Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

0 коментарів 14472 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Якби край світу справді існував, то острів Гоф у південній Атлантиці був би серед перших претендентів на цей статус.


Від Африки його відділяє понад дві, а від Південної Америки – понад три тисячі кілометрів. Найближчий населений шматочок світу – острів Тристан-да-Кунья, розташований за чотириста кілометрів на північ. Так само називається й весь архіпелаг, до складу якого входить Гоф.

Люди на цьому острові не живуть. Зате мешкають мільйони птахів. Саме тут розмножуються більшість тристанських альбатросів – виду, що перебуває на межі зникнення. Крім них тут живуть понад двадцять інших видів пернатих. Причому частина з них виводить своїх пташенят тільки тут і ніде більше у світі.

Тому в 2013-му році Гоф отримав міжнародний статус Важливої орнітологічної території. А ще раніше – разом із островом Неприступним Гоф включили до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

В XIX столітті мореплавці завезли на острів звичайних хатніх мишей. Складно сказати, чи вважало до того пташине населення свій острів раєм, але після цього він почав поступово перетворюватися на справжнє пташине пекло.

У гризунів немає на острові природних ворогів, тому прибульці почуваються повними господарями. Поки їх було відносно небагато, їм вистачало рослинної їжі. Але популяція росла, як на дріжджах, і зрештою миші переключилися на птахів.

В інтернеті легко знайти моторошні кадри, де маленька мишка нападає на величезне, але зовсім безпомічне пташеня. Їй на допомогу приходять ще кілька мишей, разом вони вбивають і з’їдають жертву.

Справа навіть не в тому, що видовище вкрай неприємне з погляду людини, бо в природі неодмінно хтось когось з’їдає. А в тому, що через мишей на острові щороку гинуть мільйони пташенят. Через це тайфунник атлантичний, тристанський альбатрос та деякі інші види опинилися під загрозою зникнення.

Єдине справжнє вирішення проблеми – знищити усіх мишей. Але це значно легше сказати, ніж зробити на острові 13 кілометрів завдовжки і 7 кілометрів завширшки. Адже “майже повне” знищення популяції гризунів означатиме провал місії. Потрібно не залишити жодної пари і при цьому ніяк не нашкодити птахам.

Операція з винищення мишей на острові Гоф стала однією з найбільш амбітних і складних у своєму роді. Її очолило Королівське товариство охорони птахів (RSPB) – британська організація, адже острів Гоф входить до заморської території Великої Британії, що носить офіційну назву Острови Святої Єлени, Вознесіння та Тристан-да-Кунья.

Проєкт розробляли не один рік; він оцінювався в 9 мільйонів фунтів стерлінгів. До нього були залучені кращі світові науковці й висококласні пілоти вертольотів. Влітку 2021-го року вони розкидали над островом отруєну приманку, що мала вбити кожного гризуна і врятувати птахів острова Гоф.

Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

Кому шкодять інвазійні види

Жоден вид тварин, рослин чи грибів не з’являється на світ “поганим” чи “хорошим”, бо природа не знає таких категорій. Кожен просто виконує свою функцію і таким чином підтримує життя інших видів, зокрема й нашого.

Але деякі організми, коли потрапляють у чужі для них екосистеми, порушують порядок, що складався впродовж багатьох тисяч років. Вони можуть навіть знищити ці екосистеми разом із тими, хто в них живе. Такі види-чужинці називають інвазійними.

Історія острова Гоф типова для багатьох інших островів, які тисячами років жили за своїми правилами, надійно ізольовані від зовнішнього світу. Але решта світу теж страждає від інвазійних видів: колорадських жуків, іспанських слимаків, амброзії, злинки однорічної тощо.

Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

Загалом сьогодні в усьому світі налічується близько трьох з половиною тисяч інвазійних видів. Вони є однією з п’яти головних причин зменшення біорізноманіття на планеті.

У багатьох випадках шкоду від інвазійних видів видно неозброєним оком. Багато людей під час цвітіння амброзії можуть це підтвердити. Так само, як і фермери, що змушені витрачатися на пестициди для захисту своїх полів.

В інших випадках, як на острові Гоф, інвазійні види “всього-на-всього” шкодять дикій природі. Але насправді такі випадки не менш небезпечні, бо підважують сам фундамент нашого життя. А ми в цей час перебуваємо у стані “жаби в окропі”, нездатної подивитися на два кроки вперед.

Загалом інвазійні види – це проблема, без перебільшення, планетарного масштабу. В економічному вимірі збитки від неї перевищують 420 мільярдів доларів на рік (останні доступні дані за 2019-ий рік).

Очевидний і важливий висновок полягає в тому, що з інвазійними видами необхідно боротися. Так само, як із забрудненням повітря, води, кліматичними змінами чи браконьєрством.

Цього разу “Українська правда” розповідає, як в Україні замість боротьби з інвазійними деревами їх поширюють у рамках державної політики.

Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

Дуб-чужинець
Червоний дуб – напрочуд гарне дерево. В Україні навіть люди, які мало цікавляться природою навколо себе, восени звертають увагу на його червоне листя з гострими “зубами”.

Батьківщина цього дерева – Північна Америка. До Європи його завезли наприкінці XVII, а в Україну – на початку XIX століття. Сьогодні в нашій країні американський дуб можна побачити не тільки в містах, де його використовують для озеленення, але й у лісах, де його активно висаджують лісівники.

Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

Це не дивно, адже порівняно з нашим місцевим – дубом звичайним, американський значно менш вибагливий до вологи, світла та родючості ґрунту. Це особливо важливо сьогодні, коли клімат змінюється. Комах-шкідників червоний дуб не боїться, бо вони залишилися на батьківщині за океаном. А ще він швидше росте, хоча й дає деревину гіршої, ніж у наших дубів якості.

Але головна проблема не в характеристиках дошок та брусів. А в тому, що американський дуб поводиться в наших лісах як інвазивний вид. Збоку це зовсім не виглядає так кровожерливо, як те, що відбувається на острові Гоф. Але результат дуже подібний.

Як зробити біологічну пустелю

З погляду екології, ліс – це далеко не тільки дерева. Крім них є ще багато рослин і пов’язаних з ними тварин та грибів. Але саме дерева визначають, хто ще живе у лісі, або, іншими словами, його біорізноманіття.

Тобто, якщо замінити в лісі дерева, ви отримаєте зовсім нову екосистему. Якщо замість дуба звичайного та решти місцевих видів посадити червоний дуб, екосистема лісу стане набагато біднішою.

В кінці минулого року вийшла наукова стаття групи українських дослідників, присвячена тому, як дуб червоний впливає на українські ліси. Автори серед іншого показали, що в насадженнях американського дуба трав’янистих рослин було дуже мало або й зовсім немає. Тоді як у сусідньому лісі з дуба звичайного різні трав’янисті рослини почуваються чудово.

Річ у тім, що червоний дуб має дуже густий підріст, і в його тіні нічого не росте. Крім того, в наших умовах його листя довго не розкладається і вкриває землю щільним шаром, що заважає рости іншим рослинам. Нарешті, грають роль так звані алелопатичні властивості – червоний дуб виділяє сполуки, які пригнічують конкурентів.

Фактично, насадження американського дуба стають так званими “біологічними пустелями”. Здалеку схоже на ліс, але якщо придивитися ближче – немає майже нічого, крім дерев одного виду.

Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

Очевидно, для природи це катастрофа. Але ось лиш один із простих прикладів, чому це погано з погляду людини.

Дослідження в Європі показали, що врожай брусниці в сосновому лісі з дубом червоним знижується в десятки разів, якщо порівнювати зі старовіковим сосновим лісом.

І так буває завжди – щойно люди грубо втручаються в дику природу, ця сама природа перестає надавати їм те, що зветься екосистемними послугами.

Кому потрібні ліси у степах

На щастя, як і весь прогресивний світ, Україна на державному рівні визнає небезпеку інвазійних видів і намагається боротися з ними на законодавчому рівні. В кінці позаминулого року Кабмін змінив Правила відтворення лісів і, серед іншого, вніс до документу такий абзац:

“Заборонено здійснювати відтворення лісів інвазійними видами дерев, які включені до переліку інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, затвердженого Міндовкілля”.

Після цих змін “перелік інвазійних видів дерев” мало затвердити Міндовкілля і навесні наступного, 2023-го року саме це воно й зробило. Крім дуба червоного до списку потрапила робінія звичайна, яку в народі частіше називають акацією, а також клен ясенелистий та інші дерева. Всього 13 видів.

Природоохоронна спільнота, від якої останніми роками на адресу міністерства не часто почуєш добре слово, аплодувала, можна сказати, стоячи. Затвердження переліку інвазійних видів дерев означало, що тепер ніхто не має права висаджувати їх у лісах.

Але лісівники, м’яко кажучи, були не в захваті. І не зовсім тому, що, як можна подумати, інвазійні види вигідніші, бо швидше дають “урожай” деревини, як у випадку з червоним дубом.

Навіть до того, як в 2021-му році з’явилася президентська програма “Зелена країна”, відома також, як “Мільярд дерев”, лісівники більше гналися за кількістю лісів, ніж за якістю. Фокус у тім, що рубати – не єдиний спосіб заробити на лісі. Можна навпаки – саджати його, а потім доглядати. Більше лісу – більше роботи.

Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

За такою логікою ще за радянських часів були розроблені “регіональні норми лісистості”, які передбачали висадку лісів у степовій зоні на тих ділянках, де природним чином їх не мало б бути. І разом з ними розросталися лісгоспи, роботи для яких ставало все більше.

Всупереч поширеній думці, що “ліси це добре”, насправді, це далеко не завжди так. Одна справа, коли ліс висаджують на Поліссі, на місці раніше вирубаної ділянки. Але якщо його садять на останньому гектарі природного степу десь на Донеччині, то це в буквальному сенсі слова знищення біорізноманіття.

Радянська практика вирощувати ліси у степовій зоні збереглася до сьогодні, а ось клімат помітно змінився. І те, що раніше було непросто, сьогодні стало ще складнішим. Але невибагливі інвазійні види дерев, такі як червоний дуб чи робінія, цю проблему вирішують відносно легко. Тому саме на них передусім покладаються лісівники.

Лісівники проти екологів

Не дивно, що невдоволення лісівників забороною інвазійних видів вилилися в бурхливі суперечки з біологами та природозахисниками. Справа доходила до відвертих пересмикувань. Мовляв, тепер потрібно викорчувати всі робінії та червоні дуби в країні, як тих мишей на острові Гоф.

Можливо, ідея непогана, але ні Кабмін, ні Міндовкілля нічого подібного не пропонували і не вимагали. Старі насадження ніхто не збирався чіпати, але нові заборонялися. Ба більше, заборона стосувалася тільки лісів, а в місті чи в себе в дворі можна саджати хоч і баобаби.

Суперечки завершилися перемогою лісівників: восени минулого року Міндовкілля скасувало перелік інвазійних видів, затверджений ним же лише пів року до того. Приводом для розвороту на 180 градусів стала позиція Державної регуляторної служби (ДРС).

На її думку, є три обставини, через які наказ із переліком інвазійних видів підлягає скасуванню. По-перше, відсутній аналіз його регуляторного впливу. По-друге, проєкт регуляторного акта не був оприлюднений. І, по третє, проєкт регуляторного акта не був поданий на погодження з Державною регуляторною службою.

У природоохоронній спільноті немає жодних сумнів, що рішення ДРС з’явилося не без активних зусиль з боку лісової галузі.

І сталося все це якраз перед осінньою кампанією з висадки дерев.

Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

Навесні знову висадять інвазійні види

А нещодавно “Українська природоохоронна група” (UNCG) повідомила про результати осінньої кампанії: ДП “Ліси України” висадили майже один мільйон інвазійних видів дерев. Усі вони, що не дивно, зараховані до того самого “мільярду дерев” у рамках президентської програми.

Найпопулярнішими традиційно стали робінія та дуб червоний. Причому найбільше їх висадили саме в південних областях – Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській.

Як то кажуть, “зараз ви тут”.

Але виникає питання, що буде далі? Адже правила відтворення лісів все ще забороняють висаджувати інвазійні види. Хоча перелік таких видів Міндовкілля скасувало, але тепер все одно мусить якось владнати цю проблему.

Петро Тєстов із UNCG каже, що міністерство може це зробити кількома різними шляхами. Прямий та очевидний – повторити все, як робило раніше, але врахувати зауваження Державної регуляторної служби й узгодити документ із нею.

Інше, можливо, простіше, але все ж тимчасове рішення – дати доручення Держлісагентству, яке підпорядковується Міністерству довкілля, не саджати конкретні види дерев. А тим часом можна спокійно затвердити новий список заборонених інвазійних видів за всіма правилами.

Таке повноваження в міністерства є. Але в цьому випадку Міндовкілля обрало третій, умовно кажучи, паралельний шлях. В 2021-му році була прийнята “Стратегія біобезпеки та біологічного захисту”, де серед іншого йдеться про проблему інвазійних видів.

Тепер у рамках виконання цієї стратегії міністерство створило робочу групу. Її задача – напрацювати критерії, за якими будуть визначатися інвазійність виду незалежно від того, дерево це, інша рослина чи тварина.

А вже коли такі критерії будуть визначені, Міндовкілля на їхній основі повторно видасть наказ із переліком заборонених інвазійних видів дерев.

Проблема в тому, що навіть за ідеальних умов новий наказ зі списком з’явиться не раніше, ніж улітку цього року. На практиці це означає, що навесні лісівники знову висадять в українських лісах ще мільйон або близько того червоних дубів та інших інвазійних видів. І, з великою ймовірністю, наступної осені також. І ще на крок наблизяться до заповітного мільярду – ідеї, яка, на превеликий жаль, приносить якість у жертву кількості.

Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

14-го грудня 2021-го року на сайті проєкту з відновлення острова Гоф з’явилося повідомлення: фотопастка зафіксувала мишу.

Учасники проєкту не приховували свого розпачу – майже точно вижила не одна ця миша, отже, вони знову будуть розмножуватися. Так і сталося, і відтоді вже зафіксовані випадки, коли гризуни знову вбивають пташенят.

Амбітний проєкт вартістю 9 мільйонів фунтів стерлінгів не досягнув своєї головної мети. Все ж, птахи отримали перепочинок від мишей і скористалися ним: показники розмноження, за якими уважно слідкують науковці, зросли буквально в рази. А команда проєкту аналізує свій невдалий досвід, для того щоб врахувати помилки і наступного разу таки знищити всіх прибульців на острові Гоф.

Якщо рахувати лише чисті насадження дуба червоного в Україні, вони займають понад 66 тисяч гектарів. Вистачить, щоб засадити сім островів Гоф. А разом зі змішаними насадженнями, за якими немає статистики, виходить ще більше.

Колись наше суспільство разом із владою справді усвідомить, що інвазійним видам не місце в наших лісах, а тим паче – в степах. Отже, з американськими дубами та подібними деревами, які висаджували десятиліттями, потрібно вчинити так само, як із мишами на острові.

Очевидно, це буде місія, за складністю подібна до польоту людини на Місяць. Тому краще зупинитися з висадкою інвазійних видів вже сьогодні.

Дмитро Сімонов, Українська правда

 

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x