“Водій навіть не попросив пробачення”: сповідь матері 16-річного Олега Мончака, який загинув у ДТП в центрі Кілії

Аварія, в якій у жовтні минулого року прямо в центрі міста загинув 16-річний мешканець Кілії Олег Мончак, розділила на “до” та “після” життя його родини. Минули понад три місяці, але бодай трохи оговтатися від трагедії не вдалося нікому з рідних. Матір, батько, бабуся, до якої Олег їхав у той злощасний день, та брати досі чекають, що він от-от зайде до кімнати. Тому великим ударом для них стала новина про те, що водія, котрий на швидкості збив хлопця, відпустили з СІЗО під заставу, й він знову сів за кермо. Про найстрашніший день у житті сім’ї, а також – відчай, побоювання та єдине бажання – справедливості – кореспондентці “Бессарабії INFORM” розповіла вбита горем матір Олега – Альона Мончак.

Жінка не приховує свій відчай. Досі носить чорну хустку, кожна згадка про сина викликає сльози. Вона понад усе любила свого наймолодшого та раділа, як горять у нього очі, коли він мріє про майбутнє, де бачив себе айтішником.

 “Він дуже хотів після 9-го класу піти навчатися. Але почалася війна, і я йому кажу: “Олеже, давай у 10, 11 клас підеш. Бо війна, будемо переживати, в Одесі небезпечно”. Аби знати, як було б краще!, – згадує жінка.

Старший син подружжя давно має власну сім’ю, середній несе службу у лавах прикордонників, а Олежка був віддушиною, у всьому допомагав батькам та бабусі. Саме до неї їхав хлопець у той злощасний вечір.

“Мама напекла пиріжків і покликала Олежку до себе. Попросила купити миюче дорогою. Перед тим, як він поїхав з дому, так сильно нас обійняв з татом… Заїхав до магазину, купив те, що просила бабуся. Хвилин 15 пройшло, як нам подзвонили і повідомили: ваш Олег потрапив у ДТП“, – попри складність, говорить жінка.

Те, що Олег, можливо, був неуважним за кермом двоколісника, вона зі впевненістю заперечує.

“Олег дуже ретельно ставився до правил дорожнього руху. Завжди показував поворот рукою. І нас за це постійно сварив, коли ми так не робили. Навіть коли зовсім не було машин”, – стверджує матір.

Вона впевнена, що ДТП могла статися виключно через порушення швидкісного режиму водієм автомобіля.

“Є експертиза, яка підтверджує, що він мчав майже 90 кілометрів на годину, хоча він намагався запевнити слідство, що не більше 65! І є відео з Центральної площі, де видно, як він ганяє! Аби його випустили під заставу, у селі йому дали характеристику, що “Коля – хороший мальчик”, але я спеціально їздила до Дмитрівки і опитувала людей. Там кажуть, що, коли Коля їде – люди бояться виходити на вулицю. Ось такий хороший. І в день аварії свідки розповідали, що як тільки побачили, як він жене, одразу подумали: “Хоч би нікого не збив!”. Секунди – і почули удар. То був мій Олежик”.

З місця події хлопця ушпиталили до Кілійської багатопрофільної лікарні з діагнозом “вибух мозку”. Лікарі відверто сказали родині, що він не виживе, тож у батьків залишалося лише декілька годин, аби попрощатися з найдорожчим. Констатовано смерть хлопця було о 12:44 наступного дня.

З водієм – Миколою Тимошенком – матір вперше побачилася у лікарні вранці після ДТП, коли його під конвоєм привезли до лікарні на здачу крові. На місці аварії при свідках, зокрема чоловікові та синові Альони, швидкий тест на алкоголь показав 0,13 проміле, що вважається природною нормою алкоголю у крові. Кров також підтвердила тверезість.

“Я кинулася до нього і запитала: “Ти нічого не хочеш мені сказати?”. Він мовчав. Його одразу оточили поліціянти. Приблизно за годину до констатації смерті до мене звернулася його дружина з проханням вибачити, адже їхній маленький син ростиме без батька. Я тоді взяла її за руку і сказала: пішли подивишся, що він зробив з моїм сином. Я тепер буду без нього все життя”.

За словами матері, Микола досі жодного разу не попросив пробачення у рідних. За нього це намагалися зробити тітка, яка наполегливо приходила додому та на цвинтар, а також брат.

“Так, тітка багато разів приходила до нас, дуже плакала, ставала на коліна перед нами, під час слідчого експерименту благала простити на місці, де загинув Олег, носила квіти до могили. Проте я заборонила їй це робити. Я не хочу їх бачити, мені не потрібні їхні вибачення. Вона навіть передавала вибачення від Миколи, а на питання, чому не він сам приїхав, відповіла – він соромиться! Також його брат писав мені повідомлення, щоб я “не судила їх суворо”. На другий день він також дзвонив моєму старшому сину та пропонував гроші на поховання. Ми не взяли. Слава Богу, в Кілії дуже добрі люди. Вони допомогли фінансово, дуже підтримали нашу родину, за що ми безмежно вдячні. А їхні гроші та вибачення мені не повернуть сина! Вони мені не потрібні, але ж… Ми вже у листопаді сиділи поруч з Миколою у кабінеті слідчого у день слідчого експерименту, під час експерименту йому давали слово. Але він не вибачився. Він навіть не дивився на мене під час наших зустрічей”.

Рішенням Ізмаїльського районного суду після скоєння ДТП водія було поміщено під варту на час досудового розслідування спочатку до 11 грудня, а потім – до 3 лютого. Але його адвокат подав апеляцію, й рішенням Київського суду міста Одеса близько тижня тому його звільнили з-під варти під заставу у розмірі 90 тисяч гривень (зазначимо, мінімальна на сьогодні – 60 тисяч 560 грн, а, наприклад, водію, який збив дев’ятирічну Алісу Грек в Ізмаїлі, призначили більше 200 тисяч).

“Це не застава. Це хабар!”, – вважає жінка.

Проте ще більше обурило членів родини Олега те, що він одразу сів за кермо.

“Він знову наробить дуже багато лиха”, – непокоїться жінка.

Наразі поліція вже закінчила досудове розслідування, сьогодні провадження передано до суду. Єдине, чого хоче матір загиблого, – аби вбивцю було справедливо покарано.

“Загибель Олега перевернула наше життя з ніг на голову. Немає ніяких радощів, немає свят. Взагалі нічого. Якась апатія до всього… Руки опустилися, не знаємо, як себе знайти. Я вже намагаюся менше плакати, аби його душа упокоїлася. Але не виходить. Ми не можемо… Я пішла з роботи продавчині, бо не можу зосередитися. Я хочу, щоб вбивця поніс покарання”, – підкреслила матір.

Наразі жінка потребує інформаційної підтримки та матеріалів, які могли б зібрати більше доказів.

“Мені сказали, що одразу після аварії у Фейсбуці було відео моменту зіткнення. Потім воно швидко пропало. Ми намагалися шукати, але не вийшло. Можливо, хтось може мені його скинути, це б дуже допомогло. Також були свідчення, що у машині на момент аварії ще хтось був, а потім зник. Може, хтось зможе дати свідчення. Дуже хочу, аби ця справа отримала максимальний розголос. Якщо вбивство моєї дитини зійде з рук, я собі не пробачу”, – підсумувала потерпіла.

Від редакції: якщо у вас є фото/відео матеріали, які можуть пролити світло на обставини ДТП, будь ласка, надішліть їх нам через функцію “Зв’язатись з нами (Get Button)”, що знаходиться у правому нижньому куті сайту, або за допомогою гіперпосилання “Зв’язок з редакцією”, що знаходиться під кожною публікацією на офіційному каналі “БІ” у Телеграмі. Це анонімно, вашу безпеку ми гарантуємо.