Санкції у дії: росіяни не хочуть розмножуватись, путін залишив країну без майбутнього

Росія завжди прагнула рекордів. Буд-яких, щоб були! Епоха підкорення космосу та спортивних досягнень для “недоімперії” давно завершилася, але є певні “дисципліни” (хоча й не зовсім спортивні), в яких росія недосяжна для інших країн. Про це повідомляє “Бессарабія INFORM” з посиланням на OBOZ.UA.

Росія стала абсолютним лідером серед країн, на які було накладено санкції з боку міжнародної спільноти. Відомо, що їх кількість становить величезну цифру – 15 242, і вони охоплюють різні аспекти, включаючи дипломатичні заходи, індивідуальні обмежувальні заходи, економічні санкції та інші.

Росія посідає перше місце в цьому непрестижному рейтингу з величезним відривом, особливо з початку конфлікту в Криму у 2014 році. Таким чином, вона обігнала Іран, який раніше очолював список санкцій. Країни ЄС також внесли значний вклад у цю кількість, запровадивши 11 пакетів санкцій проти росії з лютого 2022 року, які стосуються різних сфер економіки та торкнулися практично всіх галузей, від передових технологій до сировини.

Зараз також розглядається можливість введення 12 пакету санкцій, включаючи заборону на імпорт російських алмазів і розширення списку компаній, які сприяють обходу вже існуючих обмежень.

Крім ЄС, інші країни, такі як США, Велика Британія, Канада, Австралія, Японія, Південна Корея та інші, також ввели санкції проти росії, російських громадян та компаній. Зауважується, що ці заборони можуть залишитися в силі на тривалий час навіть після завершення війни в Україні. Незважаючи на це, російський ВВП впав у 2022 році лише на 2,1%, і на 2023 рік передбачається зростання, що відрізняється від інших економік, таких як Велика Британія, за прогнозами МВФ. Така ситуація дає кремлю можливість говорити про неефективність санкцій.

Однак зараз санкції особливо відчутні в галузі оборонного комплексу, банківській сфері та енергосировинному сектору росії. Також вони вплинули на ряд інших галузей, включаючи авіацію, автомобілебудування та інші. Розпочалися труднощі із забезпеченням запчастинами для техніки, і програма “імпортозаміщення”, якою так хвалиться кремль, здавалася більше рекламним слоганом на фоні напівзруйнованих виробництв, які намагаються створити щось високотехнологічне та сучасне, використовуючи застарілі будівельні матеріали, звичні для росії, які були популярні на початку ХХ століття.

Незважаючи на заяви кремлівських представників і лідерів, важко знайти позитивні наслідки санкцій для росії. Наприклад, спроба зупинити постачання газу більшості європейських країн в меті досягнення політичних перемог в Україні завершилася поразкою, і росія втратила значну частку на світовому газовому ринку. Прогноз Міжнародного енергетичного агентства показує, що росія, яка колись займала 30% у світовій торгівлі газом перед початком конфлікту в Україні, до кінця 2030-х років матиме лише 15%. Можливості для знаходження нових ринків замість європейського, на який “Газпром” раніше керував 150 мільярдами кубічних метрів газу щорічно, обмежені, за даними Міжнародного енергетичного агентства, яке цитується Bloomberg.

Спроби росії знайти альтернативні ринки і імпортозаміщення не завжди були успішними. Подібно до цього, спроби укласти угоду з Китаєм про поставки газу та проект “Сила Сибіру – 2” не завжди призводили до досягнення домовленостей.

Повернення на європейський ринок для “Газпрому” також малоймовірно, оскільки газовий шантаж з боку росії змусив країни ЄС зменшити своє споживання газу та знайти нових постачальників. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, попит на газ в Євросоюзі скоротиться на 50 мільярдів кубічних метрів щорічно до кінця десятиліття.

Відповідно до звітності згідно зі стандартами МСФЗ, з липня 2022 року по червень 2023 року “Газпром” відзначив понад трильйони рублів чистих збитків і був змушений скоротити видобуток газу на чверть, що стало рекордним показником у всій історії компанії.

Проте, окрім кількісних наслідків, санкції значно змінили стратегію економічної політики російської влади. Росія вже не може розраховувати на технологічний розвиток, диверсифікацію експорту і вільний обіг капіталу. Замість цього, перед нею стоїть завдання перейти на використання юанів у міжнародних розрахунках, піддатися тотальному контролю бізнесу з боку влади та збільшити витрати на військові потреби.

У найближчій перспективі росія може витримати санкційний тиск завдяки власним ресурсам, навіть не використовуючи їх повністю належним чином. Проте, на середню і довгострокову перспективу країна залишається без майбутнього.

Кількість народжень в росії стрімко зменшується, і протягом найближчих трьох років вона опуститься до рівнів, які не зафіксовувалися з царських часів. Цей прогноз включений до проекту бюджету Соціального фонду.

Росіяни не лише не бажають народжувати дітей, але й не відчувають довіру до путінської влади та не бачать “чудових перспектив”, які вона пропонує для російського суспільства в умовах такого лідера.

Протягом цього року, на тлі постійних закликів кремлівських пропагандистів щодо “необхідності негайного збільшення народжуваності в росії”, продажі оральних контрацептивів виросли і становили понад 20,7 мільярда рублів за вересень, що є найвищим показником протягом останніх 6 років. Відзначимо, що Міністерство охорони здоров’я росії включило препарати контрацепції до переліку предметно-кількісного обліку, але це рішення не підтримують 55% росіян, як показує опитування ВЦВГД. Іншими словами, більшість росіян не мають наміру “розмножуватися” в умовах, які запровадив “цар” для своїх підданих.

Історично відомо, що народжуваність збільшується серед націй в умовах реальної зовнішньої загрози, але в “мутний час” народження дітей відкладається. “Темні роки путінського правління” руйнували перспективи російського суспільства і пригнічували надії на світле майбутнє. Частина росіян відверто не довіряє своєму “лідеру”, а більшість розуміє на підсвідомому, генетичному рівні, що росія в образі путіна не може задовольнити навіть основні потреби сімей для збереження роду. У довгостроковій перспективі російське суспільство стикається з загрозою загального відступу і деградації, а міжнародні санкції лише прискорюють ці руйнівні процеси в “недоімперії” під керівництвом путіна.