У Рені волонтери долучилися до Маскувального батальйону «Рій»

У Ренійському опорному закладі (школа № 6) команда вчителів у межах проєкту Маскувального батальйону«Рій» плете сіті для індивідуального якісного маскувального спорядження, яке захистить життя наших військовослужбовців на передовій. Про це повідомляє кореспондентка «Бессарабії INFORM».

Бібліотекарка школи Ольга Лєбєдєнко розповіла про своє бажання допомогти хлопцям на фронті вижити і повернутися до своїх рідних неушкодженими:

«Дуже хотіла долучитися до волонтерського руху, а тут колега розказала про маскувальний батальйон і запропонувала плести сітки. Оскільки знаю вузли макраме, відразу погодилася. Вона принесла мені сітку, нитки та пам’ятку. Ознайомившись з інструкцією, почала працювати. Є вільна хвилинка, то потихеньку плету і у шкільній бібліотеці, і вдома. Потім з цих сіток виготовляють кікімори або маскування для зброї. Побачивши мене за роботою, інші колеги теж стали допомагати. Провела для них майстер-клас, тепер і вони плетуть. П’ять сіток вже виготовила. Діти теж зацікавилися нашою роботою, підготували листівки та малюнки для захисників. Також зібрали продукти (чай, цукор, макарони), шкарпетки, засоби гігієни, щоб не відправляти тільки сітки. Тепер буду плести плащі, пончо. Хочеться, щоб швидше закінчилася війна, тому буду допомагати, чим зможу, наближаючи такий бажаний День Перемоги».

За плетінням сітки в бібліотеці часто можна побачити і вчителя історії Олега Дворніченка, який зізнався, що ця робота заспокоює його, допомагає зняти нервове напруження і стрес, свого роду релаксація.

А вчителька трудового навчання Людмила Свізінська, пояснивши дітям завдання, теж плете сітки, поки учні виконують свою роботу.

Не дивно, що цим видом рукоділля зацікавилися вчителі. Звісно, всі хочуть допомогти ЗСУ, але є ще одна причина такого захоплення плетінням сіток.

В’язання вузлів дійсно заспокоює, покращує настрій і добре впливає на здоров’я.

У цьому абсолютно переконана Олена Федорівна Бойко, з якою мені пощастило познайомитися років з 10 тому. «Захоплення макраме повернуло мене до життя»,— зізналася вона.

Пів року жінка не підводилася з ліжка. Лікарі встановили страшний діагноз. Довго лікувалася в Кишиневі у лікарні для онкологічних хворих. Неймовірно важко було усвідомлювати, що кожен день може стати останнім, не хотілося вірити, що життя передчасно добігає кінця, що сонце незабаром буде сходити не для неї, квіти зриватимуть інші… Пригнічення, сум і біль –  єдине, що могла відчувати, —  аж ніяк не сприяли одужанню. І тоді лікар порадив відвернути свою увагу від хвороби, зайнятися улюбленою справою, наприклад, в`язанням.  Справді, Олена Федорівна з дитинства від бабусі навчилася в`язати і спицями, і гачком. Однак, в`язання спицями потребувало значного напруження і великої уваги, що швидко призводило до перевтоми.  Та одного разу до рук потрапив популярний у ті часи журнал «Наука і життя», в якому описувалася техніка виконання макраме. Олена Федорівна зацікавилася цим видом декоративної творчості, тому що макраме можна плести без будь-яких інструментів, сидячи у ліжку. Зацікавлення переросло в захоплення.

Діти йшли до школи, чоловік – на роботу. Майстриня залишалася одна і годинами розбирала складні вузли, багато в`язала, іноді не помічаючи, як спливла ніч. Надто складні вузли допомагав розплутувати чоловік. Потихеньку хвороба відступала —  захоплення виявилося сильнішим. А коли поїхала наступного разу до Кишинева, лікарі здивувалися — здоров`я було повністю відновлено.

Як бачимо, у кожної людини свій фронт, але, об’єднавши свої зусилля, ми спроможні творити  чудеса.

На сайті Благодійного фонду «Рій» можна дізнатися більше про можливість стати волонтером і допомагати ЗСУ:

«Мета проєкту “Маскувальний батальйон «Рій»”: Забезпечення військовослужбовців до виходу на бойові позиції якісним маскувальним спорядженням, створеним руками українців.

“РІЙ” – це команда небайдужих українців, які є експертами та професіоналами у веденні благодійної діяльності.

Також проєкт не міг би бути реалізований на всеукраїнському рівні без логістичного партнера — «Нова пошта», який забезпечує пересилання матеріалів по всій Україні. Наш проєкт — єдиний в Україні, який організував систему плетення спорядження вдома. Усі наші майстрині отримують вже готові бокси з необхідними матеріалами, завдяки яким створюють маскувальне спорядження та передають нам у штаб на перевірку якості та фіналізацію.

Усі матеріали перевіряються приладом нічного бачення на відповідність нейтральній інфрачервоній ремісії (NIR).

Ми, як бджоли у вулику, зайняті кожен своєю задачею, але робимо загальну справу. Українці —  сильні разом, швидкі, працьовиті та цілеспрямовані. Але коли у їх дім приходить ворог, бджоли-трудівники перетворюються на воїнів».