Спецексперимент до свята: думки ізмаїльців з приводу переносу Різдва на 25 грудня (відеоопитування)

Сьогодні, 25 грудня, українці разом з майже усім світом вперше офіційно святкують Різдво, адже країна перейшла на новоюліанський календар. Цей крок, визначений Православною Церквою України, став результатом довгих роздумів і обговорень у суспільстві, позначивши важливий етап у національному самовизначенні та політичних перетвореннях. Журналісти “Бессарабії INFORM” вирішили з’ясувати, як жителі столиці Придунав’я – Ізмаїлу – ставляться до цієї історичної зміни та чи готові адаптуватися до нового календаря.

Давайте спочатку згадаємо, коли і як відбувався перехід на новий календар.

Звернемося до історії: у період від кінця 18 століття до початку 20 століття, коли українські землі були частиною Російської імперії, на цих теренах використовувався старий юліанський календар. Та під час революції Українська Народна Республіка перейшла на новий григоріанський календар. Більшовики теж запровадили його. Але не церква, яка трималася традиції та не хотіла підтримувати комуністів. Справжня плутанина розпочалася після 1918 року: 24 січня більшовицький уряд в Україні вирішив приєднатися до світового григоріанського календаря, змінивши дату святкування Різдва на 25 грудня. Проте православна церква відмовилася від цього рішення, продовжуючи використовувати юліанський календар, як вираз своєї несхильності до політичного режиму. З цього моменту на українських землях почалася 13-денна різниця у святкуванні Різдва між різними конфесійними групами: на Україні свято “переїхало” на 7 січня за новим світським календарем, що стало важливим елементом української традиції та святкування.

Наступна спроба впровадити нову дату святкування була за часів Петра Порошенка – тоді Україна розпочала свій шлях у напрямку календарної реформи, визначивши вихідний на Різдво 25 грудня. Це було першим сигналом про зміни в країні, але тепер відзначається як важливий момент в історії, особливо у контексті геополітичних та релігійних трансформацій.

Велике вторгнення та подальша однозначна підтримка російською православною церквою дій президента росії володимира путіна та російської армії різко змінили настрої українців. Що раніше було питанням суто технічних аргументів, тепер стало питанням національної самостійності та політичної орієнтації. Політичний контекст ускладнений, і Україна шукає шляхи від москви до Європи, а це охоплює не лише економічні та політичні зміни, але і перегляд культурних та релігійних традицій.

Православна церква України міркувала над проблемою до 24 травня і врешті зважилась на календарну реформу. На цей раз ініціативу підтримала практично вся Церква, навіть попри гарячі дискусії, які відбувалися серед єпископів зі сходу, центру та інших регіонів. У “Дії” було проведено нерепрезентативне опитування серед українців, за результатами якого 58% населення висловило підтримку календарної реформи.

Тож 27 липня в Софії Київській під час Помісного Собору Православна Церква України прийняла історичне рішення – перейти на Новоюліанський календар з 1 вересня поточного року. Проте, важливо відзначити, що право обирати між новим і старим календарем залишається на релігійних громадах і монастирях, що визначає унікальність і плюралізм в середині самої Церкви.

Більшість делегатів підтримали цей перехід, визначивши нові дати для свят та подій, які будуть співзвучні із західним християнським календарем. Зокрема, згідно з новим календарем, Різдво відзначається сьогодні, 25 грудня, Водохреще — 6 січня, ну а Покрову і День Святого Миколая ми відсвяткували 1 жовтня і 6 грудня відповідно. Важливо відзначити, що це рішення не вплине на свята, чиї дати визначаються за місячним календарем, такі як Великдень. Таким чином, пастирі та віряни ПЦУ отримають можливість святкувати обрані свята в єдності з більшістю православних християн.

Це рішення вже викликало різні реакції серед громадян. Деякі вітають зміни як крок до гармонізації зі світовим календарем, водночас інші висловлюють обурення через порушення традицій. З цієї нагоди у столиці Бессарабії – Ізмаїлі – наші кореспонденти взялися за цікавий експеримент – вирушили провести неформальне опитування серед містян щодо їх ставлення до цих змін та намірів святкувати за новим календарем. Чи готові люди адаптуватися до нового порядку речей, чи залишаться вірні своїм корінням та традиціям минулого? Спостерігайте за розвитком подій із нами, щоб дізнатися, які думки та почуття жителів стосовно цієї ініціативи. Адже це може визначити новий ритм життя та культурні зміни в нашому суспільстві.

Опитування відбувалося на центральних вулицях міста, де перехожі мали можливість висловити свою думку щодо цього питання. Загалом, відповіді були різноманітні і відображали широкий спектр думок та вподобань. Запрошуємо вас переглянути наше відео, де ви зможете почути різноманітні точки зору та коментарі наших співвітчизників стосовно цієї історичної зміни, реакцію українців на цю екстраординарну переміну.

Результати нашого опитування вражають своєю різноманітністю, відображаючи як позитивне ставлення до інновацій, так і вірність традиціям. Ці зміни відкривають дискусію про гнучкість культурних норм та дозволяють українцям святкувати в інший спосіб, віддзеркалюючи дух сучасної та відкритої країни.