Новий рік в окопі. Чи є свята на війні? – відверта розмова “БІ” з воїном з Бессарабії

0 коментарів 36018 перегляду

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


До настання свята Нового року залишаються лічені години. Чимала кількість людей у тилу, хай і не гарячково, але все ж  таки готується до святкування: закупили продукти та напої для приготування страв на святковий стіл, купили подарунки рідним та близьким, розпланували вихідні. А чи є святковий настрій у тих, хто тижнями й місяцями не покидає оборонних укріплень, хто кожного дня продовжує виганяти ворога з української землі? В соцмережах подекуди можна побачити відео від військових, які все ж таки встановлюють в себе маленьку ялинку чи прикрашають бліндаж ялинковими прикрасами. Та чи у всіх так? Відповідь дізнавалась “Бессарабія INFORM”.


Військовослужбовець Олександр з позивним “Муня” родом з Бессарабії. Він з літа минулого року перебуває у лавах захисників України у 35 бригаді морпіхів. Спочатку він ніс службу в Одесі, а з весни цього року неодноразово перебував у гарячих точках на фронті. “БІ” отримала можливість зв’язатись з захисником та поставити декілька питань, зокрема й про тему святкування Нового року на фронті. Можемо сміливо стверджувати, що відповіді, які надав нам захисник, співпадають з думкою фактично кожного з тих, хто разом з ним боронить рідну державу у його підрозділі.

Новий рік в окопі. Чи є свята на війні? - відверта розмова "БІ" з воїном з Бессарабії

– Олександре, банальне питання, але як хлопці загалом ставляться до свят, перебуваючи в окопах та на пунктах постійної дислокації? Чи є різниця у думках?

– Ніяк. В нас на фронті, особливо, коли ти перебуваєш під обстрілами в окопі, свят та вихідних немає – хай нарешті зрозуміють це ті, кому, скажімо так, пощастило не мати рідних на фронті. Яке свято може бути, якщо кожного дня йдуть або приготування до виконання бойового завдання, або ти приймаєш хлопців, які повертаються після вилазки на окуповану ворогом територію..? З іншого боку, трохи вільнішими себе почувають ті, хто служить у тилу, на ППД. Ось там, можливо, вони матимуть змогу якось трохи відсвяткувати.

– Якщо є можливість зустріти свято подалі від «нуля» – чи будуть готуватись, скажімо так, новорічні страви, не буденні? Типу олів’є, бутерброди, торти тощо?

– В нас є кухар “Міхалич”, який, до речі, родом з Ізмаїлу – він справжній гуру в кулінарії! Він не просто смачно готує, а й намагається робити різноманітні страви, вишукуючи будь-які можливості. Напевно, що буде традиційний салат олів’є, можливо, торт зі згущеним молоком. Але “Міхалич” завжди все тримає у секреті й щоразу дивує своїми шедеврами. Тому побачимо, фото потім вам надішлю (сміється).

– Як щодо подарунків – чи дарують їх воїни один одному? Як само ви вітаєте один одного зі святом?

– Ну як, словами зазвичай. Я ж кажу, різниця у сприйнятті святкових днів та вітань загалом між тилом та передовою – колосальна. Коли ти охороняєш місто в тилу – це напруження одного виду, один стан. Коли ти часто перебуваєш під обстрілами, коли вчора ділився цигарками з хлопцями й ви разом реготали над жартами, а сьогодні ти повинен розсортувати та спакувати їх особисті речі для відправлення рідним, бо їх повезуть “на щиті” додому… Вам, цивільним, цього не зрозуміти. В нас, військових, інший календар, де часто дні червоного кольору – це дата смерті побратима, а не свято… Та й взагалі – нормальні бійці свята на фронті фактично не відзначають. А тим, хто все ж таки знаходить собі час на “зеленого змія” – таким й привід не потрібен.

– А як волонтери вітають вас зі святом?

– Зазвичай смаколиками та іншою їжею. А ще дитячими малюнками, необхідними речами – у волонтерів, як і в нас, фактично немає свят та вихідних, вони також працюють на Перемогу, і ми всі за це їм дуже вдячні.

– Які емоції викликають у вас та ваших товаришів світлини у соцмережах стосовно встановлення ялинок, бронювання новорічних столиків у ресторанах, загалом святкування у тилу? Що дратує, а що навпаки – приносить радість?

– З одного боку, саме тому ми тут і знаходимося – щоб в тилу у наших сімей було життя. Але, чесно скажу, дивлячись на цю вакханалію з крадіжок, байдужості та поведінки типу “моя хата з краю”, невільно задаєшся питанням: “А навіщо ми тут?”… Розумієте,  немає відчуття того, що Перемога, звільнення, мирне небо для дітей – що це все потрібно всім українцям. Ось це бісить. Якби абсолютно кожен брав участь, допомагав будь-якою своєю дією у наближенні Перемоги – повірте, нам, бійцям, було б набагато легше. Та й, швидше за все, війна була б вже завершена.

– Яке найбільше бажання у вас та у ваших побратимів наразі?

– Повернутись живими додому, до своїх рідних та близьких. З Перемогою. Продовжити реалізовувати цілі, які були поставлені на паузу через війну. Зустрічатись вже з новими друзями, відпочивати разом. Та, мабуть, найголовніше бажання, яке вголос проголошує кожен з нас, – щоб країна терорист, росія, зникла раз і назавжди!!!

– Що ви побажаєте нашим читачам?

– Не забувати, яку ціну мають їхні новорічні свята та столи. Так, це жорстоко. Але люди, якщо ви зустрінете цей Новий рік у своєму домі, поруч зі своїми рідними – вам дуже сильно пощастило. Ціною тих, хто вже ніколи не сяде за такий стіл. Будь ласка, святкуйте, але не забувайте, що у нас війна, і кожен, хто є громадянином України, має наближати Перемогу, а не перешкоджати їй. І ще одне – ні в якому разі не ловіться на гачок російської ІПСО! Перш ніж починати роздумувати вголос стосовно перемовин й так далі, згадайте, хто все почав, яка країна вдерлась на нашу землю, на території якої держави перебувають наші хлопці-полонені, звідки ми повертаємо депортованих дітей, звідки летять на ваші ж домівки ракети та шахеди – згадайте про це!!! Коли чужа курка забігає на ваш город, ви що робите? Берете каміння й виганяєте її. Ви не віддаєте сусіду свій город, бо на нього забігла його курка. Ви виганяєте її, бо вона замахнулась на ваше майно. То чому ж ви тоді кажете про перемовини й таке подібне, нащо ведетесь на різноманітні опитування, які закидують провокатори? Кожен робіть свою справу правильно, обов’язково допомагайте ЗСУ і повірте – лише тоді ви зможете видалити додаток “Сповіщення повітряної тривоги” з телефона і спати спокійно усю ніч, у власній домівці, поруч з рідною людиною. Ось наше з хлопцями найголовніше побажання читачам.

Наостанок додамо, що усі побратими Олександра також передають вітання мешканцям Бессарабії, і разом з усіма бажають настання Миру та Української Перемоги! Ми усі сподіваємось на те, що дуже скоро нам не знадобиться більше тимчасово приховувати обличчя наших Героїв, а натомість їх замінять усмішки вільних від війни людей.

Новий рік в окопі. Чи є свята на війні? - відверта розмова "БІ" з воїном з Бессарабії

Новий рік в окопі. Чи є свята на війні? - відверта розмова "БІ" з воїном з Бессарабії

Новий рік в окопі. Чи є свята на війні? - відверта розмова "БІ" з воїном з Бессарабії

Новий рік в окопі. Чи є свята на війні? - відверта розмова "БІ" з воїном з Бессарабії

Новий рік в окопі. Чи є свята на війні? - відверта розмова "БІ" з воїном з Бессарабії

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x