Чому ХАМАС знову напав на Ізраїль? Хто такий Мохаммед Деіф? Які проблеми очікують ізраїльську армію в секторі Гази? Відповіді на головні питання

Усуботу, 7 жовтня, бойовики ХАМАСу прорвали кордони між сектором Гази та Ізраїлем і почали захоплення прикордонних ізраїльських містечок. Крім того, на великі міста, такі як Тель-Авів, ХАМАС запустив сотні ракет, а щонайменше 100 ізраїльтян потрапили у полон. Forbes зібрав думки провідних світових видань про нову стадію конфлікту, її передумови та потенційні наслідки

Передумови нової ескалації
The New York Times пише, що ізраїльські сили і громадяни покинули територію Гази у 2005-му, але окупація західного берега Йордану Ізраїлем продовжилася. Газа залишилася майже повністю відрізаною від решти палестинців Ізраїлем та Єгиптом, які контролюють кордони і берегову лінію.

Палестинці часто називають Газу «вʼязницею під відкритим небом». Ізраїль стверджує, що з того часу не несе відповідальності за те, що відбувається в секторі Гази, але правозахисні організації стверджують, що контроль кордонів, блокада і військова потужність Єрусалиму, яка переважає газівську, вказує на протилежне.

Існує ймовірність, що ХАМАС, політичну партію і військове угруповання сектору Гази, до жорстоких дій могло спровокувати зближення Ізраїлю з арабським світом, особливо із Саудівською Аравією.

Ер-Ріяд веде переговори із Вашингтоном щодо угоди, згідно із якою США допомагають Саудівській Аравії розвивати цивільну атомну енергетику в обмін на те, що арабська країна визнає Ізраїль як державу і піде на налагодження відносин. Саудівська Аравія не визнає Ізраїль з 1948-го (року його заснування) і донедавна навіть не розглядала можливість зближення із Єрусалимом, доки той не погодиться на створення Палестинської держави.

На думку Амберіна Замана, аналітика вашингтонського видання про події на Середньому Сході, відповідь Ізраїля на таку ескалацію, ймовірно, відкине далеко назад будь-який прогрес у нормалізації саудівсько-ізраїльських відносин.

Натан Сакс, директор Центру середньосхідної політики при Інституті Брукунгс, каже, що причина нападу ХАМАСу може бути значно простішою: взяти ізраїльських заручників, щоб мати змогу обміняти їх на палестинських вʼязнів.

За словами Аарона Девіда Міллера, колишнього американського дипломата, у ХАМАСі могли бути розчаровані кількістю грошей, які йдуть у Газу із арабських країн, а також обмеженнями на видачу дозволів тим, хто хоче працювати в Ізраїлі. Він вважає, що цей напад міг бути способом нагадати ізраїльтянам, що вони, палестинці, тут і можуть завдати болючого удару зненацька.

Мохаммед Деіф
Financial Times зробила досьє на лідера руху ХАМАС, якого вважають головним організатором та ідеологом нового походу на Ізраїль.

«У світлі продовження злочинів проти нашого народу та окупації, яка заперечує міжнародні закони і вирішення конфліктів; у світлі американської та західної підтримки ми вирішили покласти цьому край. Ворог повинен зрозуміти, що більше не може безкарно чинити свавілля». Саме цими словами командир військового крила ХАМАСу Мохаммед Деіф пояснив напад на Ізраїль.

«Навіть раніше Деіф був сакральною особистістю, яку поважали палестинці і ХАМАС», – розповідає Мхаймар Абусада, викладач політики в Університеті Гази, додавши, що поточна операція проти Ізраїлю зробить його «майже богом для молоді».

FT наводить думки ізраїльських і палестинських аналітиків, а також людей, які були знайомі з Деіфом, щоб пролити світло на розгортання конфлікту під його проводом. Деіф, за їхніми словами, не зацікавлений у міжусобних сварках політичних партій Гази, а чітко налаштований на те, щоб змінити природу ізраїльсько-арабського конфлікту за допомогою насилля.

«Із Ізраїлем треба боротися в Ізраїлі, і потрібно вщент зруйнувати їхню [ізраїльтян] ідею про те, що вони можуть бути в безпеці на окупованій території», – висловив своє враження палестинський боєць про ідеологію Деіфа, із яким він познайомився на початку 2000-х.

Деіф, як і багато інших хамасівців, вважає Угоди в Осло зрадою руху опору і першочергової мети, яка полягає у заміні Ізраїлю Палестинською державою.

За словами Еяля Росена, полковника ізраїльської армії резерву, головна мета Деіфа – крок за кроком знищити Ізраїль.

Деіф, який раніше виготовляв бомби і є архітектором програми створення мережі тунелів під Газою, влаштовував вибухи зі смертниками для руйнування Угод в Осло. Ізраїль вважає його причетним до смертей десятків людей у різних терактах, серед яких серія підривів 1996-го, яка забрала життя понад 50 цивільних.

Деіф продемонстрував свою здатність йти в ногу з часом і розвивати військову потужність Гази під час 11-денної війни у 2021-му. Тоді ХАМАС майже виснажив роєм низькотехнологічних ракет славнозвісну ППО Ізраїлю, яку врятувало перемирʼя.

Як кажуть ізраїльські чиновники, Деіф брав участь у розрозробці примітивних ракет. Сьогодні арсенал ХАМАСу налічує десятки тисяч ракет, із яких 3500 були випущені лише цієї суботи.

Ізраїльські чиновники також стверджують, що Деіф завжди обирає цілі, які викличуть найбільший резонанс, як-то: поселенці і солдати на окупованих територіях, автобуси в Єрусалимі і Тель-Авіві.

Деіф виступає проти нескінченних перемирʼїв, під час яких ХАМАС погоджується припинити атаки, а Ізраїль натомість дозволяє надходження грошей у Газу і збільшує кількість дозволів на роботу для газівців. Такі угоди зводили до мінімуму цикл насилля, але водночас призвели до війн 2009-го, 2011-го, 2014-го, 2021-го і сьогодні, 2023-го.

«Ця терористична атака остаточно завершила цю практику, – сказав один ізраїльський чиновник про напад у суботу. – Тепер не буде ніякого перемирʼя, а лише відплата».

Потенційні сценарії розвитку подій
NYT у своєму матеріалі пише, що цей конфлікт змусить ізраїльтян підтримати їхній уряд, попри те, що вже кілька місяців вони виступають проти судової реформи. Опозиція вже оголосила про скасування запланованих демонстрацій. За словами директора Центру середньосхідної політики при Інституті Брукунгс Натана Сакса, це дасть Нетаньяху «абсолютну політичну силу робити все, що завгодно».

The Economist каже про те, що, ймовірно, Ізраїль введе війська в сектор Гази, щоб визволити заручників. Видання попереджає, що таке рішення може мати серйозні наслідки:

Бої в місті можуть обернутися великими втратами для ізраїльської армії.
Активні бойові дій в Газі ставлять під загрозу заручників (9 вересня WP вже повідомив про загибель чотирьох ізраїльських заручників, які загинули разом із бойовиками ХАМАСу внаслідок обстрілу Гази).
Що триваліші бойові дії, то більша ймовірність поширення боїв і на західний берег Йордану чи Ліван.
Якщо серед цивільних Гази буде багато жертв, які можуть вважатися завеликими чи необовʼязковими, це може зашкодити репутації Ізраїлю у світі.

Сакс, який давав коментар NYT, каже, що в минулому Нетаньяху відмовлявся від введення військ у сектор Гази саме через ризики великої кількості жертв, але цього разу ситуація дещо інша. «Для ізраїльтян психологічні наслідки [атаки] – як після 11 вересня, – вважає аналітик. – Тому підхід до розрахунку ризиків буде інакшим цього разу».

Крім того, враховуючи понад 800 жертв серед ізраїльтян і принаймні 100 заручників (дехто з них – громадяни США), Єрусалим не може піти на поступки надто легко.

У коментарі The Washington Post викладач Мхаймар Абусада розповів, що ситуація в Газі вже складна, адже Ізраїль відрізав території від електропостачання у відповідь на атаку ХАМАСу і оголосив про її облогу.

«Ми готуємося до найгіршого. Ми знаємо, що попереду на нас чекають дуже складні дні, – каже він. – Але ми вже не раз опинялися у такій ситуації за останні 16 років, відколи ХАМАС взяв під контроль сектор Гази. Зрештою їм не вдавалося зупиняти ХАМАС чи палестинський рух від опору Ізраїлю».

FT в іншій статті теж пише про загрози ескалації ширшого конфлікту, якщо ліванський рух «Хезболла» скоординує свої дії із ХАМАСом і відкриє вогонь по північній частині Ізраїлю. Це буде катастрофою для регіону.

У «Хезболли», що має підтримку Ірану, значно більший арсенал ракет і боєприпасів порівняно з ХАМАСом, який оперує переважно саморобними ракетами. Атаки з двох фронтів можуть виснажити «Залізний купол» – ППО Ізраїлю.

Економічні наслідки
Bloomberg повідомляє про те, як загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту вплинуло на ринки:

• ціна на нафту Brent виросла на 3,5%, до $87,55 за барель;
• ціна на нафту West Texas Intermediate підскочила на 4%, до майже $86 за барель;
• акції оборонних компаній, таких як BAE Systems Plc. і Saab AB, також демонструють тенденцію до зростання.

Хоча останні події не становлять нагальної загрози поставкам нафти, трейдери занепокоєні тим, що конфлікт може перерости у проксі-війну. США вже повідомили про те, що відправляють у регіон свій авіаносець, а Wall Street Journal пише, що іранські чиновники служби безпеки допомогли ХАМАСу спланувати напад.

Іран – великий постачальник нафти, який підтримує ХАМАС. Будь-які дії проти Тегерану можуть призвести до загрози проходження танкерів Ормузькою протокою. Раніше Іран вже погрожував перекрити цей важливий шлях, яким йде чимала кількість нафти з Перської затоки.