В Україні все більше стає пацієнтів з діагнозом посттравматичний стресовий розлад

За даними Національної служби здоровʼя України (НСЗУ), у 2021 році діагноз ПТСР був поставлений 3 167 пацієнтам, у 2022 році — 7 051 пацієнту, у 2023 році — 12 494 пацієнтам, а станом на 6 березня 2024 року — 3 292 пацієнтам. Про це повідомляє “Бессарабія INFORM”, посилаючись на Одеський обласний центр контролю та профiлактики хвороб.

Окрім ПТСР виділяють також комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР). КПТСР немає серед діагнозів DSM-5, але він вже згадується у МКХ-11. Чим відрізняється КПСТР та ПТСР? Для виникнення ПТСР людині достатньо однієї події, для КПСТР характерний більш тривалий травматичний вплив, тобто багаторазові, безперевні та повторювані травми. Травматичними подіями зазвичай є події, що несуть загрозу життю та/або здоров’ю людини, наприклад, катування, рабство, геноцид, тривале домашнє насильство, неодноразове сексуальне або фізичне насильство в дитинстві, або ж людина могла бути свідком загрози життю або здоров’ю іншого, що також спричиняє травму.

КПТСР насамперед відрізняється від ПТСР складнощами регуляції емоцій, міжособистісними проблемами та переконанням у власній нікчемності.
Серед симптомів КПТСР важливо виділити:
• повторне переживання травматичної ситуації тут і зараз; це можуть бути кошмари, спогади. Повторне переживання зазвичай супроводжується
інтенсивними переживаннями страху та жаху, що також включає фізичні відчуття;
• уникнення спогадів та думок, що нагадують про подію; людина з КПТСР може уникати як думок про травматичний досвід, так і місць, людей, ситуацій,
наприклад змінити роботу чи переїхати в інше місце.
• постійне відчуття загрози. Через постійну настороженість люди, що мають КПТСР, можуть діяти на попередження небезпеки. Наприклад, не сидіти
спиною до дверей, перевіряти дзеркало заднього виду автомобіля.
• проблеми емоційної сфери. При КПТСР порушується регуляція емоцій, що може проявлятись як спалахи агресії, самоушкодження, емоційне
заціпеніння, нездатність відчувати позитивні емоції.
• переконання у власній нікчемності, приниженості, або переможеності. Це переконання супроводжують інтенсивне почуття сорому, провини або
невдачі. Людина може відчувати провину за те, що не врятувала інших, або не уникнула обставин, що трапились.
• труднощі у побудові стосунків та почутті близькості з людьми. Людина з КПТСР може уникати знайомств та спілкування з людьми, або мати труднощі
з побудовою наявних стосунків. Ці порушення призводять до значних погіршень особистої, сімейної, соціальної, освітньої, професійної та інших важливих сфер життя.

Здебільшого, люди що мають КПТСР також мають інші розлади психіки, зокрема, депресію, тривожні розлади, розлади пов’язані з вживанням ПАР.
Що робити, якщо ви підозрюєте КПТСР у рідних? Комплексний ПТСР діагностує лікар-психіатр, та призначає лікування, зважаючи на симптоми. При КПТСР важливо не тільки отримувати медикаментозне лікування, а й проходити психотерапію. Найбільш ефективними методами в роботі з КПТСР є: десенсибілізація та переробка рухами очей (EMDR), та травмафокусована когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). EMDR допомагає опрацювати травматичні спогади за допомогою рухів очей та ритмічної стимуляції, зменшуючи інтенсивність емоційного впливу спогадів. КПТ працює з виявленням зв’язків між думками, емоціями та поведінкою, дає змогу виявити негативні переконання, пов’язані з травмою.

Якщо ваша близька людина має ознаки КПТСР або ПТСР, їй важливо:
– просити близьких про підтримку;
– звернутись за допомогою психотерапевта, психіатра;
– дотримуватись своєї рутини.

Окрім допомоги фахівців, одним з елементів роботи з КПТСР є методи самодопомоги. Робота з психотерапевтом має на меті навчити людину справлятись з симптомами самостійно. Ви можете застосовувати вправи на заземлення та для саморегуляції з Аптечки швидкої психологічної допомоги “Ти як?”.

Як підтримати близьку людину з КПТСР? Людина, що має КПТСР може ізолюватись від контактів з друзями та родичами. Вони можуть бути поглинуті
переживаннями щодо травми, почуттям сорому, думками про те, що інші не зрозуміють їх досвіду. Важливо, щоб ваша близька людина з КПТСР знала, що якщо необхідно, вона зможе до вас звернутися.

Дотримуйтесь кількох простих правил:
• будьте поруч
• не знецінюйте переживань та досвіду людини
• будьте чуйними
• використовуйте пряму комунікацію, не змушуйте здогадуватись, що ви
хочете сказати
• давайте зрозуміти, що почуття людини важливі (валідуйте)
• слухайте стільки, скільки це необхідно
• не змушуйте людину розповідати про болючий досвід
• наголошуйте на сильних сторонах особистості
• не давайте непрошених порад
• ознайомтеся з доказовою інформацією про КПТСР