У Рені відбулося театралізоване відтворення старовинного слов’янського обряду «Колодій»

0 коментарів 20520 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


У місті Рені, у парку Перемоги, артисти самодіяльного театру «Соняшник» Обласного центру національних культур у Ренійській громаді (ОЦНК) за підтримки Ренійської міської ради, відділу культури та Центру позашкільної освіти «Перлина» представили публіці відтворення стародавнього слов’янського обряду «Колодій». Захід був організований у форматі народних гулянь та невеликого ярмарку. Усі кошти від торгівлі були спрямовані на підтримку ЗСУ. На святі побував і власний кореспондент «Бессарабії INFORM» у місті Рені.


Для початку зазначимо, що театралізоване представлення обряду «Колодій» проводиться в Рені вперше, але водночас треба наголосити, що подібне дійство не є чимось екстраординарним для ренійців. Обласний центр національних культур вже багато років займається популяризацією культурної спадщини всіх етносів, що мешкають у Бессарабії. Власне, свого часу заради цього і створювався ОЦНК. Співробітники центру вивчають звичаї, традиції, матеріальну та нематеріальну культуру багатьох національностей, які традиційно проживають на півдні України. Проте ця інформація є не просто «мертвим книжковим знанням», – вона, як то кажуть, регулярно «іде в народ». І театралізація стародавнього слов’янського, а тепер – українського обряду є зайвим підтвердженням того, що Ренійський ОЦНК не стоїть на місці: колектив центру розвивається, розширює свою діяльність, шукає нових форм роботи.

Більше того, у цьому центр знаходить підтримку з боку міської влади, установ культури, громадських організацій (у тому числі міжнародних) та місцевих ентузіастів, які небайдужі до культурного життя багатонаціональної Ренійської громади. Додамо, що величезною мірою саме завдяки ентузіастам відбулася вся театралізована частина свята.

Як зазначила директор ОЦНК Марина Мунтян, історично так склалося, що цей звичай зберігся у повноцінному вигляді лише в Україні, тобто «Колодій» – унікальне культурне явище у світовому масштабі. Для придунайського краю знову ж таки просування української культури виконує особливу роль. Не секрет, що десятиліття радянізації та русифікації призвели до того, що в Бессарабії українська присутність була значною мірою формальною – донедавна навіть українська мова дуже рідко звучала серед місцевого населення (зокрема в Рені). На щастя, зараз відбувається своєрідне українське освоєння Бессарабії, як такої собі «терра інкогніта» (невідомої землі). У цьому сенсі культура завжди йде в авангарді.

Слід зазначити, що весняний обряд «Колодій» виник ще в ранніх слов’ян, до прийняття християнства. Для наших стародавніх предків цей звичай був тісно пов’язаний із продовженням роду. У слов’янському світогляді рід мав сакральне значення, і майже все суспільне і релігійне життя було підпорядковане інтересам роду. У язичницьку епоху індивідуалізм просто не існував – окрема людина розглядалася тільки в «стихії» свого роду-племені, чиє благо було незрівнянно вище за добробут особистості.

Ось чому головною «мішенню» обряду «Колодій» були неодружені хлопці. Сам факт відсутності сім’ї у повноцінного чоловіка розглядався як шкода роду. За це неодружений парубок у жартівливій формі зазнавав «покарання» – до його рук прив’язували колодки (звідси й походить назва звичаю). Причому за відтворення звичаю «відповідали» виключно жінки – саме вони від імені «громадськості» мали право стежити за тим, наскільки парубки готові продовжити свій рід. Цікаво, що жінки-учасниці обряду «карали» не лише неодружених чоловіків, а й їхніх батьків, – за те, що погано стимулювали синів до шлюбу. В окремих випадках «покарання» зазнавали і незаміжні дівчата. Вони, до речі, цього дня уникали показуватися на людях, але жіночі святкові гурти все одно знаходили таких дівчат і нагадували їм, що не варто довго залишатися незаміжніми.

З приходом християнства обряд «Колодій» отримав певне місце у церковному календарі – свято проводилося будь-якого дня впродовж тижня перед початком Великого посту. В Україні цей звичай набув широкого розповсюдження і нарешті отримав той унікальний вигляд, який дійшов до наших днів. Невипадково саме в Україні виникло багато варіацій і регіональних назв обряду: Масниця, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця та ін.

Незважаючи на те, що свято вважалося жіночим, чоловіки все ж таки могли бути присутніми на ньому. Але за таку нагоду кожен чоловік мав «відкупитися».

Зазначимо, що обряд «Колодій» у Рені супроводжувався виступами фольклорних колективів, кулінарними «відлуннями» Масляної та загальною атмосферою міського свята. Театралізована форма звичаю викликала великий інтерес як у місцевих жителів, так і у переселенців, які влаштувалися в Рені. Щасливі обличчя учасників та численних гостей свята говорили про те, що людям все ж таки потрібна віддушина. Психологічний тиск війни дуже великий, і людям просто необхідно відчувати нормальний перебіг мирного життя. Незламність української культури, українського духу – це найкраща відповідь ворогу – відповідь від Десни до Дунаю, від Карпат до Донбасу.

Світлини Ренійського ОЦНК

У Рені відбулося театралізоване відтворення старовинного слов'янського обряду «Колодій»

У Рені відбулося театралізоване відтворення старовинного слов'янського обряду «Колодій»

У Рені відбулося театралізоване відтворення старовинного слов'янського обряду «Колодій»

У Рені відбулося театралізоване відтворення старовинного слов'янського обряду «Колодій»

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x