У Рені відбулася незвична фотосесія до Міжнародного дня рідної мови

До Міжнародного дня рідної мови в Рені відбулася фотосесія в стилі письменництва кінця ХІХ – початку ХХ століття, в якій взяли участь члени Громадської організації «Наша спадщина-Рені». Судячи з коментарів у  Facebook на сторінці ГО, експеримент виявився вдалим, повідомляє «Бессарабія INFORM».

Ідея фотосесії належить голові ГО «Наша спадщина-Рені» Галині Маратаєвій, яка розказала кореспондентці «БІ», що за орієнтир була вибрана відома фотографія групи українських письменників, що зібрались у Полтаві на відкритті пам’ятника Котляревському, а саме: Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Василя Стефаника, Олени Пчілки, Михайла Старицького і Володимира Самійленка.

Фотографія була вибрана не випадково, адже наприкінці XIX сторіччя в місті Рені побував видатний український письменник Михайло Коцюбинський, який працював у складі філоксерної комісії. Він перебував у Бессарабії (зокрема, в Аккермані, Рені та інших населених пунктах), досліджуючи поширення філоксери — шкідника виноградників, а потім написав у своїй біографії: «Року 1892 я почав службу в Одеській філоксерній комісії і до 1895 року, коли я перейшов на таку ж посаду в Крим, проживав у Бессарабії, спочатку у центрі, а потім на південних повітах по Пруту та Дунаю. Ці краї дали мені дуже багато вражень, і я з приємністю згадую свої служби на філоксері, хоч довелося пережити і багато гіркого».

Письменника цікавило все, що стосувалося Бессарабії: мова, культура й побут місцевого населення ― молдован, болгар, гагаузів та українців. Перебування в цьому регіоні дало йому багато матеріалу для творчості. Під враженням від подорожі Бессарабією Коцюбинський написав низку етнографічних нарисів та оповідань, зокрема «Для загального добра», «Помстився», «На віру». Ось кілька уривків із творів Бессарабського циклу Михайла Коцюбинського.

«Помстився»: «Вечоріло. Здорове палаюче сонце зупинилось над Галацом, над тими щоглами незліченними, що мріють вершечками в імлистій блакиті, над тими плавнями розлогими, що зеленіють в далечині високим комишем… По цім боці Дунаю, де розкинулось м. Рені, над самою річкою сиділо двоє людей».

«Для загального добра»: «— Що? виноград рубають? — здригнувся Замфір. Він сам чув про це, як їздив на торг у Рені. Палять? — каже вона. — Землю труять? То й його добро, його батьківщину, хліб його мали б знищити якісь там доктори?»

«Дорогою ціною»: «Вони обігнули з правого боку Рені і подались понад Прутом. З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут, а за ним, скільки око сягало, руділи стиглим комишем плавні і хвилювались, як нива. Край неба щось курилося, дим низько слався над очеретами. Інколи над берегом Пруту проскакував вершник і зникав за крутим поворотом річки».

У Філії № 1 Опорного закладу в Рені розташована музейна експозиція про Михайла Коцюбинського, де дбайливо зберігаються матеріали про перебування у нашому місті цього відомого українського письменника. Експозиція була підготовлена вчителем історії школи Олександром Опанасовичем Лисенком. Потім до пошукової роботи долучилася вчителька української мови та літератури Ніна Петрівна Кондратюк разом зі своїми учнями.

Пошуковці активно співпрацювали з Вінницьким літературно-меморіальним музеєм Михайла Коцюбинського, а згодом їздили до Вінниці на запрошення музею у 2004 році на урочисті заходи, присвячені 140-річчю з дня народження письменника.

З 1999 року школа стала носити ім’я Михайла Коцюбинського за рішенням Ренійської районної ради, і День школи символічно відзначали 17 вересня у день народження Михайла Коцюбинського.

Фотографії із сімейного архіву музейної експозиції про Михайла Коцюбинського надані Надією Буценко, донькою Олександра Лисенка.