Війна війною, а влада грається з виборами – ексклюзивний аналіз ситуації для “Бессарабії INFORM”

Вибори під час війни – чи можливо таке, і чому влада все частіше повертається до питання виборів просто зараз. Ситуацію ексклюзивно для “Бессарабії INFORM” проаналізував заслужений журналіст України Сергій Осолодкін. 

Не дивлячись на те, що в Україні півтора роки йде так і не оголошена війна; на те, що щодня гинуть сотні людей; на те, що Україну покинули до 8 мільйонів осіб; на те, що прифронтові території розбиті, політики мріють про вибори. Вони постійно нав’язують думку, що вибори повинні пройти зараз. Чи можливо це зробити у законний спосіб? Ні. У незаконний? В нашій країні можливо все.

Цієї осені ми б мали обрати новий Парламент. Чи є шанси у партії «Слуга народу»? Певні. Про «монополію» думати годі. Тому цілком логічно було б «заморозити» ситуацію. То чому ж у владних кабінетах знову і знову повертаються до теми виборів?

Парламентські вибори мали б відбутись в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень – 29 жовтня 2023 року, але відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»: «В умовах воєнного стану забороняються: … проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування…».

Минулого року в Україні введено військовий стан (війни в Україні немає) на 90 днів, а потім ще кілька разів подовжували.

Але, як не дивно, у вересні 2022 року в ВРУ прозвучала дуже дивна заява одного з депутатів щодо того, що наступний бюджет (бюджет-2024) будуть приймати вже депутати нового скликання. Тоді це сприйняли не дуже серйозно, а на кілька застережливих запитань з КМУ та ОП були «щирі» заперечення, що це «особиста думка».

15 вересня 2022 року. Сергій Марченко, міністр фінансів, переконував: до державного бюджету на 2023 рік не заклали кошти на проведення чергових виборів, оскільки базовий прогноз передбачає збереження воєнного стану, під час якого не проводяться чергові вибори. У нас такий далекоглядний міністр, чи в Уряді вже тоді знали, що Перемоги у 23 році не буде (Міністр мимохідь видав державну таємницю)? Тему «закрили» та ненадовго. Вже у листопаді-грудні її знову стали піднімати, не голосно, але наполегливо. І вже у січні фахівці змушені були це питання коментувати публічно, адже влада продовжувала обговорювати можливість проведення виборів восени 2023 року.

Віктор Небоженко, політичний експерт, заявив, що причина розмов про можливі осінні вибори у 2023 році – це бажання нинішніх можновладців залишитися на чолі країни. Він зазначив, що Володимир Зеленський, здається, досі не розуміє: «Провести вибори під час війни – невдала ідея. Можна їх провести хоч на другий день після закінчення війни, через «Дію», з якимись маніпуляціями, всі ж це розуміють. Проблема тільки в тому, що Зеленський та Андрій Єрмак забувають: українці, незалежно від хитрощів влади, спокійно виходять на майдани. У повоєнного українського суспільства буде не лише багато зброї та право заявити, що країна повинна змінюватись, але й традиційна «зброя» – майдан… Українці не люблять гетьманів, які зарвались…».

Чому вибори зараз? Поки у влади «рейтинги високі».

Олексій Голобуцький, політичний експерт: «Мене у травні минулого року ще переконували, що у вересні я вже буду займатись виборами, і це були дуже серйозні люди. Є бажання влади швиденько провести вибори під час перемир’я, бо потім народ видихне і зрозуміє, що економіка падає, роботи нема, гроші просто так Захід не дає – тобто усвідомляться і згадаються всі негаразди. Банковій потрібні голоси колишньої ОПЗЖ – вона не контролює парламент…».

Так: «треба» чи «не можна»?

20 квітня, 2023 рік. Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради: «Думаю, що вибори відбудуться одразу після припинення воєнного стану. В іншому випадку треба змінювати закон, але, знову-таки, я дуже сумніваюсь, що зараз буде можливість провести в Україні якісні законні вибори, результатам яких довірятиме суспільство… Мені здається, що зараз є більш важливі речі, на яких потрібно концентруватися».

14 травня, 2023 рік. Володимир Зеленський, Президент України:  «Якщо воєнного стану не буде, то вибори будуть. Ну, в законі написано, що за Конституцією України після закінчення воєнного стану, я думаю, за 90 днів проводяться вибори». Знаковий підтекст: якщо воєнний стан діятиме – то й Президентських виборів не буде.

19 червня, 2023 рік. Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради: «… законодавство України передбачає, що під час воєнного стану проведення будь-яких виборів неможливе. Бо ми не знаємо, як організувати голосування для майже 7 мільйонів, які знаходяться за межами України. Ми не знаємо, як організувати голосування для тих регіонів, які тимчасово окуповані. Ми не знаємо, як забезпечити належне представництво, явку інших громадян під час дії воєнного стану, і чи не будуть виборчі об’єкти атакуватися».

22 червня, 2023 рік. Володимир Зеленський, Президент України: «Це ж питання глобальне. Якщо ми переможемо, то будуть. Значить, не буде воєнного часу, не буде війни. А вибори повинні відбуватися у мирний час, коли немає війни, згідно з законодавством».

І раптом несподівана заява

28 липня, 2023 рік. Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради, заявляє, що Конституційної заборони проводити вибори під час війни немає: «Такої заборони [на проведення виборів під час дії воєнного стану] в Конституції немає. Ця заборона міститься в законі України «Про правовий режим воєнного стану». Конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає».

Паралельно з тим дуже завуальовано він говорить: «З одного боку – так, парламент має продовжувати свою роботу, має ухвалювати необхідні законодавчі акти. … З іншого боку, ми маємо розуміти, що не має бути застою тієї демократії, яка є в суспільстві. І саме тому президент Парламентської асамблеї Ради Європи пан Кокс та інші колеги говорять про те, що все-таки необхідно докласти зусиль, щоб здійснити це [провести вибори]». Далі відкритим текстом: «І я думаю, що нам треба ухвалити якісь важливі рішення щодо цього [питання], щоб, з одного боку, забезпечити стабільність у державі, щоб держава не була розірвана виборами під час війни, але, з іншого боку, забезпечити ось цей потік демократії, за що Україна загалом і бореться».

Паралельно озвучено, що слід вносити зміни до Кодексу «Про вибори»: «Давайте подивимося, як це питання вирішуватиметься. Але я думаю, що найближчим часом воно буде актуалізовано». Скоріш за все, наступні вибори до ВРУ будуть проходити за оновленим законодавством (закриті партійні списки).

Заява Спікера викликала хвилю здивування, невдоволення, повного нерозуміння та несприйняття більшості політиків, як в Україні, так і за її межами, і вже за 10 днів Стефанчук заявляє протилежне.

3 серпня, 2023 рік. Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради, намагається викрутитися і говорить, що Рада має пояснити, які вибори будуть після війни (планові чи позапланові, або ще якісь), а зараз їх [вибори] проводити небезпечно: «Багато міжнародних колег під час спілкування запитують: «Чи думаєте ви про наступні вибори?». Я їм завжди кажу: «Ми думаємо про нашу перемогу, а вибори повинні бути після нашої перемоги». І додає ключову фразу, яка є підґрунтям того, що влада змушена була швиденько відіграти назад: «Без забезпечення участі у виборах військовослужбовців, людей, які виїхали за кордон і знайшли тимчасовий притулок в інших країнах… – це неможливо».

Чому ключова частина фрази: «військові»?

3 серпня, 2023 рік. Олексій Данилов, Секретар РНБО: «Майте на увазі, що є люди, які перебувають в окопах, на лінії фронту. Як ті, хто думають, що потрібно проводити вибори, збираються всіх людей залучити. Ви збираєтеся без людей у «пікселі» провести вибори?».

Можемо припустити, що з лінії фронту вітер приніс настільки бурхливу зливу, що на Банковій зрозуміли: може «змити». Мабуть, страх отримати не просто заворушення, а прояв непокори з боку військових змусив швиденько розповсюдити заспокійливі слова і питання про вибори насправді закрити до повної перемоги. Але це не значить, що про нього забудуть і до нього не будуть повертатися. Підготовка йде, і навіть більш активно, ніж вам здається. Втім, це тема окремої розмови, до якої ми невдовзі повернемося.