“Минулий рік показав, що ми відбулися як громада”: голова Бородінської ТГ зібрав першу пресконференцію і закликав до цього колег

Бородінська територіальна громада, окрім селища Бородіно, налічує у своєму складі ще 33 села. Станом на 2020 рік мала населення майже 16 тисяч осіб. Минулого тижня Кюссе Іван Георгійович зібрав першу пресконференцію за час своєї каденції на посту голови Бородинської громади, в ході якої розповів про життя, проблеми та досягнення ТГ, де відповів на питання представників преси й мешканців громади. Про що говорили, читайте в матеріалі “Бессарабії INFORM”

Почав зустріч очільник Бородінської громади зі вступного слова:

“Доброго дня, колеги та представники преси. На сьогоднішній пресконференції ми намагаємося відкрити наступний ступінь нашої діяльності. Я хочу, щоб такі пресконференції відбувалися щорічно саме в січні для того, щоби засоби масової інформації знали, чим займається Бородінська селищна рада. І я вважаю, що цю ініціативу підхоплять і мої колеги для того, щоб через засоби масової інформації ми могли доносити, як живе зараз та чи інша громада. Це не звіт голови громади, звіт ми плануємо надати вчасно відповідно до Закону про місцеве самоврядування в кожному старостинському окрузі про нашу роботу у 2023 році. Для початку я маю проінформувати, які кроки ми робили при створенні громади, які були досягнення у  2023 році, що нам вдалося, що не вдалося, і чому не вдалося. І які в нас будуть плани на 2024 рік. Хочу сказати, що Бородінська громада – це та громада, яка почала свою діяльність, як і більшість громад в південно-західній частині Одеської області, або як ми ще називаємо наш регіон — в українській Бессарабії, з нуля. Скажемо так — ми не злякалися тих проблем, які були перед нами. І почали будувати свою громаду. 2021 рік у нас був сумним роком. Ми навіть не знали, у нас вийде чи не вийде. 2022-ий рік нам показав, що ми можемо відбутися як громада, а 2023 рік показав, що ми відбулися як громада. Чому? Тому що 2023 рік для нас дуже добрий. Недобре тільки одне —  ми живемо в воєнному стані, в стані війни. Із запланованих доходів на 2023 рік у розмірі 63 млн грн отримали 87 млн. Це хороший показник для нашої громади. На 2024 рік маємо достатньо амбітні плани – 100 млн грн”.

Найбільшою проблемою ввіреної пану Івану території, на думку самого голови, є дороги, та з цим важко не погодитись. Дорожнього полотна місцями взагалі немає, а місцями — краще б не було.

“На жаль, через воєнний стан ми не можемо завершити будівництво доріг та їх капітальний ремонт. Це зона діяльності обласної державної адміністрації. На жаль, практично неможливо рухатися транспортом від Бородіно до Надрічного. Коли приїхав представник обласної державної адміністрації служби місцевих дорогах, написав дуже цікавий акт, що ця дорога мало використовується, тому нема потреби ремонтувати її першочергово. Розумієте, ніби тут люди не живуть, і рухатися вони не можуть, їм не потрібні швидка, пожежна допомога. На жаль, маємо такі висновки. Я думаю, що, якби цей фонд передали до місцевих органів, то ми б могли щось робити самостійно”.

Саме через відсутність доріг випливають і наступні проблеми. Адже безпека та соціальна сфера страждають найбільше. Швидка та пожежні бригади не можуть вчасно доїхати до потрібної адреси, а громадянам складно добиратися для розв’язання власних питань. Тому в громаді створено п’ять соціально-економічних округів. Кожен з яких має комунальне підприємство, в автопарку якого є машина з цистерною води та помпою для екстреного тушіння пожеж, фельдшерсько-акушерський пункт, центр надання адміністративних послуг, опорна школа. За словами голови, в його приймальні ніколи не буває черги, адже в кожному з окружних центрів мешканці можуть вирішувати майже всі важливі соціальні питання. На останній сесії Бородінської селищної  ради винесли питання щодо створення органів самоорганізації населення в округах на прикладі Європейського проєкту “Лідери Молдови”, яке депутати підтримали одноголосно.

“Органи самоорганізації населення — це щось на кшталт міських ініціативних груп, які так популярні в Європі. І я вважаю, що за ними майбутнє. Це юридична особа, яка функціонує заради розвитку свого села, свого округу, залучає інвесторів, підприємців, розпоряджається коштами, які поступають на її рахунки. Маємо ще одне позитивне рішення селищної ради про діяльність органів самоорганізації населення, а саме про те, що 5% доходу, які принесли громаді такі новоутворення, повертаємо їм на ті потреби, які вони вважатимуть необхідними”.

Також з приводу розвитку медицини в громаді голова наголосив, що ведеться велика робота:

“Ми, мабуть, єдина громада, яка взяла на себе відповідальність за створення власної лікарні, яка поки що буде складатися з трьох пакетів. В основі це педіатрія та терапевтичне відділення. Згодом плануємо долучати й інших профільних спеціалістів. Відкриття планується на березень”.

З приводу співпраці з іноземними інвесторами очільник громади запевнив, що ведеться кропітка робота, метою якої є залучення інвесторів. І вже є успіхи. Громада має попередні домовленості з декількома інвесторами в напрямку обробки винограду та пшениці, шукають також інвесторів для роботи по обробці тваринного господарства. Для громади немає значення, це зовнішній чи внутрішній інвестор. Головне, щоб в громаді прослідковувався розвиток підприємництва.

“Маємо інвестора, який буде займатися виноробством на нашій землі. В нього вже є виноградники в Мексиці, якщо не помиляюсь, в Іспанії та Італії. Ще буде у нас. Також працюємо над створенням переробного комплексу для твердих сортів пшениці. В нас є свої напрацювання. Працюємо з підприємцями з Верони (Італія). Вони чекають, коли закінчиться війна, і наша співпраця стане більш плідною”.

А от з приводу місцевих бізнесменів рада має свою програму лояльності, яка дозволяє новим підприємцям не платити орендну плату деякий час. Як стверджує пан Іван, це робиться з метою допомоги малому бізнесу вкорінитися в Бородінській громаді.

Своєю великою мрією Бородінський голова вважає створення туристичного простору на території рідної громади. Так ведеться робота над створенням туристичного комплексу “Старий Мазир” в селі Лісне та природного парку “Буджак”, який надасть можливість створити від тридцяти до п’ятдесяти робочих місць, зберегти лісовий масив та пасовища:

“Ці степові ділянки мають працювати на бюджет, ба більше, вже починають це робити, адже ми надаємо так звані “вуглецеві кредити”. Це програма, згідно з якою європейські підприємства, які працюють зі шкідливими викидами, компенсують сільськогосподарським підприємствам за їх зелені насадження”.

Але, як повідомив очільник Бородінської громади, й тут “не все гладко”. Адже є територія, землі якої є землями оборони та належать військовим, а на цих землях працюють фермери, які, по суті, не платять за землю до бюджету, хоча і заробляють на них так само, як і інші сільськогосподарські підприємці.

З приводу перейменування селища Бородіно голова розповів, що написали листа до Кабінету Міністрів з проханням залишити назву Бородино. Якщо цієї можливості не передбачено — дати нову назву Буджак.

Також на питання, як ставиться Іван Кюссе до закону про “військовий ПДФО”, відповів:

“Вважаю це правильним, і громади мають самі шукати можливості поповнювати свій бюджет, а військовими має займатися держава”.

Одним зі своїх найбільших соціальних проєктів Бородінський голова вважає “Центр Милосердя” для літніх людей в селі Червоне та планує зробити ще один центр для літніх людей, які не позбавлені піклування родичів, але по тим чи іншим причинам неспроможних опікуватися своїми предками в Бородіно, але вже на платній основі. Ще одним соціальним проєктом в Бородіно, а саме центром соціально-психологічної допомоги людям, які постраждали від домашнього насильства, він провів цілу екскурсію.

Зараз в цьому центрі безоплатно проживають біженці, а саме вісім осіб, які мають можливість безкоштовно обідати в столовій.

Сподіваємось, що разом з перемогою до нашої країни прийде не лише мир, а й процвітання українських сіл, якими так багата Бессарабія.