Нові кліматичні умови та зрошення дозволили аграріям Ізмаїльщини засіяти революційні культури – подробиці

У Суворовській громаді Ізмаїльського району фермерське господарство «Стоянов А.А.», вчасно відреагувавши на кліматичні посушливі умови останніх років в степах півдня Одещини, цього року впровадило досліди з вирощування бавовника, італійського рису та кукурудзи для попкорну на крапельному зрошенні. Як почувають себе нові для підприємства та Бессарабії культури, та які прогнози на врожайність очікуються вже восени, дізнавалася кореспондентка «Бессарабії INFORM» в аграрної експертки, голови депутатської групи «Аграрна Одещина» в Одеській обласній раді Алли Стоянової.

Стратегічна для України культура – бавовник

В Україні бавовник мають намір вирощувати як сировину для імпортозаміщення, а також для переробки та забезпечення внутрішніх потреб. Зокрема, українська влада планує створити й розвивати потужний бавовняний кластер на півдні України. Навесні на Одещині розпочато експериментальне вирощування бавовнику на базі дев’яти підприємств. Загальна площа – трохи більше п’яти гектарів. Нині стан посівів у господарствах різний: все залежить від того, в якій зоні його вирощування розташоване. На полях під зрошенням посіви кращі, ніж на богарі. В цьому експерименті бере участь ФГ «Стоянов А.А.», до речі, єдине аграрне підприємство з експерименту на самому спекотному півдні Одещини.

За словами Алли Стоянової, цей експеримент було закладено за результатами спільного рішення з Міністерством аграрної політики та продовольства України, тому що сьогодні наша держава потребує такої сировини.

Всім відомо, що Одеська область має велику протяжність, біля 450 км від півночі на південь. Різниця в агрономічних строках між півднем і північчю складає 2-3 тижня. Поля фермерського господарства «Стоянов А.А.» розташовані в найпівденнішому куточку країни. Підприємству з чотирьох сортів бавовника вдалося отримати гарні сходи від насіння трьох виробників «Bayer», «ВАSF» та «Corteva Agriscience» на доволі невеличких земельних ділянках площею до пів гектара.

Алла Андріївна наголосила на тому, що впровадження експериментального вирощування цієї культури для аграрного підприємства не мало за мету отримання прибутку. Найважливішим є дослідити, наскільки бавовник зможе адаптуватися до кліматичних умов Бессарабії та чи зможе надати врожай.

«Головним в цій технології є те, аби коробочки розкрилися. Тому ми дуже очікуємо на цю подію. Досліди по області закладено в двох зонах – лісостепу і степу на звичайних та південних чорноземах з середньорічною кількістю опадів від 460 до 180 мм. В цьому господарстві досліди, закладені під зрошення, вижили, а сорт, який був на багарі, пропав, бо намагався рости в умовах шаленої спеки та відсутності опадів. Зараз сорт “Олівія” вже в стадії бутонізації. Ми щоденно ретельно слідкуємо за розвитком культур.

Якщо нам вдасться виростити бавовну, то держава запровадить програму підтримки аграрного сектору задля стимулювання фермерів до закладки та вирощування бавовнику на промислових ділянках», – зазначила аграрна експертка.

Кореспондентці «БІ» вдалося побувати на експериментальному полі, де вирощується бавовник. Стратегічна для України культура почуває себе добре під постійним крапельним зрошенням. Нашим своєрідним гідом став агроном ФГ «Стоянов А.А.» Сергій Подалянчук. Його правою рукою в цій справі є молодий фаховий агроном Микола Жечков. Працюють вдвох над цими цікавими проєктами в команді Алли Стоянової.

Сергій Іванович з гордістю показав нам зелені сходи бавовника, розповівши, що в агропідприємстві почали його сіяти в кінці травня, тому що ця культура дуже теплолюбива. При її посіві температура ґрунту повинна бути не менше 15°C. Цьогоріч весна була рання, але потім настали дуже холодні ночі.

«Частку одного сорту бавовнику ми посіяли трішки раніше, при цілодобовій температурі ґрунту 10°С. Але через холодні ночі рослина не зійшла. Тому ми вже зрозуміли, що в наших умовах треба очікувати, поки прогріється ґрунт до більшої температури, ніж рекомендували фахівці», – констатує агроном.

Сергій Іванович додав, що цього року бавовник збиратиметься наприкінці жовтня – початку листопада.

Алла Стоянова підкреслила, що в Україні наразі немає техніки, яка б збирала бавовник. Це мають бути спеціальні збиральні комбайни. Тому бавовник восени агропідприємство збиратиме поки що вручну.

«Але сьогодні я вже розмовляю з представниками компанії «Джон Дір», в яких є необхідна техніка – спеціальні комбайни для збирання бавовни. Ми зараз на стадії консультацій, але представники компанії вже готуються заходити такою технікою на наш ринок. Якщо експеримент буде вдалим, вони завезуть необхідну техніку до України», – каже Алла Андріївна.

Проте зібрати бавовник – це ще не все. Його треба переробити. Наступним кроком буде розгляд проєктів з переробки бавовника на території України.

«Ми розглядаємо варіант будівництва переробного комплексу, тому наразі разом зі своїми колегами, аграріями Одеської області, активно цікавимося такими можливостями. Як можливу реалізацію, ми цей проєкт у себе в депутатській групі обласної ради вже опрацювали. Але далі будемо рухатися після того, як ми побачимо, що коробочки розкрилися, та після підрахунку отриманого врожаю бавовни господарствами», – підкреслила голова депутатської групи «Аграрна Одещина».

На наше питання стосовно збільшення площі посіву бавовника на наступний рік, Алла Андріївна відповіла, що все залежатиме від розвитку меліорації, тобто від того, яку площу земельних ділянок агропідприємства зможуть виділити під зрошення. Бо вже є розуміння, що на багарі на півдні Одещини не слід очікувати на вдале вирощування бавовнику, виходячи з тих сортів, які зараз  досліджено. ФГ «Стоянов А.А.» закладатиме цю культуру в сівозміну наступного року для промислового виробництва виключно під крапельне зрошення та буде продовжувати передбачати дослідні ділянки з іншими сортами на багарі, шукаючи жаростійкі, посухостійкі та невибагливі рослини, які будуть спроможні вродити врожай в спекотних умовах Бессарабського степу.

Раді вам повідомити, що у період роботи над цією публікацією один з найбільших страхів аграріїв залишився у минулому — бавовник успішно розквітнув. Це ви можете бачити на світлинах, які нам надали на підприємстві через кілька днів після нашого особистого спілкування. Наступним давноочікуваним періодом розвитку цієї стратегічної рослини має стати формування коробочки.

Експериментальний проєкт з вирощування кукурудзи для виробництва попкорну

Цього року аграрне підприємство обирало високомаржинальні культури, бо вони знаходяться на найдальшій точці водовиділу. Вода для зрошення поки дійде до них, то культури виходять дуже дороговартісними. Тому було обрано саме цей сорт кукурудзи – найвибагливіший вид серед цієї культури. Вона особливо вимоглива до поливу, температурного режиму, підживлення та посадки. Цьогорічна спека та високе випаровування змусили господарство вирощувати такі культури, з яких був би економічний ефект. Таку кукурудзу було засіяно на площі 25 гектарів.

Варто наголосити, що агроном Сергій Подалянчук продемонстрував нам різницю між двома видами кукурудзи. Цікаво те, що кукурудза на попкорн на зрошенні має маленькі качанчики, а класична кукурудза на багарі – вже сформовані жовті качани, а на деяких рослинах – навіть по два. Сергій Іванович каже, що кукурудзу на попкорн посіяли із густотою 91 тисяча насінин на гектар. Для зрошення це оптимальна норма висіву. Аби отримати паростки, розтягнули крапельну стрічку, змонтували магістральні трубопроводи та запустили воду. Засівали цю експериментальну культуру 15 квітня, а врожай збиратиметься наприкінці вересня.

Алла Стоянова повідомила нам, що подібну культуру вирощують в центральній Одещині Олег Казимиров, керівник ТОВ «Південьагропереробка», а на півночі – фермер Анатолій  Артеменко, голова ФГ «Гранат». Для фермерського господарства «Стоянов А.А.» це також перший досвід, тому навіть врожайність нетипової для півдня Одещини рослини спрогнозувати поки неможливо. І порахувати складно, бо ця кукурудза випускає маленькі та тендітні качанчики на відміну від класики. Більш того, Україна нині знаходиться в енергетичній кризі, через яку часто вимикають світло.

«Від запланованої технології йде трішки недобір по кубатурі води на гектар кукурудзи. Не буде отримано стовідсоткової врожайності, яку закладено на генетичному рівні можливостей цієї культури, тому що не додається достатня кількість води через відключення електроенергії», – констатує аграрна спеціалістка.

Між тим, якщо експеримент буде вдалим, фермерське господарство вирощуватиме кукурудзу на більших площах.

«Це експорто орієнтована культура. На Одещині немає обладнання для її переробки. Стосовно подальшого розширення площі під її засів говорити ще рано, бо треба підрахувати, чи буде це економічно вигідно. Ми обговорюватимемо такі моменти, коли вже кукурудза буде в господарства в коморі. Тоді зможемо проаналізувати технологію, витрати, порахувати прибутковість. Якщо це буде цікаво, то зможемо і самі поставити переробку, на експорт продавати вже готову продукцію, а додану вартість залишати в нашій країні, в Одеській області, зокрема», – ділиться подальшими планами Алла Андріївна.

«Біле золото» Бессарабії з італійським присмаком

Вперше на півдні Одещини був засіяний рис на крапельному зрошенні. Бо відомий на всю Україну кілійський рис вирощується в спеціальних чеках. Новатором в цьому стало також ФГ «Стоянов А.А.». На агропідприємстві цього року заклали дві ділянки загальною площею 4,5 гектари під вирощування двох сортів італійського рису – «Камео» та «Камео покращений».

Як запевнила нас Алла Стоянова, поки що культура дуже добре розвивається та прекрасно розкущилася. Господарство наразі вибудовує свою власну технологію, тому що в умовах півдня Одещини цього ніхто ще не робив. А наступного року під рис фермерське господарство планує виділити вже дев’яносто гектарів землі.

«Бажано було б, аби все окупилося, отримати врожай рису не менше ніж шість тонн з гектару. Якщо вдасться отримати 7-8 тонн, то це буде дуже добре», – висловила сподівання Алла Андріївна.

Агроном підприємства Сергій Подалянчук додав, що подібні експерименти ще до війни були в Херсонській області. Зараз херсонці консультують фермерське господарство. Тут рис посіяли 2-го квітня, а вже 13-го побачили перші паростки культури. Збирати врожай мають намір в кінці вересня.

Сергій Іванович дуже просив звернутися до рисоводів Ізмаїльщини:

«Наші привітання кілійським рисоводам, бо ми з ними в одній упряжці. Ми, можливо, в чомусь з ними намагаємося трішки змагатися. Але ми щиро бажаємо аграріям Кілійщини гарних врожаїв рису».