Як в Болграді відзначили свято Хрещення Господнього, та чому саме сьогодні

Сьогодні, 19 січня, у Болграді традиційно відзначили одне з найбільш важливих християнських свят – Хрещення Господнього, або Богоявлення. Як усе відбувалося, та чому саме за григоріанським календарем продовжують відзначати це свято, дізналася «Бессарабія INFORM».

Нагадаємо, вже впродовж багатьох років кожне 19 січня в обох соборах Болграда – Спасо-Преображенському та святителя Миколая, проходять святкові служби та освячення води у колодязях, що знаходяться на території храмів. Після чого священнослужителі направляються до самого великого джерела у міському парку Болграда, щоб здійснити чин освячення води у так званій купелі, у яку потім занурюються місцеві жителі з вірою у відновлення, переродження та духовне очищення.

Не став виключенням й цей рік, хоча, треба зазначити, присутніх та готових до хрещенського занурення було не так багато, як у мирні часи. Зате серед них побільшало дітей та жінок.

«Я прошу присутніх не палити, щоб не оскверняти молитву», – довелося перерватися настоятелю Спасо-Преображенського собору, протоієрею Стефану Турлаку під час чину освячення. Він та священник Спасо-Преображенського собору Микола Цвіркунов стали першими, хто занурився в освячену воду купелі, за якими потім покрокували інші миряни. Кожен з них після цього мав змогу переодягнутися у спеціально встановлених наметах та безплатно огрітися гарячим чаєм та солодощами.

«Коли Ісусу виконалася 30 років, він прийшов на річку Йордан, де його зустрів святий Іоанн Хреститель – людина, яка все своє життя прожила у пустелі та своїми молитвами готувався до того, щоб зустріти Христа, Месію, Сина Божого. І ось кожного разу, коли він хрестив у водах Йордана людей, він постійно на Нього чекав. Якось Ангел сказав Іоанну: «Коли ти побачиш людину, на якого сходить святий дух у вигляді голуба, то і буде тим, на кого ти чекаєш усе своє життя». Так й сталося. Іоанн побачив Сина Божого, впав перед ним на коліна та почув від Христа: «Хрести мене». Іоанн відповів, що ні, це Ісус повинен його хрестити. Але Син Божий наполіг, що треба зробити так, як належить. І Іоанн хрестив Іісуса. Так й говорять, що лише Богоматір та Іоанн Хреститель торкалися голови Христа, коли він його занурював. І стародавні християни на його прикладі здійснювали це дійство з тих самих перших часів на честь пам’яті цієї події, яка передавалася з уст в уста. Саме тому православній людині, кожній, важливо в цей день на прикладі Христа зануритися у воду. Проблема в тому, що ми живимо у такому регіоні де в цей день холодно. А там було тепло, і тому багато хто перетворював це не на приклад Сина Божого, а на моржування. Тому що дуже легко перейти від добра до гріха. Дуже важливо знати й розуміти – це не хрещенські купання, це занурення. Але для мене, як для болградця, дуже важливо було це освячення джерельної води ще й тому, щоб вона, потекла у наше озеро Ялпуг, у якому ми всі виросли, з якого ми п’ємо. Для мене це дуже важливо. І ще одна важлива деталь цього свята, його друга назва – Богоявлення. Тому що коли Христос входив у воду йорданську, був голос Бога-Отця: «Це син мій улюблений, якому я боговолю». Тобто був і Син Божий, і Отець Бог і святий дух у вигляді голуба. Це було явлення Трійці, це була рідкісна подія в історії людства», – нагадав про історію свята та його важливість священник Стефан Турлак.

Він також розповів, чому саме за григоріанським календарем в Болграді продовжують відзначити свято Богоявлення.

«Дуже просте пояснення цьому. Річ у тому, що у місті Києві та всіх наших православних містах України протягом тисячі років від князя Володимира, здійснюють освячення води саме 19 січня. Чому саме у місті Києві та усіх православних містах України? Тому що такий же чин 19 січня здійснюється у Єрусалимі. Тобто Єрусалимській церкві набагато відоміше, коли народився Христос і коли саме він прийняв хрещення. Ось ці дві події – Різдво Христове та Хрещення Господнє, вони відбувалися – перше у Віфлеємі, а друге – у Єрусалимі, у річці Йордан. Тому велика помилка тих, хто вважає, що ми орієнтуємось по москві. Це лише свідчить про абсолютну неграмотність у цьому питанні. Набагато більше питань якраз до них, чому вони орієнтуються не за Єрусалимом. І вдаватися у якісь деталі абсолютно не потрібно. Просто деяким людям на цьому легко будувати якусь політику. А ми – поза політикою”, – зазначив настоятель Спасо-Преображенського собору Стефан Турлак.