Ренійська публічна бібліотека відсвяткувала 80-річний ювілей

Публічна бібліотека у Рені вже 80 років гостинно зустрічає своїх відвідувачів, даруючи їм радість пізнання. В умовах війни не до гучних свят, тому ювілей відзначили скромно, по-домашньому, запросивши на чай відданих читачів та друзів. Як виживає храм науки в складних воєнних умовах, дізнавалася кореспондентка «Бессарабії INFORM».

Мало хто з ренійців не заглядав до затишних залів будиночка біля фонтана серед парку, щоб знайти там потрібну книгу, журнал чи газету. Часи змінювалися, а книга залишалася потрібною завжди учням і вчителям, студентам і пенсіонерам, а також особливій касті людей – книголюбам.  80-річна історія ренійської бібліотеки – це постійний розвиток, становлення професійної майстерності працівників, реалізація творчого потенціалу.

Про День народження рідної бібліотеки розказала завідувачка відділу обслуговування користувачів комунального закладу «Публічна бібліотека» Ренійської міської ради Ганна Тарасенко, яка вже 48 років віддано служить своїй почесній справі:

«Зараз у країні не до свят, але ми вирішили провести невеличкий захід, згадати пройдений шлях, поспілкуватися, проаналізувати досягнення і помилки, але трохи переживали, що в нашому тісному приміщенні не зможемо розмістити всіх запрошених. Та все відбулося в теплій атмосфері зустрічі друзів й однодумців. На святі була присутня і начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Антоніна Асаржи, яка привітала нас грамотами з нагоди ювілею і невеликою сумою грошей на потреби бібліотеки. Також виступила зі словами подяки наша директорка Ірина Єлісейцева. Ми згадали щемливі сторінки прожитого. Почули багато приємних слів на свою адресу від активних читачів та відвідувачів усіх наших заходів, Обласного центру національних культур у м.Рені,  Історико-краєзнавчого музею, відділу обслуговування дітей.
Кожен етап в історії бібліотеки мав свої плюси та мінуси. Коли з’явилася комп’ютерна техніка, ми змогли в електронному вигляді готувати й роздруковувати краєзнавчі матеріали, надавати можливість відвідувачам знаходити необхідну інформацію в Інтернеті. Поки він був  рідкісним явищем,  до нас приходило багато людей, а зараз такого попиту вже нема, та й техніка вже старувата. Раніше ми могли замовити за каталогами різних видавництв ті книги, які були потрібні, а сьогодні, якщо щось надходить до бібліотеки, то це вже ціла подія. Літературу нам передає Український інститут книги. Років зо два тому ми отримали багато книг зарубіжних письменників українською мовою, цього року мало книг надійшло. Та й читачів стало набагато менше, молодь рідко заходить, в основному ми обслуговуємо людей середнього та похилого віку, які приходять не тільки почитати, а й поділитися своїми проблемами, переживаннями, а ми вислуховуємо, співчуваємо. На початку повномасштабного вторгнення багато біженців було з Одеси, Миколаєва, дуже складний був час.
У читальному залі нових надходжень взагалі нема, тому ми організовуємо і проводимо багато різноманітних заходів, активно співпрацюючи з різними закладами й установами нашого міста. Є в нас і постійно діючий клуб «Цифра», за роботу якого відповідає наш бібліотекар Володимир Нікула. Він склав графік, за ним приходять люди похилого віку, щоб отримати консультацію з користування сучасними телефонними програмами та додатками. Одним словом, намагаємося задовольнити інтереси кожної людини, яка завітала до бібліотеки».

Директорка КЗ “Публічна бібліотека” Ірина Єлісейцева теж розказала про своє бачення ситуації, яка склалася в бібліотеці:

«Після реорганізації 2021 року в публічній бібліотеці працюють два відділи: відділ обслуговування користувачів (колишня бібліотека для дорослих) та відділ обслуговування дітей (колишня дитяча бібліотека). У зв‘язку з війною, переможного закінчення якої ми з нетерпінням чекаємо, подальші зміни в бібліотечній системі Ренійської громади не плануємо, але треба зазначити, що наша бібліотека не припиняла своєї діяльності ні під час коронавірусної пандемії, ні під час війни. Усі сільські бібліотеки теж працювали, ніколи не зачинялися. На жаль, зараз ми дуже обмежені в поповненні книжкових фондів сучасною українською літературою. Тому, крім безпосередньої роботи з читачами, проводимо різноманітні заходи як для дитячої аудиторії, так і для дорослої. Люди нам дякують — значить рухаємося в правильному напрямку».

Валентина Осадча, яка віддала Публічній бібліотеці 48 років свого життя, зокрема, 38 із них працювала завідувачкою відділу обслуговування читачів і була генератором багатьох цікавих ідей та проєктів, невтомно запалювала всіх своїм ентузіазмом, уміло об’єднувала навколо бібліотеки всіх цікавих і творчих людей Ренійщини, поділилася думками про бібліотеку вже в ролі активної читачки, тому що кілька років тому остаточно вийшла на пенсію:

«Рені звільнили від фашистських загарбників, а за кілька місяців, 22 жовтня 1944 року, по відділу культури був виданий наказ № 62 про призначення Євгенії Олексіївни Кривенко на посаду бібліотекаря. Війна не вбила Книгу тоді! І зараз в Україні знову страшна війна, яка грянула майже три роки тому. Вона суттєво загальмувала подальший розвиток бібліотеки після реорганізації в 2021 році. Надходжень нових книг майже нема, періодичних видань, крім місцевої газети «Ренійський вісник» і газети «Одеське життя», яку приносить журналістка Антоніна Бондарєва, теж нема. Дві газети і все! Завжди говорила: читач буде тоді, коли будуть нові надходження  сучасної книги і різноманітних  періодичних видань. Правда, до тридцятиріччя Незалежності України отримали чимало книг з нового бачення історії України, які я вже всі прочитала. Твори усіх українських письменників, які мене цікавили, також перечитала. Тепер розумію читачів, які приходили і говорили: нема що читати. Я ж їм завжди говорила: «Ні, є книги, ви просто розширте свої читацькі інтереси».
Як не дивно, коли почалася війна, кількість читачів стрімко зросла за рахунок студентів, ренійців, які повернулися додому, а також переселенців.  Але зараз їх знову мало, тому що люди виїхали за кордон, переселенці повернулися додому, постійним читачам бракує нових надходжень, а молодь бажає читати сучасну літературу. Тож бібліотекарі активніше займаються соціокультурною роботою. В усі часи, незалежно від акцентів і змін концепцій у влади, усі заходи проводили з урахуванням читацьких інтересів та соціально-культурних запитів жителів громади, тому що бібліотека завжди повинна залишатися центром книги і читання. А сьогодні, на жаль, усе змінилося, свої заходи бібліотека проводить за календарем знаменних дат, які не завжди відповідають запитам читачів і, на жаль, відбуваються за відсутності  або недостатності літератури з тієї чи іншої тематики.
Проблема і в тому, що в бібліотеці сьогодні нема молодих спеціалістів, яким нинішні досвідчені фахівці могли би передати свої напрацювання, щоб вони зберегли найкраще й найцінніше, а потім написали нові сторінки історії Публічної бібліотеки Ренійської громади».

Редакція «Бессарабії INFORM» теж долучається до привітань Ренійської публічної бібліотеки:

«Шановні зберігачі людської пам’яті! Вітаємо вас з поважним ювілеєм, бажаємо творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі!».