Великий крок до розвитку замість найгірших побоювань: новий гендиректор Ренійської лікарні Віталій Гайдуков має намір залишитися надовго

Цього року Ренійська лікарня встановила майже національний “рекорд” зі звільнення генеральних директорів, які, поринавши у посаду на короткий термін, поспіхом покидали її за власним бажанням. Це неабияк непокоїло і місцевих мешканців, і колектив, адже, як відомо, зазвичай тікають з корабля, який тоне. Звісно, від регулярних кадрових перестановок стан справ медзакладу не покращувався, тож влада громади, якій безпосередньо підпорядковується лікарня, вочевидь вирішила піти ва-банк, запросивши до співпраці фахівця з багаторічним досвідом, хоч і з іншого міста. Таким чином четвертим за рік очільником медзакладу 16 жовтня рішенням сесії Ренійської міської ради було призначено Віталія Миколайовича Гайдукова, який до цього понад шість років очолював Дунайську обласну лікарню (ДОБ) в Ізмаїлі. Такий вектор зміни трудової діяльності медика став доволі шокуючим, оскільки було багато сподівань, що Віталій Миколайович все ж повернеться до ДОБ, чого вимагав колектив після несподіваної зміни керівництва. Проте йому довірили розвивати інший медзаклад. А долати нові виклики для медика – це покликання останніх шести років, яке він намагається виконувати з гідністю. Про наболіле у Ренійській лікарні, перші успіхи на новій посаді та перспективи подальшого розвитку доволі проблемного закладу охорони здоров’я – в інтерв’ю кореспондентці «Бессарабії INFORM» відверто розповів Віталій Гайдуков.

Мало кому відомо, що за фахом Віталій Миколайович – стоматолог. Ще за радянських часів він закінчив Омський державний медичний інститут. У лікаря тільки один запис в трудовій книжці – Дунайська басейнова лікарня, яка згодом стала Дунайською обласною. Розпочалася трудова діяльність Віталія Миколайовича в далекому 1985 році з посади звичайного стоматолога. Згодом він став завідувачем стоматологічним відділенням, завідувачем госпрозрахунковим відділенням. З 2018 року був виконуючим обов’язки генерального директора Дунайської басейнової лікарні, а з 2021 року став офіційним керівником медичного закладу рішенням сесії Одеської обласної ради. У червні цього року Указом президента України Віталій Миколайович отримав почесне звання «Заслужений лікар України».

Незважаючи на свої регалії, Віталій Миколайович завжди залишався відкритою та щирою людиною не тільки з пацієнтами, але й з власним колективом. Кореспондентці «БІ» вдалося на власні очі побачити усміхнені та привітні очі лікарів Ренійської лікарні, затишні коридори, палати та задоволених пацієнтів у відділеннях, майбутній вантажний ліфт та покращені умови харчування.

Як втамувати кадровий «голод»?

Як і в багатьох медичних закладах Бессарабії, проблема нестачі кадрів для Ренійської лікарні була ключовою, причому не вистачало не тільки медичних працівників, а й співробітників адміністративно-господарського управління. Віталій Миколайович зізнається, що дуже важко було повернути до медзакладу справжніх професіоналів своєї справи, аби вони повірили в те, що Ренійська лікарня зможе розвиватися, буде платоспроможною та налагодить стабільні договірні відносини з Національною службою здоров’я України. Але, попри складнощі, йому це вдалося. До лікарні повернулися працівники відділу кадрів, заступник генерального директора з економіки, завідувачка господарською частиною та головна медична сестра. Але найголовнішим своїм “кадровим” досягненням наш співрозмовник вважає те, що в нього з’явився медичний директор, який мислить в одному напрямку з ним. І хоч це призначення викликало деякі суперечки серед ренійців, справжнім помічником для Віталія Миколайовича, як він сам запевняє, став колишній головний лікар Ренійської лікарні Олександр Віталійович Сирота.

«Декілька років тому Олександр Віталійович успішно керував медичним закладом. Я вважаю, що без віри в нього як спеціаліста, який пропрацював тут сорок років хірургом, не буде успіху в лікарні. Сьогодні ми з ним разом, в нас немає ніяких суперечок відносно подальшої роботи та проведення певних організаційних заходів з покращення медичного обслуговування мешканців Ренійської громади», – зазначає Віталій Гайдуков.

«Первинка» не може знайти спільну мову зі «вторинкою»

За період півторамісячного керівництва медичним закладом Віталію Миколайовичу вже вдалося налагодити роботу поліклінічного відділення, специфіку якого він непогано знає.

«Намагаюсь, аби лікарі мали між собою більш тісний контакт задля того, аби хворий, котрий потребує допомоги, не відправлявся через день, два або три дні на прийом до іншого медика», – наголошує генеральний директор.

За словами Віталія Миколайовича, Ренійська громада територіально доволі довга, чим відрізняється від Ізмаїла. Наприклад, села Котловина, Нагорне, Новосільське знаходяться далеко від Рені. Приїзд хворих з цих населених пунктів до лікарні щоразу передбачає матеріальні затрати та втрату часу. Не кожен пацієнт сьогодні може приїхати із супроводжуючим, оскільки зараз важкий військовий час. Тому наразі все робиться задля того, аби в поліклініці людина, якій потрібна консультація одразу декількох спеціалістів, отримала її в один день.

Окрім того, очільник Ренійської лікарні разом з мером Рені Ігорем Плєховим нещодавно відвідав амбулаторію сімейної медицини села Новосільське. Там сімейному лікарю з боку керівництва Ренійської громади визначено завдання, аби він охопив всіх диспансерних хворих за декількома нозологіями, наприклад, оториноларингологія (лор-напрямок), хірургія, травматологія, гінекологія, офтальмологія. І виїзна бригада приїде до сільської амбулаторії та проведе безкоштовні консультації з призначенням для подальшого лікування чи госпіталізації.

«Але питання поки вирішується складно, оскільки в медичній реформі немає чітких відносин між первинною та вторинною ланками медицини. І «первинка» сьогодні не особливо зацікавлена в охопленні своїх хворих лікарями другого рівня, хоча це мені не дуже зрозуміло», – бідкається Віталій Гайдуков.

Завідувачка поліклінічного відділення Віра Василівна Маргаза повідомила нам, що для всіх сіл Ренійської громади передбачені виїзди таких мобільних груп. Все залежить від роботи сімейної медицини.

Ще вона пишається тим, що до поліклініки вдалося повернути молоде подружжя лікарів, переселенців із Запоріжжя. Це травматолог та лор-лікарка, які ще й оперують.

«Вони приїхали до Рені з обласної лікарні. Медики вже працюють близько місяця, є конкурентоспроможними. До них записуються вже на десять днів наперед. Травматолог, який приймає в поліклініці, працює також в стаціонарі. Це велика допомога для хірургів. Через те, що в нас з’явилися лікарі з хірургічною спеціалізацією, зник ризик неотримання хірургічного пакету від НСЗУ» – каже Віра Василівна.

Віталій Гайдуков зізнається, що у молодого травматолога є плани для становлення спеціалізованої медичної допомоги, зокрема, впровадження доволі складних операцій. Генеральний директор лікарні сподівається, що за допомогою Одеської обласної ради та Ізмаїльської районної військової адміністрації буде можливість придбати необхідне обладнання для розвитку травматології, яке не таке вже й дороговартісне.

Завідувачка поліклінічного відділення Віра Маргаза додає, що для поліклінічного відділення теж сподівається отримати нове обладнання. Вже надісланий офіційний лист на Ізмаїльську ОВА, аби знайти можливість виділити лікарні стаціонарний рентген-апарат на два робочих місця, який включає в себе флюорограф та рентген.

«Зараз багато людей просто перестали проходити диспансерний огляд. Багато військових повертаються з фронту. Більш того, в Україні ростуть показники захворюваності на туберкульоз. Тому без цифрового флюорографа ми не зможемо обійтися. Ще будемо звертатися для отримання мамографа, тому що в Рені його зовсім немає», – зауважила медикиня.

Пологовому будинку в Рені бути?

Мабуть, це питання цікавить багатьох мешканців Ренійської громади, відколи в лікарні закрили пологовий будинок. Новий генеральний директор Ренійської лікарні, на жаль, констатує, що медзаклад повинен працювати в рамках медичної реформи. У НСЗУ є жорсткі вимоги до пологів, а лікарня їх виконати не може. Проте обладнання з пологового будинку відсортовано, складено в окремі теплі приміщення, які провітрюються та опломбовані. Вся техніка в нормальному стані, вона не розміщена в підвалах. За кожне обладнання відповідає певний медпрацівник.

«Якщо буде вольове рішення з боку держави, міської адміністрації, пологовий будинок розвернути проблем не буде. Але тут єдине питання – хто все буде фінансувати? В Ренійській громаді пологів все менше та менше. Ми це відчуваємо по пакету з ведення вагітних. Кількість таких жінок щороку зменшується. І така тенденція, на жаль, спостерігається по всій Україні», – підкреслює Віталій Гайдуков.

Майбутнє реабілітаційне відділення

Лікарня 27 листопада по скороченій процедурі подала пакети до НЗСУ. Медзаклад очікує на підписання договорів. Це, можливо, не багато пакетів, але вони об’ємні. Сюди входять поліклінічний пакет, пакети з ВЛК, амбулаторної паліативної допомоги, надання хірургічної допомоги в умовах стаціонара, зокрема, гінекологічної допомоги, стаціонарної допомоги нехірургічного профілю, куди входять терапевтичне, неврологічне та дитяче відділення. Але Віталій Миколайович ще замислюється над тим, аби відкрити реабілітаційні відділення для військових на 30-40 ліжко-місць.

На території медзакладу є окрема будівля, яка відповідає всім нормам НСЗУ для реабілітації. Приміщення перекрите дахом, має свій заїзд та подвір’я.

«Ми не хочемо робити реабілітацію вузьконаправленою, бо в нас немає інсультного та інфарктного відділення, але є багато колишніх та нинішніх військових, яким необхідний такий вид медичної допомоги.

Ми розуміємо, що самостійно це зробити не зможемо. Тому сьогодні ведуться перемовини з нашими друзями – муніципалітетом Ісакча (Румунія), власниками та компаньйонами переправи «Орлівка-Ісакча». Ми хочемо реалізувати цей проєкт, налагодивши спільну роботу Ренійської лікарні та лікарні міста Ісакча», – каже Віталій Гайдуков.

Оновлене меню для хворих

Керівництво Ренійської громади велику увагу приділяє питанню харчування пацієнтів, передбачаючи на це чималі фінансові ресурси.

«Мені було дуже приємно, коли я дізнався, що гроші на харчування виділяє Ренійська міська рада. Для порівняння. В Дунайській обласній лікарні, яку я очолював багато років, на харчування одного пацієнта в день передбачалося 15, 6 грн. І ці гроші ми брали з надходжень від НСЗУ. Тут мерія виділяє 26, 4 грн на одного хворого в день. Майже вдвічі більше – і це показово! Це гроші не НСЗУ, а місцевого бюджету.  Також міська рада на наступний рік своїм рішенням виділила кошти на придбання медикаментів, які необхідні для ургентної допомоги в стаціонарі», – розповідає Віталій Миколайович.

Найпроблемнішим моментом в організації харчування, як зізнається очільник, була логістика доставки продуктів. Він був дуже здивований тим, що у Рені продукти дорожче, ніж в Ізмаїлі. Бо ж Ренійська ТГ – сільськогосподарська громада, тому харчі навпаки мають бути дешевшими.

«Я звернувся до депутата Одеської обласної ради Ігоря Капітана, директора компанії «Титан». Він підписав з Ренійською лікарнею договори по оптовій ціні з заводу. Машина компанії два рази на тиждень доставляє у Рені наші замовлення, не беручи жодної копійки за перевезення своєї продукції.

Коли я показав ціни продукції бухгалтерам, які займаються закупівлею, вони сказали, що продукти на 20-30% дешевші від попередніх постачальних. Це дозволило змінити меню: тут з’явилися кисломолочна продукція, ковбаса, куриця. Чому це важливо? Тому що для багатьох хворих, які приїжджають з села, не під силу возити продукти з дому», – наголошує наш співрозмовник.

Зібрати весь стаціонар під одним дахом

Колишня лікарня “Водників”, де наразі розміщуються реанімація, терапія та хірургія, залучена до масштабного проєкту з капітального ремонту (термомодернізації) фасадів та системи теплопостачання з використанням альтернативних джерел тепла. Керівництво громади та Ренійської лікарні звернулося до голови Ізмаїльської ОВА Родіона Абашева, щоб він допоміг розблокувати гроші, розраховані на повну реалізацію цього проєкту. Для завершення будівництва необхідно 20 мільйонів 976,9 тисяч гривень, які ще з 2022 року осіли у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Наразі треба завершити дах на будівлі. Після цього повинні зробити утеплення усієї будівлі, оскільки частина вже зроблена.

«Сьогодні стаціонари розкидані по різних корпусах лікарні. В цей корпус на четвертий поверх плануємо перевести гінекологічне відділення. А в колишніх приміщеннях гінекології розмістимо лабораторію. Бо та будівля, де вона зараз знаходиться, потребує капітального ремонту.

Я хочу весь стаціонар розмістити під одним дахом. Бо ж для цього є всі умови. В даному корпусі лікарні знаходиться добре обладнаний харчоблок з власними ліфтами, з хорошими складами. Тут також є пральня, звичайна котельня та майбутня альтернативна котельня, розрахована на два котла на пелетах та дровах», – ділиться планами на майбутнє генеральний директор лікарні.

Але вже зараз в колишній лікарні “Водників” проводяться роботи зі встановлення першого серед медзакладів Одеської області зовнішнього вантажного ліфта для перевезення пацієнтів на інвалідних візках та хворих на ношах. Така одна з умов роботи з Національною службою здоров’я України.

За словами Віталія Миколайовича, на цей проєкт з місцевого бюджету виділено 4 млн 235 тис. 750 грн.

«Наразі завершене облаштування металевої конструкції шахти ліфта. Вже виготовляють сандвічі-панелі для його закриття. Сам ліфт вже знаходиться на території Рені та до нового року буде встановлений», – зазначає очільник лікарні.

Окрім того, за ці роки не дуже приділяли увагу побутовим умовам лікарні – багато душових кабін вже застаріли.  Паромний комплекс «Орлівка» обіцяє допомогти, щоб в кожному блоці були нова душова кабіна та гаряча вода. До новому року, висловив сподівання Віталій Гайдуков, все буде зроблено.

Ще для лікарні, а саме для стаціонару, планують «вибити» апарат комп’ютерної томографії.

Фінансові показники стабільні

Віталій Миколайович повідомив нам, що аванс за листопад весь колектив отримав. Остання частина зарплатні колективу виплачуватиметься вчасно. Рік лікарня закриватиме без боргів. Кредиторської заборгованості по постачальниках в медзакладу немає. Дизель-генератори та кисневі станції працюють в штатному режимі. Запас дизельного палива складає в районі 10-12 днів цілодобової роботи двох генераторів.

Ба більше, в Ренійській лікарні не планують скорочувати працівників.

«Коли я прийшов, мені стало не зрозумілим, чому багато медиків працюють на пів ставки. Я намагаюсь тим лікарям, у яких прекрасні показники з прийому хворих та фінансових надходжень, додавати ще 0,25 ставки. Тому питання про скорочення працівників не стоїть», – резюмує Віталій Гайдуков і додає, що найбільшим щастям для нього стане той момент, коли реалізуються всі плани, що перераховувалися під час нашої розмови.