Єдиний в Україні: у Татарбунарах рятувальник створив унікальний ляльковий театр

У Татарбунарах вперше в Україні почали розповідати про пожежну, мінну небезпеку та правила поводження з вибухонебезпечними предметами учням молодших класів та вихованцям дитячих садочків через вистави лялькового театру. Така креативна ідея належить рятувальнику з двадцятирічним досвідом роботи, сержанту, викладачу тактичної медицини, військовому капелану Віталію Мукієнку, який вважає, що до маленьких дітей доносити важливу інформацію слід зрозумілою їм мовою. Кореспондентці «Бессарабії INFORM» нещодавно вдалося побувати на одній з вистав та ближче познайомитися з Віталієм, який понад усе мріє зробити якомога більше добра у світі.

Рятувати – це робити людям добро

Рятувальником Віталій Мукієнко працює вже двадцять років. До пенсії йому залишилося всього три роки. У розмові зізнається, що слово «рятувати» для нього означає робити щось добре людям. Бо ж ще з дитинства була мрія – якомога більше допомагати людям у різних сферах. І це прагнення здійснилося.

Колега чоловіка, головний інспектор ДСНС у Білгород-Дністровському районі Сергій Івасенко характеризує Віталія як творчу людину та професіонала своєї справи. Він впевнений, що  «коли з творчістю підходиш до своєї роботи, в тебе все дуже гарно виходить».

Сам Віталій каже, що рятувальником бути не дуже легко, бо треба бути готовим до будь-якої незвичайної ситуації. Чи то горить поле на відкритій місцевості, чи то задимлене приміщення, чи то чекає виїзд на  місце «прильоту», – тут без залізної витримки та сміливості не обійдешся.

Рятувальники пригадали їхній виїзд на місце влучання ворожої ракети в селі Павлівка Болградського району. Поки тушили пожежу, знову пролунала повітряна тривога та прилетіло вдруге. Тоді вибуховою хвилею розбило місцеву пожежну машину.

А от у Татарбунарській громаді, де хоч і немає «прильотів», за словами Віталія, дуже багато вибухонебезпечних предметів. Зокрема, їх привозять додому військові з фронту. Він, наприклад, бачив людину, яка в кишені носила гранату.

«У Татарбунарах також був випадок, який яскраво ілюструє, як не треба поводитися з вибухонебезпечними предметами. На пункті прийому металобрухту місцевий мешканець знайшов снаряд, почав його розбирати, а той вибухнув. Чоловіка збирали по шматочках», – пояснює Віталій Мукієнко.

Більш того, минулого року за межами села Нерушай Татарбунарської громади на відкритій території знайшли уламки сучасної ракети. Оточили місце її знаходження і викликали наряд поліції, який охороняв небезпечні уламки до прибуття вибухотехніків.

Всі ці випадки спонукали Віталія до того, що потрібне чітке пояснення, особливо дітям, всіх тонкощів небезпеки поводження з подібними предметами під час війни в Україні. Але він розумів, аби інформацію дійсно сприймали наймолодші, її потрібно подавати креативно. За основу Віталій взяв європейську та американську системи освіти, де у початкових класах прибираються парти, та серйозні речі пояснюються в ігровій формі.

Унікальний ляльковий театр

У лялькових виставах бере участь сім осіб: сам Віталій, який є ведучим, та шість його прекрасних помічниць – Вероніка Мокану, Юлія Яценко, Дар’я Мукієнко, Есмеральда Колдорар, Поліна Мукієнко та Юлія Гоженко.

Вероніка Мокану розповідає, що Віталій є ще пастором церкви, де проводяться різні служіння, зокрема, дитячі. Ляльковий театр «Посмішка дитини» взагалі виник у 2008 році, аби доносити дітям суть християнства. Тут є дуже багато постановок стосовно пасхальних та різдвяних свят.

У театру колись було приміщення, але воно згоріло. Врятувати вдалося лише сцену. А ось сама ідея лялькових вистав у сфері роботи Віталія виникла, коли татарбунарські рятувальники ходили з лекціями по школах. Був розроблений сценарій разом із дівчатами. Але тут виникла проблема – придбання ляльок, які коштують дуже дорого. Однак учасники театру примудрилися пошити ляльки самостійно, подивившись інструкції в інтернеті. Найцікавіше те, що героїв лялькової вистави вдалося створити лише за тисячу гривень.

Повноцінна лялькова вистава на День рятівника 

«БІ» побачила повноцінну лялькову вистану в Будинку культури села Дельжилер (колишня Дмитрівка) Татарбунарської громади на День рятувальника, який святкується в Україні 17 вересня. Тоді провели умовну евакуацію дітей з ліцею та дитячого садочку на безпечну відстань від вибухонебезпечного об’єкта. Цим безпечним місцем став місцевий Будинок культури, де для майже 170 дітей проводилася лялькова вистава з іграми.

«Лялькова вистава була про те, що у двох хлопчиків була мрія стати футболістами. Діти сперечалися, хто з них найкращий. Один з них був кращим футболістом, у іншого не виходило цим займатися. Один із хлопців вирішив довести, що він сміливіший, що в нього краще вийде.  Він хотів взяти снаряд та  принести його до школи. До цього його мати пояснювала, як треба поводитися з небезпечними предметами. Стримувала від цієї ідеї його також сестра. Але хлопчина не послухав застережень та зробив свою справу. Проте тут снаряд вибухнув, через що герой лялькової вистави отримав травми. На щастя, хлопчина залишився живим. Його витягнули рятувальники, допомогу надали лікарі. Хлопчикові вдалося зберегти руку, ногу, але він став інвалідом.

Через цю виставу ми доносили інформацію про мінну небезпеку, адже вибухонебезпечних предметів дійсно багато зараз. І треба встигнути попередити дітей. Бо наш девіз – рятувати їх. Якщо вони почують через ляльок, що не можна чіпати небезпечні предмети, і не будуть цього робити в повсякденному житті, ми своєї мети досягли», – каже Віталій Мукієнко.

Але лялькова вистава на історії героїв не закінчилася. Віталій Мукієнко провів з дітками декілька конкурсів, до речі, які викликали захоплення в аудиторії. Один конкурс полягав у тому, аби із зав’язаними очима подолати перешкоди за допомогою друга, другий – без рук з’їсти яблуко, третій – біг на одній нозі наввипередки.

«Ці ігри повинні були показати дітям, що через каліцтва, які отримають люди внаслідок неправильного поводження з вибухонебезпечними предметами, без сторонньої допомоги обійтися просто неможливо», – констатує керівник лялькового театру.

Тактична медицина як частина сьогодення

Окрім того, що Віталій працює рятувальником, він є військовим капеланом. Декілька років тому він пройшов навчання з тактичної медицини, що дало йому можливість викладати цей курс. На День рятувальника в Дельжилерському ліцеї чоловік провів майстер-клас для старшокласників з накладання турнікету під час кровотеч, бо впевнений, що багато мешканців Бессарабії взагалі не знають про це. Про необізнаність з цього питання свідчать й деякі випадки з особистого досвіду Віталія.

«Два-три роки тому я повертався додому та побачив автокатастрофу під Маяками. Хотів проїхати, але мене здивувало, як люди хотіли монтировкою відкрити двері . Я підійшов та сказав: «Зупиніться, не гайте час, бо є задні двері та вікна, – їх вибивайте». Поки я це пояснював, вони вибили вікно та стали виривати ногу постраждалому в ДТП. Я їх зупинив. Побачив у постраждалого відкриту травму, наклав турнікет, аби зупинити кровотечу, вигнув гальма та звільнив ногу. Постраждалого тихенько витягли – і після цього я поїхав. Я дуже радий, що вдалося вберегти людині ногу.

Також у селі Борисівка Татарбунарської громади був випадок, коли відкрилася кровотеча з плечової артерії у маленької дитини. Вона хотіла дістати банку з варенням. Банка впала, а уламок перерізав артерію під пахвою. Допоки їхала швидка допомога, дитина, на жаль, померла від втрати крові. Якщо хтось з присутніх би вмів накладати турнікет замість того, щоб закривати рану рушником, дитину можна б було  врятувати», – пояснює важливість знання тактичної медицини рятувальник.

Свого часу Віталій Мукієнко їздив в зону АТО, читав там лекції з тактичної медицини. Були випадки, коли рятувальник допомагав постраждалим від ракетних атак. Зараз на півдні Одещини він проводить багато занять з тактичної медицини. Віталія запрошують у лікарні, адміністрації та школи.

Ляльковий театр, тактична медицина, робота рятувальником та віра в Бога є дуже важливими для Віталія Мукієнко. І особливо викликає в чоловіка радість те, що скоро добудується приміщення для лялькового театру (до речі, за кошти вірян), де зможуть розміститися до 170 дітей одночасно.

«Тепер школи та дитячі садочки будуть приїжджати до нас, а не ми будемо їздити до них. Та й сцену не доведеться збирати та розбирати, бо це забирає дуже багато часу. Скоро в Татарбунарах запрацює справжній ляльковий театр рятувальників зі своєю залою. А це найголовніше досягнення», – натхненно резюмував Віталій Мукієнко.