 року суддя Швець купив собі автомобіль MAZDA CX-7, 2008 року випуску за 101 000.

«Заробітна плата отримана за основним місцем роботи» – 1 215 537.

Дружина і син доходів у 2021 році не отримували.

У родині стало більше «домашньої» готівки – $12 000.

Здавалося б питань немає… Але… маленьке є, і стосується воно вартості автомобіля, який суддя придбав у власність.

Сервіси продажу вказують, що сьогодні автомобіль відповідної марки коштує від $6 300 до $8 900 (по сьогоднішньому курсу це від 258 300 до 368 900 грн.). По курсу долара на той час 27,20 грн. виходить, що суддя купив авто за $3 713.

Мало віриться у те, що чим старше вік авто, тим воно дорожче, і у те, що суддя знайшов продавця, який віддав йому авто у двічі нижче ринкової ціни.

Хоча!.. Все може бути! Можливо, що хтось таким чином подякував за якусь послугу? Ми не знаємо життєві шляхи продавця і покупця. Хто знає, може десь вони пересіклися? Скажімо на вул. Клушина, 2, в м. Ізмаїлі, Одеської області?

На фото випадково не те саме авто, яке «випадково» стало дешевим?

Крім того, слід звернути увагу на те, що родина цей рік прожила виключно на одну зарплату, але змогла не тільки накопити плюс 2 тис доларів, до тих, що були, а ще й купила авто. Якщо із зарплати вирахувати 101 тисячу – вартість авто, то виходить, що родина жила втрьох на суму 1 114 537, т.т. 92 878 грн на 1 місяць.

Декларація за 2022 рік

У перших графах без змін – квартири і гаражі на місці.

А от із транспортом сталися зміни – із декларації зникла машина, яка була у власності мами. Два інших авто залишилися на місці.

Заробітна плата судді за рік склала – 1 424 784 грн.

Дружина і син грошей не заробляли – в декларації про це відомостей немає.

Готівкові гроші – як і минулого року в сумі $12 тис.

Декларація за 2023 рік

Єдине, що змінилося у цій декларації у порівнянні із минулим роком, то це заробітна плата декларанта – 1 274 410.

Отже, родина ще рік прожила виключно на заробітну плату судді.

“Скільки коштує крісло?”

Ви колись задавалися питанням: скільки, куди треба «занести» аби стати суддею?

Щоб стати вперше призначеним районним суддею, треба «занести», як правило, до чотирьох інстанцій.

1. Домовитися про місце у районному суді з його головою.
2. Знайти «потрібну» людину в кваліфікаційній комісії, яка вирішує, наскільки професійним є кандидат (цікавинки про нашого фігуранта попереду).
3. Заплатити, щоб документи пройшли без тяганини у Вищій раді юстиції.
4. І, нарешті, «занести» на Банкову, щоб вчасно потрапити до Указу (який підписує власник кабінету № 1, який і призначає суддів на перший термін).

Ми гроші по кабінетах не носили, але знаємо з поінформованих джерел, що сума виходить від 200 000 до 250 000 тисяч (не подумайте, що гривень). Заплатили. А потім? А потім треба все це «відбити» (іноді, щоб заплатити, людина залазить у борги, а їх треба повертати). Треба «насіяти» на квартиру, машину, гараж і собі, і мамі-старушці.

Так, що там у них з корупцією?

А, що з професійною компетенцією?

“Знання – сила! Не у всіх…”

Кожен суддя, не тільки коли заступає на посаду, а й у продовж всього періоду роботи, проходить час від часу перевірки і складає різні іспити. Цікаво дізнатися, як там справи у судді Швеця В’ячеслав Миколайовича?

Просимо пресслужбу Ізмаїльського суду не напружуватися, все наведене нижче з офіційного джерела: «Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15.10.2019, за № 1052/ко-19 «Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Швеця В’ячеслава Миколайовича на відповідність займаній посаді».

Не будемо переобтяжувати вашу увагу цитуючи весь документ, наведемо тільки окремі факти та прокоментуємо їх.

Звертає на себе увагу шкала оцінювання тих, хто проходить випробування: «Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів». Таким чином суддя набирає 1 000 балів.

Чим порадував наш суддя? «Швець В.М. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 69,75 бала. За результатами виконаного практичного завдання Швець В.М. набрав 97 балів. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 166,75 бала.

За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрав 378,75 бала».

Що у підсумку? 718,75 бала, що становить 71,8%, але це більше ніж 67% – «мінімальний прохідний бал». Тому рішенням комісії він визнаний таким: «що відповідає займаній посаді».

Всього лише на 4,8% більше допустимого мінімуму. Сором? Для когось мабуть так. Для судді Швеця В.М.? Хто його знає, адже він й далі працює.

А от чи виникнуть запитання до Швеця В.М., у детективів НАЗК, сподіваємося дізнаємося.

Всі фото ілюстративні (з відкритих джерел)