У Бессарабії хочуть побудувати одну з найпотужніших вітроелектростанцій в Україні, але депутати бойкотують цей проєкт

У Суворовській громаді Ізмаїльського району на минулій сесії  селищної ради, яка відбулася 12 листопада, найбільш дискусійним серед депутатського корпусу стало питання про надання дозволу ТОВ «ВЕС БУДЖАК» на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на тридцять років орієнтовною площею 25,5 гектара для розміщення до 69-ти вітрових електроустановок та 2-х підстанцій вітрової електростанції (ВЕС).  Про це повідомляє «Бессарабія INFORM».

Депутати Катлабузької селищної ради (колишньої Суворовської) поки виступили проти надання такого дозволу, адже в них викликали занепокоєння екологічні ризики через встановлення вітряків, вирубка лісосмуг під час монтажу турбін, залучення додаткової землі, яка перебуває у власності людей, для облаштування доріг, щоб могла проїхати техніка з будівельними матеріалами.

Народні обранці запропонували спочатку вивчити досвід Старокозацької громади Білгород-Дністровського району, де вже  працюють подібні вітряки, поцікавитися в керівництва ТГ, чи виникали якість труднощі під час будівництва вітропарку та чи безпечне сусідство вітряків для населених пунктів.

Навіть незважаючи на те, що директор компанії Сергій Яброцький, який звернувся з проханням виділити землю під розміщення вітряків, в усіх подробицях розповів про майбутній проєкт вітроелектростанції, до речі, однієї з найпотужніших в Україні, відповів на всі запитання, депутати на наступну сесію вирішили знову запросити інвестора для надання роз’яснень.

Через конфліктну ситуацію, яка виникла на сесії, кореспондентка «БІ» вирішила заздалегідь поспілкуватися з керівництвом компанії, яка має намір в Суворовській громаді розвивати «зелену» енергетику, та розпитати у представників сільської ради Старокозацької громади, як їм вдалося подолати всі перепони на шляху до реалізації проєкту будівництва ВЕС.

Доводи інвестора

Директор компанії «CWP UKRAINE» Сергій Яброцький розповів «БІ», що в Суворовській громаді планують встановити до 69 вітроелектричних установок загальною потужністю до 496 МВт  та дві підстанції. Спеціально під цей проєкт в селищі Катлабух було зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕС БУДЖАК». Вітряки розміщуватимуться на північному сході від селища Катлабуг, між селами Кирнички та Острівне.

Варто зазначити, що засновницею київської компанії «CWP UKRAINE» є компанія «CWP Europe», зареєстрована в Люксембурзі. Вона займається не тільки вітроелектроенергетикою, а й відновлювальною енергетикою в цілому, в тому числі, розвитком «зеленого» водню. Ця компанія має активи в країнах східної Європи, Сербії, Хорватії, Північній Македонії, Албанії, Румунії та Болгарії. Зараз вона активно заходить на ринки Молдови та України. В Україні компанія з’явилася у 2021 році. Тоді був придбаний проєкт Придніпровської ВЕС в районі села Токарівка Херсонської області, який був розрахований на 22 вітряки потужністю до 110 МВт. Процес зупинила війна, оскільки земельні ділянки знаходилися на березі Дніпра. Наразі там ведуться бойові дії, тому не можна на цій території нічого реалізувати. Компанія сьогодні перераховує орендну плату за землю, бо сподівається, що проєкт все ж таки збуде завершено.  Наразі компанія планує розпочинати реалізовувати проєкти на Ізмаїльщині – в Саф’янівській та Суворовській громадах.

Так, в Саф’янівській громаді, не дивлячись на те, що ТГ територіально велика, по екологічним показникам неможливо поставити багато вітряків – всього до двадцяти турбін.

За словами Сергія Володимировича, територія Суворовської громади обрана тому, що тут хороший вітер, та вона підходить по ряду критеріїв. Інвестор аналізує екологічні обмеження, дивиться, аби був відступ від населених пунктів не менше кілометра задля того, аби для мешканців не було шкідливого впливу шуму та затінення від роботи турбін.

«Нам пропонуються земельні ділянки, де поля межують із лісосмугами. Наразі сільськогосподарська земля під мораторієм, тобто вона не може купуватися та переводитися в землю енергетики. Ми не будемо вирубувати всю лісосмугу, а тільки її невеличку частину, куди буде вмонтований вітряк», – пояснює керівник компанії.

Він наголошує на тому, що в договорах оренди повинні бути прописані компенсаційні заходи, якщо треба вирубати зелені насадження. Якщо земля стає землею енергетики, необхідно це зробити, оскільки за правилами охорони енергооб’єктів, зелених насаджень в рамках цієї земельної ділянки не повинно бути. Компенсаційні заходи можуть передбачати висадку нових дерев в іншому місці,  а компанія готова це зробити.

Окрім запланованих 25,5 гектара землі, будуть потрібні додаткові ділянки під час будівництва вітряків задля того, аби підсипати щебенем дороги, прокласти підземні кабельні лінії,  облаштувати тимчасові монтажні майданчики. Ця земля теж потребує відведення на основі договорів про встановлення земельного сервітуту. Йдеться про те, що з кожним власником земельної ділянки укладається цей договір, згідно з яким оплачуються всі незручності через будівництво, а фермерам повертаються всі збитки. Сергій Яброцький знову підкреслює, що компанія передбачала подібні витрати.

Більш того, розміщення вітряків принесе Суворовській громаді чималий дохід в бюджет та передбачає розробку соціальної програми від інвестора.

«Фінансові надходження до бюджету громади залежать від нормативної грошової оцінки землі (від 3 до 12 %), яка буде проводитися під час процедури землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Згідно загальнодоступної інформації, на Одещині за один гектар земель енергетики треба сплачувати оренду плату від однієї тисячі євро до чотирьох тисяч євро», – проінформував представник інвестора.

Ще в компанії є спеціалістка зі взаємодії з громадами, яка спілкувалася з директорами шкіл, дитячих садочків, керівниками комунальних установ тощо. Були з’ясовані потреби громади в певних напрямках, наприклад, встановлення освітлення в парку за допомогою відновлювальних джерел генерації, забезпечення шкіл комп’ютерами тощо. Тому інвестор планує запропонувати програму соціального партнерства. Спочатку буде ініціюватися створення робочої групи, до якої увійшли б представники місцевої влади та компанії. Після розробки програму винесуть на сесію, аби депутати її затвердили.

Якщо вже ж таки депутати на наступній сесії дозволять розробити проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок, вітряки на території Суворовської громади з’являться не раніше ніж через 3-3,5 роки. Стадійність проєкту визначається завданням на проєктування після того, як доведеться пройти певні процедури: отримати право користування землею та позитивний висновок з оцінки на вплив довкілля. На це піде десь близько півтора року. Потім проводиться процедура отримання технічних умов та саме проєктування. Тобто будівництво вітряків розпочнеться не раніше, ніж через два роки.

Сергій Яброцький резюмує, що проєкт будівництва вітрової електростанції потужністю до 496 МВт  є дуже масштабним в рамках України. Бо в середньому по нашій країні вітроелектростанції мають потужність до 100 МВт. Сергій Володимирович наводить приклад: потужність атомних електростанцій України складає від 2 до 7,5 ГВт, яка забезпечує світлом декілька областей. А потужність вітроелектростанції в Суворовській громаді всього в декілька разів менша, тому можна з впевненістю говорити про те, що південь Одещини може стати енергонезалежним регіоном.

«Ця потужність вітряків буде подаватися в спільну українську енергетичну систему. На даний момент ця можливість є обмеженою, але, оскільки планується масштабна реконструкція енерговузлів на території Бессарабії, згодом енергосистема готова буде прийняти таку потужність», – зауважив керівник компанії.

Досвід Старокозацької громади

Поділитися «БІ» всіма негараздами, які виникали під час будівництва вітряків на території Старокозацької громади, погодився заступник голови ТГ Павло Осматескул.

Першим побоюванням, як запевнив нас Павло Вікторович, був острах пасічників відносно безпеки для бджіл. Але бджоли на таку висоту не літають, тому загрози для комах немає. Керівництво громади зустрічалося зі всіма пасічниками з цього приводу, тому нарікань більше не було.

Також при роботі вітряків немає взагалі шумового забруднення, бо вони розташовані далеко від сіл. І цей шум чутно лише тоді, коли стоїш біля самої турбіни.

Заступник голови громади підтверджує, що інвестор під час будівництва Дністровської ВЕС дійсно частково вирубував зелені насадження. Там це потрібно було не тільки для доріг, але й для підземного кабелю. Проте громада комісійно підрахувала всі збитки, а інвестор по договору з лісництвом висадив нові дерева, протягом двох років поливав їх. Якщо дерева висихали, знову висаджувалися нові рослини.

«Під час будівництва та обслуговування вітряків ми зробили дороги попід лісосмугами. Як правило, всі турбіни не знаходяться посеред поля, а межують між ріллею та лісосмугою. Всі шляхи були зроблені або по наявним польовим дорогам, або вирубувалася частково лісосмуга задля того, аби розширити цю дорогу.

Один вітряк займає 3,5-4 сотки. Під час самих робіт  потрібна трохи більша площа, тому що, наприклад, залишається техніка. На той момент іде домовленість з фермерами, рахуються наслідки. Інвестор компенсував всі втрати врожаю. У нас не було жодного незадоволеного фермера.

Потім, коли вводять в експлуатацію вітряк, вся земля перепахується, аби повернути її фермеру», – розповів Павло Осматескул.

В громаді вже три роки працюють 23 вітрові електроустановки. Окрім оренди за землю, чи не вперше в Україні інвестор по договору сервітуту  платить в бюджет Старокозацької громади за земельні ділянки, де знаходяться підземні кабелі. Хоч це невелика сума, але вона іноді дуже рятувала громаду.

«Я можу сказати точно, що десять вітряків, розміщені на 3-4 гектарах землі, приносять надходжень більше, ніж три великих фермера», – підкреслює чиновник.

Окрім того, в громаді уклали з інвестором окремий меморандум на 25 років, який передбачає виплату однієї тисячі євро з кожного мегавата потужності вітрової електростанції. І не має різниці – працює чи не працює вітряк. Інвестор допомагає населеним пунктам в різних соціальних проєктах. У Старокозацькій громаді, наприклад, купували техніку для комунального підприємства, автобус для школи тощо.

На жаль, така ситуація може виникнути в кожній громаді, бо коли впроваджується щось нове, воно зустрічається зазвичай вороже. Проте в багатьох країнах світу «зелена» енергетика, в тому числі й вітроелектроенергетика, ефективно працює вже десятки років, не викликаючи таких побоювань. Сподіваємося, що ця інформація стане корисною не тільки для Суворовської громади, але й для інших громад Бессарабії, які ще тільки планують розвивати відновлювальну енергетику, бо це дуже необхідно пошкодженій ворожими атаками енергосистемі України.