Ренійський парадокс: колектив міської лікарні залишився без зарплати, хоч у бюджеті громади достатньо коштів для фінансової підтримки медиків

Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня Ренійської міської ради» (ЦМЛ) опинилося у критичній фінансовій ситуації – ось уже три місяці медики вчасно не отримують зарплату. Крім того, деяким працівникам лікарні скоротили рівень оплати праці з метою економії витрат ЦМЛ. В результаті медсестри почали звільнятися, і ця тенденція загрожує стати масовою. Тим часом Ренійська міськрада та адміністрація лікарні поки що не можуть знайти ефективного вирішення проблеми. Про це повідомляє власний кореспондент «Бессарабії INFORM» у місті Рені.

Одразу необхідно зазначити, що важке фінансове становище центральної міської лікарні виникло далеко не вчора – ситуація в місцевій системі охорони здоров’я погіршувалась протягом багатьох років. «Моментом істини» для Ренійської ЦМЛ стала медична реформа, яка, як відомо, радикально змінила систему правових та бюджетних взаємин між державою та комунальними лікувальними установами. Впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом» призвело до того, що тепер фінансування медичної допомоги у територіальних громадах майже повністю залежить від Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Однак це відомство виділяє кошти лише тим лікарням та в рамках тих пакетів медичних послуг, які відповідають певним критеріям та стандартам. Простіше кажучи, чим краще медична установа «пристосована» до дотримання вимог НСЗУ, тим більше грошей вона отримає за рахунок обсягу та якості своєї діяльності. І навпаки: нездатність тієї чи іншої лікарні «вписатися» в нову медичну парадигму нерідко веде до деградації охорони здоров’я на місцевому рівні.

На жаль, як показали вже перші підсумки медичної реформи в Ренійській громаді, міська лікарня виявилася не готовою до успішної роботи в сучасних умовах. Зокрема у 2022 році ЦМЛ змушена була закрити пологове відділення (до речі, свого часу було ліквідовано і психіатричне відділення лікарні). Основною причиною закриття місцевого пологового будинку став гострий брак фахівців необхідного профілю, що не дозволяло дотримуватися державних стандартів безпеки матері та дитини під час пологів.

Але на цьому негаразди Ренійської ЦМЛ не закінчилися. Нагадаємо, що на початку 2023 року в Україні стартував новий етап медичної реформи: зокрема по всій країні розпочалося формування госпітальних округів та мережі спроможних лікувальних закладів за кластерним принципом. Для Ізмаїльського району чергова реорганізація системи охорони здоров’я виявилася особливо болісною. Згідно з критеріями, затвердженими постановою Кабінету міністрів від 28 лютого 2023 року №174 для визначення рівня медичних закладів, статусу кластерної лікарні в районі на той момент відповідала лише Ізмаїльська центральна міська лікарня. Що стосується медустанов загального рівня, то, знову ж таки, на Ізмаїльщині критеріям Кабміну повністю відповідала лише центральна лікарня Саф’янівської громади. Інші лікувальні заклади, включаючи Ренійську та Кілійську міські лікарні, не відповідали урядовим критеріям щодо економічної спроможності та багатопрофільності.

У результаті Департамент охорони здоров’я Одеської обласної військової адміністрації (облздоров) виступив з ініціативою знизити статус Ренійської ЦМЛ та зробити її філією Саф’янівської лікарні. Така ідея викликала колосальний негативний суспільний резонанс у Ренійській ТГ. Керівництво громади використало всі важелі свого впливу, щоб відстояти існуючий статус місцевої лікарні. Позицію Ренійської міськради підтримала й Ізмаїльська районна військова адміністрація – вона запропонувала облздорову надати центральним лікарням Ренійської та Кілійської громад статус медустанов загального рівня. Районні чиновники в цьому випадку виходили з того, що Рені  – це віддалена адміністративно-територіальна одиниця, і тут не можна знижувати доступність медичного обслуговування населення, а Кілія вийшла з ситуації об’єднанням Кілійської багатопрофільної лікарні з Вилківською міською, аби таким чином набрати “прохідну” кількість пацієнтів.

Таким чином, Ренійська лікарня (принаймні на сьогодні) зберегла за собою існуючий статус. У свою чергу Ренійська міськрада буквально у пожежному порядку виділила значні кошти з місцевого бюджету для покращення матеріально-технічного стану ЦМЛ – гроші в основному були витрачені на закупівлю сучасного медичного обладнання та придбання п’яти квартир для перспективних фахівців-медиків. У мерії, нарешті, зрозуміли, що лише модернізація лікувального процесу дозволить врятувати лікарню від нових негативних «сюрпризів» у ході подальших реформ та реорганізацій охорони здоров’я.

Проте навіть ці зусилля місцевої влади виявилися недостатніми, щоб забезпечити стабільність та ефективність роботи медицини у громаді. Ще восени 2023 року у лікарні виникла заборгованість із зарплати. Як повідомив генеральний директор Ренійської ЦМЛ Олег Бурля, поліклінічне та гінекологічне відділення лікарні є збитковими. Наприклад, поліклініці для виплати зарплати персоналу потрібно було близько 600 тисяч гривень на місяць, тоді як по лінії НСЗУ поліклініка фактично заробляла лише 400 тис. грн. Тобто цей підрозділ щомісяця завдавав лікарні 200 тис. грн збитків. Невигідно було утримувати і гінекологічне відділення, де залишалося лише 10 ліжок.

У листопаді минулого року міський голова Ренійської громади Ігор Плєхов пояснив, що за рахунок міського бюджету не можна компенсувати дефіцит фінансування ЦМЛ. Мер нагадав, що місцева влада має право лише купувати нове медичне обладнання, яке дозволить лікарні розширити перелік послуг і, відповідно, більше заробляти за рахунок договорів із НСЗУ.

На той раз міський голова та гендиректор ЦМЛ знайшли компромісний варіант: було вирішено скоротити гінекологічне відділення з десяти до п’яти ліжок та перевести його у відділення хірургії. Такий крок забезпечував економію видатків лікарні в обсязі 160 тисяч гривень.

Втім, економічний ефект від подібної оптимізації виявився «краплею в море», і, як ми вже зазначили вище, згодом фінансове становище ЦМЛ лише погіршилося – аж до неможливості платити зарплату персоналу. І знову місцева влада спробувала вирішити проблему у пожежному порядку. Рішенням 55-ї позачергової сесії Ренійської міськради від 17 січня 2024 року були внесені зміни до муніципальної програми розвитку та фінансової підтримки центральної міської лікарні на 2023-2025 роки (до речі, загальний трирічний бюджет цієї програми перевищує 59 мільйонів гривень!). Згадані зміни передбачають виділення з місцевої скарбниці 6 млн 400 тис. грн, причому мету цих витрат сформульовано дуже чітко: «Забезпечення адміністративно-господарського та іншого персоналу КНП «Ренійська ЦМЛ», який не надає медичні послуги, коштами на оплату праці з нарахуванням; недопущення заборгованості з оплати праці та забезпечення безперервної роботи структурних підрозділів підприємства».

Проте вже наступна сесія міськради, яка відбулася 9 лютого поточного року, затвердила зміни та доповнення до бюджету громади на 2024 рік без урахування фінансових потреб лікарні для погашення заборгованості із зарплати медичному персоналу. Таким чином, співробітники ЦМЛ досі не можуть одержати зароблені гроші. Як же так? У вищезгаданій програмі ці кошти передбачено, зміни до місцевого бюджету внесено, а медики залишаються без зарплати… Що відбувається?

Слід зізнатися, що вичерпної відповіді на це питання просто немає. Принаймні коментарі посадових осіб апарату виконкому міськради не стільки прояснили, скільки заплутали ситуацію. Більше того, складається враження, що місцеві чиновники самі собі суперечать і навіть «випадають» з елементарної логіки речей.

Зокрема, перша заступниця міського голови Ренійської громади Людмила Чакир в інтерв’ю інтернет-виданню «Рені – Одеса» пояснила, що, зокрема, зарплата педагогів – це першочергові витрати, оскільки вчителі – бюджетники. Лікарня ж має статус некомерційного комунального підприємства, яке має самостійно заробляти кошти на своє утримання, і в тому числі на зарплату персоналу.

Мер ТГ Ігор Плєхов додав, що на рівні губернатора Одеської області питання видатків місцевих бюджетів поставлене дуже жорстко: громади можуть витрачати «зайві» гроші лише на потреби ЗСУ, а також на будівництво та ремонт укриттів (у другому випадку пріоритет надається школам та іншим дитячим установам). За словами Ігоря Плєхова, Ренійська громада закінчила минулий фінансовий рік із вільним залишком коштів у розмірі 98 млн грн! Здавалося б, цих грошей «з головою» вистачило б на погашення боргів із зарплати у ЦМЛ. Проте міський голова був змушений повторити: пріоритети бюджетних видатків територіальних громад – це потреби оборони країни, підтримка армії та забезпечення населення надійними бомбосховищами. Більше того: як заявив Ігор Плєхов, будь-які витрати місцевих бюджетів, що перевищують 50 тис. грн, мають здійснюватись лише за погодженням з обласною військовою адміністрацією.

Позицію обласної влади можна зрозуміти: сьогодні фінансові пріоритети бюджетів усіх рівнів продиктовані воєнним станом у країні. Проте це все одно не вносить ясності до дивної (м’яко кажучи) історії з невиплатою зарплати ренійським медикам та зусиллями Ренійської міськради для екстреного вирішення проблеми. Якщо ще у листопаді 2023 року мер громади стверджував, що «за рахунок міського бюджету не можна компенсувати дефіцит фінансування ЦМЛ», то чому зараз, на початку 2024 року, місцева влада намагається зробити саме це? Якщо необхідні гроші вже передбачено програмою розвитку та фінансової підтримки лікарні на поточний рік, причому передбачено суворо на «недопущення заборгованості з оплати праці», то чому цю статтю видатків не відображено у поточному бюджеті громади? Як кажуть співробітники виконкому та депутати міськради, відповідні зміни можна внести до місцевого бюджету на будь-якій іншій сесії. Але тоді не зовсім зрозуміло, навіщо було поспішати із внесенням фінансових доповнень до вищезгаданої програми, якщо терміни їхнього реального виконання «вилами по воді писані»? Навіщо було обнадіювати медиків і вдавати, що зарплату вони отримають чи не завтра?

Не хотілося б стомлювати читача, але необхідно додати, що в даній публікації ми озвучили лише частину проблем Ренійської міської лікарні та ще не дійшли до головного – шляхів конкретного вирішення цих проблем. Як мінімум, автор цих рядків має намір отримати відповідні коментарі від генерального директора Ренійської ЦМЛ Олега Бурлі та чиновників Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної військової адміністрації. Таким чином, ми уважно стежитимемо за розвитком подій, але не просто відображатимемо їх у «новинному режимі», а й намагатимемося аналізувати причинно-наслідкові зв’язки та суть того, що відбувається, – «з прицілом» на перспективу існування місцевої медицини.