Обережно, зсуви! Чи загрожує природна катастрофа найпопулярнішим пляжам Білгород-Дністровського району?

Літній сезон наступає на п’яти, тож можна вже подумати й про відпочинок. Сотні туристів обирають для цього саме південь Одещини. Турбази з басейнами, офіційні облаштовані пляжі на Чорному морі чи «дикі» куточки природи — кожен вирішує за себе, подекуди на свій страх та ризик. Однак, фахівці все ж застерігають: узбережжя Білгород-Дністровського району, розташовані на крутих схилах, — зокрема селища Лебедівка та Курортне, — перебувають в зоні ризику через зсувні процеси. Про причини виникнення таких явищ, їхні наслідки, а також шляхи убезпечення від них, — дізнавалися кореспонденти «Бессарабії INFORM».

Зсуви на узбережжях Одещини — дуже серйозна загроза, яка існує постійно, — запевняють спеціалісти. Так, наприклад, місяць тому у селищі Санжійка Одеського району, де ці явища відбуваються вже роками, зафіксували чергову руйнацію — у море «з’їхало» близько 800 метрів ґрунту. Відео природної катастрофи опублікували автори каналу «Зоотроп».

Таку особливість цієї курортної місцевості в коментарі «Бессарабії INFORM» пояснив кандидат геологічних наук Сергій Кадурін:

«Загалом для розвитку зсувів, з геологічної точки зору, має бути певна сукупність природних факторів: по-перше, наявність схилу — такого, в якому є доволі пухкі гірські породи; по-друге, наявність моря, яке впливає на узбережжя, формує так звані абразійні береги, тобто круті; по-третє, наявність водоносних горизонтів у породах на узбережжі, — таким чином, щоб вони якраз виходили на берегову частину. І ось Санжійка — типовий приклад, в якому присутній весь комплекс цих факторів, чому там і практично постійно відбуваються зсуви. Там і вплив моря, — одразу на берегову частину, і доволі крутий схил, вкладений такими породами: зверху лесовидні суглинки, потім червоно-бурі глини, а потім понтичні вапняки, і знизу — ще раз глини», — каже геолог.

Ще одним небезпечним регіоном вважається й Білгород-Дністровський район. Вся частина узбережжя між Лебедівкою та Сергіївкою — так званий абразійний берег, де морські хвилі досить інтенсивно підмивають схили, — додає Сергій Кадурін. Зокрема в Лебедівці вони складені з порід, які дуже легко насичуються водою і унаслідок втрачають свою стійкість:

«В районі Лебедівки так само зверху лесовидні суглинки на високих схилах, потім ті самі чорно-бурі глини і піски є, — також пухкі породи. І якраз на рівні моря, де безпосередньо пляжна частина, — туди і виходять глинисті породи, — прямо на берег. Морські хвилі підходять дуже близько до нього, пляж дуже вузький, і коли йде шторм, наприклад, то хвилі безпосередньо б’ють в глиннисту стінку, — і доволі активно її розмивають», — пояснює фахівець.

Зупинити ці природні процеси якоюсь однією лише дією, точково, просто неможливо, — каже геолог. За словами Сергія Кадуріна, для цього потрібен цілий комплекс дуже дорогих і досить складних інженерних рішень:

«Це повинні бути спочатку дії, направлені на те, щоб той крутий схил не став таким крутим, — його потрібно викладати, робити пересування. А це прибере велику кількість прибережної території. Треба також ліквідувати вплив тих самих ґрунтових підземних вод — зробити дренажну систему, аби їх відводити. Потрібно й нівелювати дію морських хвиль, розмивання берега, — будувати берегозахисні споруди з намиванням пляжів, формуванням бун, хвилеломів тощо. Та й ті повинні бути такої міцності, щоб вміти протистояти природним геологічним процесам, які діють протягом мільйонів років. В Одесі, наприклад, подібні споруди існують вже понад 70 років, і вони довели свою ефективність», — коментує Сергій.

Тож аби вберегтися від зсувів, кожен з тих факторів, який впливає на їхній розвиток, має бути якимось чином усунений. І хоча вищезгадані природні явища існували ще задовго до нашої появи, в деяких випадках людська діяльність лише сприяє їхній активізації, — пояснює еколог Юрій Геращенко:

«Зсуви в нашому регіоні були завжди. Вони посилилися через те, що люди заселили схили. І відповідно розмістили там приватні будинки, облаштували присадибні ділянки, провели водопровід. Це і є однією з основних проблем. Тому що водопровід десь протікає, десь йде полив, і воно все обводнює ґрунти. В Білгород-Дністровському районі переважає глина. Вона, коли розмокає, — тече, стікає, обвалюється. Зсувна система в нас від підмивання й відсутності дренажів. І ніхто цим сильно не займається», — прокоментував «БІ» еколог Юрій Геращенко.

Колись в Одеській області діяли спеціальні протизсувні управління: як міське, так і обласне, — згадує Юрій. За словами еколога, їхні фахівці системно відстежували можливу небезпеку. Наразі ж такий моніторинг не проводиться, — зазначає експерт:

«Спеціалісти дивилися, відстежували, де підвищена небезпека, які там тріщини з’являлися, яка сейсмічність, вібраційні процеси, чи давалося взнаки антропогенне навантаження: десь, може, була дорога, тиск чи будівництво виконане таким чином, що викликало зсув. На жаль, такі приклади ми вже бачили неодноразово. Зараз я не бачу такого спостереження. Якби не до цього. А повинно бути до цього. Адже ці природні процеси не можуть зупинитися», — коментує Юрій Геращенко.

Та не обов’язково боротися з природою, — наголошує Геращенко. Іноді, за його словами, десь в більш спокійній зоні, треба просто відступити з будівництвом, стежити й дбати про водовідведення, та найголовніше — не розташовуватися в небезпечних місцях.

Рятувальники застерігають, що перебування під крутими схилами може коштувати життя. Один із таких кричущих випадків стався у серпні 2023 року в селі Фонтанка Одеської області. Тоді зсув став причиною загибелі 10-річного хлопчика, — дитину просто засипало землею під час сімейного відпочинку.

У Білгород-Дністровському ж районі останній зафіксований масштабний зсув стався у червні 2021 року у вже згаданій нами Лебедівці. Тоді обвал ґрунту охопив площу близько 150 квадратних метрів поруч з базою відпочинку «Перлина». Причиною стали сильні дощі, які наситили землю вологою:

«Тоді була інформація про те, що під цими завалами може знаходитися людина. Дуже багато рятувальників працювало, кінологів, багато інженерної техніки. На щастя, тоді помилилися. Та людина, яка відпочивала, яку начебто бачили, на той момент на пляжі не знаходилася. Її потім знайшли живою і неушкодженою. Але ситуації можуть бути різні», — наголошує в коментарі «БІ» речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна.

Нагадаємо, наразі доступ до пляжів у Лебедівці суворо обмежений через воєнний стан. Пляжна зона там умовно поділена на дві частини: одна знаходиться в межах села та розташована під схилом, інша ж – на піщаній косі. Остання ж, ще до початку повномасштабного вторгнення російської федерації, була визначена для відвідування та відпочинку громадян. Купатися та засмагати під обривом було завжди заборонено:

«На жаль, склалася така ситуація, що вже який рік поспіль в нас мало офіційних пляжів для відпочинку у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Але і до війни, і зараз люди дуже часто обирають пляжі, які не просто не є офіційними, вони ще й є небезпечними. А саме це стосується пляжів, де є кручі. Наразі на всіх таких пляжах є таблички щодо заборони перебування там. Звичайно, ніхто чергувати не буде для того, щоб впевнитись, адже ми все ж сподіваємося на свідомість людей і дотримання елементарних правил. Ми розуміємо, що кожен хоче відпочити, і не в кожного є змога їхати кудись, де є офіційні пляжі, де безпечно. Але це є нехтуванням правилами безпеки. На жаль, саме воно і призводить до летальних наслідків», — підсумовує Марина Аверіна.

Тож зсуви на узбережжях — зовсім не рідкість і не шокуюча сенсація. Це цілком собі буденна, але дуже серйозна потенційна загроза як для відпочивальників, так і для тих, хто живе в курортній зоні, ба навіть для їхніх будинків. І, в умовах зміни клімату та безвідповідальної забудови, вона може лише посилюватися. Білгород-Дністровський район потребує не точкового, а системного підходу, нагляду спеціалістів і інвестицій, — зокрема й у безпеку.

А поки що — будь ласка, будьте обережні! Жоден відпочинок не має закінчуватися трагедією.