У Дунай вселено понад 30 тисяч мальків червонокнижних осетрових до Міжнародного дня біорізноманіття

Вчора, 22 травня, у Міжнародний день біорізноманіття, на території Дунайського біосферного заповідника відбулась масштабна екологічна акція — зариблення річки Дунай червонокнижними осетровими видами. Ініціатором заходу виступила Одеська обласна державна адміністрація спільно з Державним агентством меліорації та рибного господарства України, Всесвітнім фондом природи WWF-Україна, за участю ТОВ «Одеського осетринницького комплексу», Дунайського біосферного заповідника, Держрибпатруля. Про це, із посиланням на пресслужбу Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, повідомляє «Бессарабія INFORM».

У води Дунаю було випущено:

• 18 000 молодих особин стерляді (Acipenser ruthenus) наважкою до 3 грамів,
• 13 900 молодих особин осетра руського (Acipenser gueldenstaedtii), наважкою до 5 грамів,
• з них 1 900 осетрів — за підтримки WWF-Україна.

Стерлядь — прісноводна осетрова риба, яка ніколи не мігрує в море. Її присутність є індикатором чистоти та здоров’я річкової екосистеми.

Осетр руський — більший мігруючий вид, що історично нереститься у Дунаї та зимує в Чорному морі.

Обидва види занесені до Червоної книги України та знаходяться під міжнародною охороною згідно з CITES, Бернською та Боннською конвенціями.

Нагадаємо, що Дунай — одна з останніх річок Європи, де червонокнижні осетри досі можуть вільно жити і розмножуватися. Варто нагадати, що “БІ” розповідала про особливості вирощування цих елітних видів риби в осетринницькому господарстві у Вилковому.

Чому це важливо?

22 травня — Міжнародний день біорізноманіття, запроваджений ООН для привернення уваги до проблем втрати видового різноманіття на планеті. Саме тому ця дата стала знаковою для відновлення рідкісних популяцій у дельті Дунаю — одному з найважливіших біорізноманітних регіонів Європи.

Міжнародний союз охорони природи (IUCN) визнав осетрових найвразливішою групою видів на Землі: до 23 з 26 видів перебувають на межі зникнення.

З 26 видів, що існують у світі, в наших водах історично водились шість: білуга звичайна, севрюга звичайна, стерлядь прісноводна, осетер руський, осетер атлантичний та осетер шип. Усі вони занесені до Червоної книги України. Двоє останніх офіційно визнані зниклими на території України.

Браконьєрство, руйнування природних місць нересту та будівництво гребель, що блокують міграційні шляхи, —  основні причини зникнення осетрових з нашої планети.

Зариблення Дунаю осетровими має важливе екологічне значення:

• Осетри — одні з найдавніших мешканців річок, і майже всі їхні види в Європі перебувають на межі зникнення. Зариблення допомагає відновлювати їхні природні популяції, зокрема тих видів, які вже майже зникли з дикої природи.
• Україна є учасником міжнародних програм зі збереження осетрових (зокрема CITES), і зариблення є частиною цих зусиль. Це зміцнює позицію країни як відповідального екологічного партнера.

Більше про зариблення

Мальків стерляді та осетра руського  було запліднено, інкубовано та вирощено в умовах підприємства ТОВ «Одеський осетринницький комплекс». Риби мають доведене дунайське походження.

У зв’язку з малим розміром (до 5 грамів), вони ще не підлягають індивідуальному маркуванню чи чипуванню — проте саме на цьому етапі розвитку мають найвищі шанси на адаптацію в природному середовищі, оскільки краще освоюють нові умови та розвивають природну поведінку з самого початку.

«Це найбільше зариблення, яке ми проводимо спільно з партнерами в умовах війни. Ми вдячні Одеській ОДА за чітку позицію, а WWF-Україна — за системну підтримку. Ці риби — наше біологічне майбутнє, і ми маємо за нього дбати. Адже ми випускаємо не просто рибу — ми відновлюємо рівновагу в природі. Осетрові є “парасольковим видом”, що означає — охороняючи їх, ми охороняємо всю екосистему річки. Одеська область історично була батьківщиною дунайських осетрів, і ми прагнемо, щоб це знову стало реальністю», — підкреслює Віктор Катречко, директор ТОВ «Одеський осетринницький комплекс».

«Наш комплекс — унікальне для України підприємство. Ми єдиний повноцінний племінний репродуктор, який володіє замкнутим циклом вирощування осетрових. Починаючи з відтворення потомства зі сформованого маточного поголів’я, ми здатні виростити рибу від ікри до статевозрілої особини. Саме це дозволяє забезпечити генетично чисту, здорову молодь для зариблення та подальшого моніторингу. Завдяки цьому ми можемо не лише підтримувати природні популяції, але й протистояти зникненню цих унікальних видів», — додає керівник осетринця.

«Осетри — символ живої спадщини Дунаю, види, що пережили мільйони років, цілі епохи та імперії, але сьогодні опинилися на межі зникнення. Їх повернення в дику природу — це не лише спроба зберегти біорізноманіття, а й важливий крок до відновлення екосистеми, яка століттями давала життя і ресурси мільйонам людей. Особливо цінно, що сьогодні Дунай — одна з останніх річок Європи, де червонокнижні осетри досі можуть вільно жити і розмножуватися. Ми вдячні всім партнерам і учасникам цієї ініціативи. Дунай заслуговує бути живим, а осетри — повернутись туди, де їм належить бути: у вільні, чисті води величної річки. Тому кожне таке зариблення — це ще один сигнал: ми не здаємося. Ми працюємо, відновлюємо, захищаємо. І хочемо, щоб осетрові залишалися живими не лише в нашій пам’яті — а й у реальності майбутніх поколінь», — пояснює керівниця напряму «Вода» WWF-Україна Оксана Коноваленко.

«Зариблення Дунаю осетровими — це частина системної роботи, яка триває вже багато років. Адже питанням збереження осетрових видів риб Всесвітній фонд природи WWF-Україна опікується з 2016 року. Допомагає нам у цьому також міжнародний проєкт LIFE-Boat 4 Sturgeon, що покликаний врятувати від вимирання чотири види осетрових, які ще залишилися в Дунаї. За цей час експерти нашого фонду допомогли ідентифікувати ключові оселища осетрових в Україні, домоглися їх офіційного захисту та посилення контролю за незаконною торгівлею продукції з осетрових і браконьєрством», — каже представниця Фонду. 

«Для нас цей захід — не лише екологічна ініціатива, а й важливий елемент системної роботи, спрямованої на збереження унікальних видів риб, які перебувають під загрозою зникнення, — зазначив начальник Одеського рибоохоронного патруля Сергій Циганок. — Наші фахівці забезпечили контроль за процесом зариблення та продовжують щоденний моніторинг ситуації на відповідних ділянках.»

«Зариблення — це лише перший етап. Надалі ми зосередимо зусилля на охороні територій, де було випущено молодь осетрових, аби запобігти незаконному вилову та порушенням природоохоронного законодавства. Одеський рибоохоронний патруль регулярно проводить рейдові перевірки, веде роз’яснювальну роботу серед рибалок і активно взаємодіє з місцевими громадами.Маємо спільну мету — збереження біорізноманіття та відновлення природних популяцій осетрових у басейні Дунаю. І вважаємо це нашим обов’язком перед майбутніми поколіннями», — підсумував  Сергій Циганок. 

Від Рейну до Дунаю заради осетрів: як нідерландський дослідник допомагає українській природі

Зазначимо, що частину коштів для зариблення фонду WWF-Україна надав волонтер та дослідник з Нідерландів Боб Крейкен (Bob Kreiken), який вивчає міжнародну політику у сфері біорізноманіття в Технологічному університеті міста Делфт.

Улітку 2024 року він здійснив двомісячну експедицію Європою у межах кампанії Strong for Sturgeons: проїхав вздовж Рейну на велосипеді, а потім проплив на каяку по Дунаю — з півночі до Чорного моря. Ця подорож була присвячена приверненню уваги до проблем осетрових та збору коштів для Всесвітнього фонду природи (WWF) — на проєкти із збереження осетрових у Європі.

«Україна історично є домівкою для шести видів осетрових, які мешкають у великих річках. Але війна безпосередньо пов’язана з їхнім зникненням. По-перше, через війну стало набагато складніше підтримувати міжнародну наукову співпрацю, спрямовану на збереження осетрів у басейні Чорного моря. По-друге, війна спричинила масштабні руйнування природи. Один із найбільш драматичних прикладів — підрив Каховської ГЕС, внаслідок чого було знищено єдиний в країні державний осетровий завод. Його повністю затоплено. На цьому тлі, коли фінансування охорони природи в Україні суттєво скоротилося, а на окупованих територіях Росія повністю ігнорує екологічні закони, браконьєри отримали ще більше можливостей для незаконного вилову осетрових.

У часи війни особливо важливо усвідомлювати, що саме формує націю. Руйнування природної спадщини так само трагічне, як і руйнування культурної. Бо якщо поглянути глибше, ці речі — нерозривно пов’язані. Я щиро сподіваюся, що як частина повоєнного відновлення України, Європа докладе зусиль і до відновлення української природи. Адже саме природа має силу зцілювати людей», — зауважує дослідник Боб Крейкен (Bob Kreiken).