“В Ізмаїлі багато людей, які причасні до полону”: в місті відбулася мирна акція на підтримку військовополонених

У неділю вранці на площі Перемоги відбулася мирна акція-нагадування “Не мовчи! Полон вбиває!”. З державними, військовими та бойовими прапорами, а також з різноманітними плакатами зібрались рідні, друзі та колеги військовополонених з бригад морської піхоти, штурмовиків, прикордонників, поліцейських та ін. Люди, попри спеку, понад годину простояли навпроти будівлі Ізмаїльської райдержадміністрації, викрикуючи гасла на честь України та її захисників. Як все відбувалося, бачила “Бессарабія INFORM”.

Насамперед потрібно зазначити, що перша акція-нагадування про військовополонених Маріупольського гарнізону, а також про всіх полонених та зниклих безвісти відбулася в Ізмаїлі в цьому році, наприкінці квітня. Як і тоді, так і зараз основним організатором заходу став місцевий волонтер, активіст, член “Rotary Club Izmail” Кирил Дімов.

“Перша акція проходила при підтримці “Association of «Azovstal» defenders’ families”.  Вони, до речі, такі акції проводять щонеділі по всій країні. Ми також, сподіваюсь, почнемо проводити такі заходи системно, можливо, раз на два місяці. Тим паче, кількість учасників з кожним разом стає більшою. До речі, коли ми вперше проводили цю акцію, я був дуже здивований тим, наскільки багато людей в нашому місті дійсно причасні до теми полону… Сьогодні серед присутніх є учні багатьох навчальних закладах міста, зокрема, з Дунайського інституту, МАУПа, медичного училища, технікуму – я вдячний їм за підтримку. Зазначу, що захід відбувається також за підтримки міської адміністрації та військової, які подбали про забезпечення порядку, надали поліцейські наряди та карету швидкої медичної допомоги на той випадок, якщо раптом щось піде не так. До речі, унікальним є те, що серед учасників акції є жінка, чоловіка якої повернули у позаминулий обмін“, – розповів Кирил Дімов.

Також організатор відмітив, що, в порівнянні з першою акцією, чимало автівок, проїжджаючи повз мирний мітинг, щосили сигналили, підтримуючи таким чином тих, хто зібрався.

“Ви тільки подивіться, тут усюди відчувається проукраїнський настрій, особливо в молоді”, – відмітив волонтер під звуки автомобільних сигналів та скандування гасла “Україна – понад усе!“.

Хоча зазначити точну кількість присутніх було неможливо, адже ніхто не рахував людей. Візуально їх дійсно було більше, ніж навесні. Більш того, чимало учасників спеціально приїхали до Ізмаїлу в цей день з інших міст, районів та навіть областей. У своїх коротких відповідях журналістам вони розповідали, що загалом дізнавалися про акцію з соцмереж, від друзів та з анонсів на новинних сайтах. А дізнавшись точну дату та місце проведення акції, міняли свої плани на вихідні та складали маршрут поїздки до Ізмаїлу. Адже така акція насправді в нашій області відбувалася лише в Одесі та тепер – в Ізмаїлі.

“Про них потрібно говорити, не можна мовчати! Хтось хоча б кілька разів мав змогу поговорити зі своїм рідним, а хтось – від самого початку нічого не знає. Тому це дуже важливо! Ми не маємо права мовчати!“, – наголошували у своїх відповідях учасники мітингу.

Окремо зазначимо, що цього разу до акції приєдналася Ізмаїльська районна організація “Червоний Хрест”.

“Наша організація має спеціальний підрозділ, який займається саме такими питаннями. Зокрема, цей підрозділ організовує роботу в таких напрямках: розшук цивільних осіб, зв’язок з якими був втрачений внаслідок міжнародного збройного конфлікту; з’ясування долі військовослужбовців, які зникли безвісти чи потрапили в полон; розшук та з’ясування долі рідних, відновлення сімейних зв’язків, розшук та з’ясування стану поховань військовослужбовців, які загинули під час міжнародного збройного конфлікту та ін.“, – розповіли в організації.

Представники Червоного Хреста, знаходячись на акції, пояснювали людям, що підставою для початку розшуку є письмове звернення до Служби розшуку Товариства Червоного Хреста України з детальною інформацією про розшукувану особу та заявника. При цьому організація гарантує конфіденційність наданої інформації. Також всі дотичні отримували, окрім інформації, необхідні контакти.

Кореспондентка “БІ” поспілкувалася з мамою вже, на щастя, колишнього військовополоненого, котрий був звільнений влітку цього року. За її словами, військовослужбовець втратив здоров’я та близько 80 кілограмів у неволі.

“Зараз мій син Анатолій ще проходить реабілітацію. Він служив у 35 бригаді у 88 батальйоні, він морпіх. У полон потрапив в середині червня минулого року, коли відбувалися штурмові дії на Донецькому напрямку. Фактично він пробув у полоні трохи більше року. За цей час дуже погіршився його стан здоров’я – як через отримані та погано проліковані в неволі поранення, так і через голод, тортури, нелюдські умови перебування у колоніях росіян… Він втратив не менше 80 кг. Був міцним парубком, а повернувся дуже слабким…“, – розповіла пані Людмила про свого сина.

Також вона зазначила, що увесь час вона зверталася до різних інстанцій, їздила у столицю, у ППД військової частини, постійно дзвонила на гарячі лінії відомчих структур та була на зв’язку з родичами інших військовополонених. На акцію Людмила прийшла, тому що вона чудово розуміє, як це – перебувати у невідомості, яка буквально сковує руки.

“Я не могла сидіти, склавши руки, я постійно про себе нагадувала. А ще ходила до церкви та дуже багато молилась. Це усі повинні робити, адже щира молитва творить дива, її чують! Раджу усім, хто ще чекає своїх з неволі – не опускайте руки та моліться за своїх рідних! Хай усі обов’язково повернуться додому живими!“, – підкреслила мати бійця.

Акція завершилася, люди поступово почали розходитись в надії, що на наступний раз тих, хто все ще чекає рідних з полону, буде набагато менше, а тих, хто вже зміг обійняти рідну людину вдома, – в рази більше.