Розбирав фотозону, а за мить – завали: одинадцятикласник з Аккерману розповів, як рятував друга після прильоту

Вчора під час ракетного обстрілу ліцею №1 у Білгороді-Дністровському постраждали двоє 11-класників – Марк та Максим. Хлопці були у дворі навчального закладу, коли його вирішили стерти з лиця землі російські Іскандери. Попри отримані серйозні травми, Марк самотужки розгріб завали, під якими опинився його друг Максим, та дав однокласнику доступ до повітря. Кореспондентка “Бессарабії INFORM” завітала у лікарню та дізналася, як почуваються аккерманці, у котрих наші “брати” забрали щасливу юність, залишивши моторошні спогади. 

Під час атаки на ліцей у закладі знаходилися педагоги та технічний персонал. Марк та Максим прийшли до ліцею, адже відгукнулися на прохання своєї вчительки допомогти розібрати банери, на фоні яких напередодні фотографувалися випускники.

“Ауріка Костянтинівна (загибла завуч школи – ред.) попросила нас з Максимом  допомогти їй розібрати декорації, які залишилися на вулиці після випускного. Треба було занести конструкцію всередину. Вона сама б не впоралася, адже декорації були залізні та важкі. Ми були біля центрального входу та знімали декорації. Після оголошеної повітряної тривоги не пройшло і пари хвилин, як пролунав потужний вибух. Після цього мене відштовхнуло вибуховою хвилею майже на середину двора і накрило грудою каменів. Я зміг вибратися і почув, як кричав Максим. Я почав його шукати по голосу, по криках. Коли я знайшов його і намагався витягти, пролунав другий вибух… усюди були стовпи диму. Я став ще дужче його витягати, він кричав про допомогу. Йому придавило ноги сильно, і я зміг розгребти його так, щоб він міг дихати, а сам пішов шукати когось на допомогу”, – почав свою розповідь Марк. 

За словами Марка, Ауріку Костянтинівну після прильоту хлопці не бачили, жінка не звала на допомогу…

“Коли я побіг шукати когось на допомогу, то побачив автомобіль, який зупинився поряд. Я почав кричати, що потрібна допомога. В авто, яке зупинилося, як виявилося, був мій брат Давид. Він разом з водієм підбігли до мене, взяли мене під руки, посадили на тротуарі, почали розпитувати про травми, а потім повезли до лікарні. Давид поїхав зі мною до лікарні, і тоді я вже сказав, що там біля школи ще є люди, і їх поїхали забирати”, – продовжив юнак.

В цей час його друг Максим лежав, притиснутий брилами, але, завдяки Марку, міг дихати.

“Я втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то мені спочатку здалося, наче це все страшний сон. Якийсь сюр. А потім я подивився, що мені телефонує мама, я їй все розповів. Вона сказала мені кликати на допомогу. І я почав кричати, як міг. До мене підійшов якийсь чоловік, мене витягли з-під завалів і привезли до лікарні”, – поділився з нами Максим. 

У лікарні нам вдалося поспілкуватися і з братом Марка Давидом, який після порятунку брата поїхав допомагати іншим постраждалим. За словами хлопця, він не знав про те, що його молодший брат знаходиться у школі. Давид їхав з другом недалеко від школи, коли молоді люди почули вибухи.

“Коли я добіг до воріт ліцею, то побачив хлопця, який йшов. Я одразу не зрозумів, хто це. А коли почув: “Допоможіть!”, мене наче струмом вдарило, адже я зрозумів, що це мій брат. Я одразу ж побіг до нього. Мені допоміг якийсь чоловік. Єдиний. Ми відвезли брата у лікарню. А коли я повертався, то попросив одного чоловіка мене підвезти, але він лише посміхнувся та поїхав геть. Я плакав, казав, що там люди під завалами, треба допомога, але у відповідь я побачив лише посмішку. Пізніше я піймав таксі, і мене довезли до школи”, – пригадав Давид.

Як розповів “БІ” генеральний директор Білгород-Дністровської багатопрофільної лікарні Віталій Жнякін, обидва хлопці під час госпіталізації до медзакладу були повністю вкриті будівельним брудом.

“Марк отримав мінно-вибухову травму, множинні забої кінцівок. У його голові та колінах були уламки, які діставали хірурги. Після рентген-дослідження виявили перелам одного ребра праворуч. Крім того, у нього забій правої нирки. Його, як і другого хлопця, Максима, оглянули всі спеціалісти лікарні. Також при госпіталізації у Максима в очах був пісок. Йому вже декілька разів за призначенням окуліста промивали очі. Крім того, у другого підлітка забій нирок і м’яких тканин. Дрібні уламки від каміння та пісок в’їлися у м’які тканини. Ці крихти “запікаються” у шкірі. Наразі лікарня забезпечена всіма необхідними препаратами для надання постраждалим медичної допомоги”, – повідомив очільник лікарні.

Самі хлопці кажуть, що почуваються нормально. Марк скаржиться на болі у спині. Звичайно, перебування у лікарні зараз вкрай важливе, але юнакам хочеться спілкування з однолітками, та проти цього наразі виступають медики.

“До нас вчора приходили однокласники, і зараз дуже багато знайомих та друзів нам пишуть, що хочуть побачитися. Але лікарі поки забороняють нам багатолюдні зустрічі. Взагалі, хотілося б побачитися, поговорити, відволіктися, посміятися. Але лікар сказав, що треба відлежатися та відіспатися. Поки так і робимо”.