Сьогодні в Україні відзначають День вишиванки: історія та сучасні традиції свята

Кожного року, у третій четвер травня, в Україні відзначають Всесвітній день вишиванки, присвячений збереженню традицій українського національного одягу. Для українців вишиванка – справжня національна святиня, що символізує красу, силу, щасливу долю та родинну пам’ять. Особливого значення воно набуло під час повномасштабного вторгнення. Одягнена у цей день вишиванка – символ незламності українського духу, заява на весь світ про те, що українці – вільний народ.

Основним гаслом Дня вишиванки у цьому році обрали «вберегти від забуття і зберегти для нащадків», адже темою буде окупована спадщина.

«Цьогоріч День вишиванки присвячено окупованій спадщині — культурі українських територій, що нині перебувають під окупацією: Донеччини, Луганщини, Криму, Запоріжжя, Херсонщини, Харківщини. Там системно знищують українську ідентичність, перетворюючи все на ‘руський мір’. Наше завдання — зберегти пам’ять про цю культуру до моменту деокупації, хай це буде за рік чи через покоління. Саме тому ми створюємо дослідницькі та реконструкторські ініціативи, зокрема масштабний проєкт ‘Окупована спадщина”, – розповіла культурна кураторка та співзасновниця Дня вишиванки Леся Воронюк.

Варто зазначити, що 19 років тому студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію «Всесвітній день вишиванки». Надихнув дівчину до цього її друг Ігор Житарюк, який регулярно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг вдягало кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету.

Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня. До Дня вишиванки долучилася українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Навіть світові зірки полюбили українське вбрання. Так, у вишиванці були помічені Джонні Деп, Міла Йовович, Ума Турман, Холлі Беррі, Кейт Мосс, Енн Хетуей, Лана Дель Рей, Майк Тайсон, Адель, Різ Візерспун, Ніколь Кідман, Сандра Буллок, Джекі Чан, Діта фон Тіз та інші. А такі модні бренди, як Dolce&Gabbana та Valentino, взагалі випустили колекції з українськими етнічними мотивами у вишитих сукнях.

Спеціальних заходів на День вишиванки не існує, однак у кожному населеному пункті країни у цей день проходить своєрідний флешмоб – люди одягаються в національний одяг, фотографуються та викладають світлини в соціальні мережі. Окрім цього, у цей день зазвичай вдягають вишиванки на роботу та навчання.

До слова, найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України. Наступний схожий рекорд було встановлено в 2018 році у Волновасі Донецької області, коли біля будівлі райдержадміністрації з нагоди святкування 27-ї річниці Незалежності України було презентовано рекорд України з найбільшої кількості людей у вишиванках на одній локації в зоні Операції об’єднаних сил, де в патріотичному одязі зібралося 5095 осіб і один песик.

Вишивка на сорочках несе глибокий символізм, адже кожен орнамент має своє значення.

Основні мотиви української вишивки:

– геометричні візерунки символізують порядок, нескінченність життя та гармонію;
– рослинні орнаменти означають зв’язок із природою, добробут і родючість;
– тваринні символи використовуються для захисту та сили, наприклад, олень чи птахи;
– хрестоподібні елементи мають обереговий характер, відганяють зло;
– дерево життя символізує зв’язок між поколіннями, безперервність роду;
– зорі та сонце означають світло, енергію, духовний розвиток.

Окремо слід згадати про кольори вишивки. Червоний символізує любов і захист, чорний – силу та землю, білий – чистоту, синій – небо й духовність. Зелений – символ оновлення та зростання, жовтий – достатку та сонячної енергії.

У кожному регіоні України є свої традиційні візерунки вишиванки. У цього мистецтва існує сотні різних швів та десятки технік, які по-різному комбінуються у різних областях.

У південних регіонах переважали рослинні мотиви, проте вони перепліталися із геометричним орнаментом. Яскравою ознакою вишиванок з Одещини є пухлик – це збирана тканина на рукаві, розташована нижче плеча, яка додає пишності та об’єму.

На Харківщині були популярні червоні та чорні вишиванки, зроблені грубою об’ємною ниткою. На харківських вишиванках часто можна побачити особливе зображення – дерево життя.

Херсонські вишиванки славляться зображеннями вишитих тварин: півнів, зозуль, коней, оленів. Також на них часто вишивали дерево життя, як у харківських вишиванках.

На Полтавщині вишивали гладдю. Полтавська вишивка вважається однією з найдавніших. Відома вона традицією вишивки «білим по білому». На Полтавщині заведено прикрашати рукави сорочки витонченим та кропітким дрібним візерунком, а в орнаменті використати геометричні фігури.

На Сумщині були популярні полтавські вишиванки, а також рослинно-геометричні візерунки дрібним хрестиком.

Вишиванки Вінницької області цінуються за велику різноманітність елементів та технік.

В Чернігівській області поєднували кілька видів швів в одній вишивці та використовували складні техніки. Чернігівські вишивальниці вишивали дуже мініатюрними, схожими на бісерні стібками, а також використовувати дуже тонкі нитки. Для цього була потрібна велика майстерність і акуратність.

У Донецькій та Луганській областях майстрині пишно прикрашали сорочки вишитими квітами, деревами та птахами. Завдяки використанню ниток різних текстур вишивка здавалася об’ємною.

Волинські вишиванки виділяються симетрично повторюваними геометричними візерунками.

У вишитому одязі мешканців Рівного і ближніх сіл домінували квіткові орнаменти.

А у житомирських вишиванках окрім геометричних фігур на сорочках розцвітали квіти та гілки з листям.

Закарпатська вишиванка – найбільш пишна, яскрава і різнобарвна. Вишивальниці Закарпаття прикрашали рукави пишним та великим орнаментом.

Львівські майстрині навпаки вишивали дуже легкі, витончені та скромні візерунки, наче тонке мереживо.

У Запорізькій області найкраще розвинені традиції чоловічої вишиванки. Чоловічі сорочки прикрашалися в основному геометричними візерунками, такими як ромби і кола (символ сонця). Таку вишивку називали чумацькою.

Вишиванки Київської області виділяються найбільшим розмаїттям рослинних візерунків. На них можна побачити хміль, грона винограду, маки, пшеничні колоски. Такими візерунками прикрашали рукави, а на манжетах вишивали дрібні геометричні фігури. Часто використовували нитки синього та чорного кольорів.

Для кримських вишиванок характерна велика різноманітність візерунків, кожен з яких має своє сакральне значення. Наприклад, вигнута гілка з листям «егрі дав» означала розвиток і непостійність, дерево символізувало чоловічий початок, а гвоздики були символом людей похилого віку.

Цьогоріч, до Дня вишиванки Міністерство національної єдності запустило флешмоб #ВишиванкаЄднає, який має об’єднати українців з усього світу.

Щоб долучитися до флешмобу, потрібно зробити наступне:

– сфотографуйтеся у вишиванці;
– опублікуйте фото 15 травня в соціальних мережах із хештегом #ВишиванкаЄднає;
– вкажіть у дописі місто і країну, де ви зараз перебуваєте.

“Разом ми покажемо, що українська єдність не знає кордонів, а вишиванка – це більше, ніж одяг. Це наша історія, наша гордість і наш спільний код”, — зазначили у Міністерстві національної єдності.

День вишиванки — це не просто день, коли українці вдягають вишиті сорочки, а глибокий вияв національної єдності, самобутності й любові до своєї культури. У кожному візерунку, у кожному хрестикові — історія поколінь, сила духу й незламність народу. У цей день ми не просто вдягаємо вишиванку — ми одягаємо пам’ять, гідність та надію.