Аккерманці поділилися думками про найвагоміші досягнення та надбання Білгород-Дністровського району за 32 роки незалежності України

День Незалежності України ─ одне з найголовніших державних свят, адже саме цього дня 32 роки тому Верховна Рада ухвалила документ, яким було проголошено незалежність України як самостійної Української держави. Звичайно, 32 роки для такої величної країни з багатовіковою історією ─ строк невеликий. За цей час багато хороших, але й негативних подій відбувалося на теренах нашої молодої України. Кожна область, кожен район та місто відроджувалися, розвивалися, проходили крізь злети і падіння. Найстрашнішим випробуванням, яке випало на долю нашої країни, звичайно, є військова агресія з боку рф. Та навіть попри жорстоку війну, у кожній місцевості є що згадати з історії свого краю, є чим пишатися та є про що розповісти. Які надбання мешканці вважають найважливішими в історії Білгород-Дністровського району, дізнавалась «Бессарабія INFORM».

У ході невеличкого опитування, «БІ» поспілкувалась із представниками різних сфер суспільства. Переважна більшість з опитуваних аккерманців та жителів району до найбільших досягнень відносили встановлення потужної вітроелектростанції, завершення будівництва Бритівської школи та загалом укрупнення району в рамках реформи децентралізації (до Білгород-Дністровського у 2020 році приєдналися Саратський і Татарбунарський райони ─ ред.).

Дійсно, відкриття у 2012 році нової школи,  на будівництво якої пішло більш як 20 років, стало великою подією в житті Білгород-Дністровщини.

Історія навчального закладу має глибоке коріння. Місцеві мешканці розповідають, що з 1918 року по 1940 рік та з 1941 по 1944 роки в Бритівці діяла чотирьохрічна початкова школа, в якій навчання велося румунською мовою. Після звільнення району від нацистських поневолювачів у 1944 році було відкрито початкову школу, а першим завідувачем школи був Протопов Микола Іванович.

У 1992 році початкова школа була реорганізована в неповну середню і переведена на викладання основних наук українською мовою. Після реорганізації школи директором був призначений Левенець Володимир Іванович. Найбільшим його прагненням стало будівництво нової будівлі школи. Довгий шлях довелося подолати наступним очільникам закладу до цієї мрії. І уже за часи незалежної України, після 22 років будівництва, 13 вересня 2012 року світлі великі коридори та класи заповнилися дзвінкими дитячими голосами!

У 2018 році, у рамках тієї ж реформи децентралізації, після утворення Шабівської  територіальної громади школа стала опорним закладом.

На фото ─ процес будівництва Бритівської школи

Про своє бачення минулого та сучасності Білгород-Дністровського району розповіла «БІ» членкиня болгарського культурно-освітнього товариства, вокалістка народного ансамблю «Майчина обич» Галина Добрєва.

«Якщо говорити про досягнення у харчовому виробництві, безперечно, можна назвати ПТК «Шабо» та «Європейську сироварню». У галузі інфраструктури також зробили багато: за часи незалежності відновлено ряд важливих артерій району. Це і автодорога міжнародного значення М-15 Одеса-Рені, і Т-1610, яку також частково відремонтували до села Миколаївка. До повномасштабного вторгнення цією дорогою можна було без проблем діставатися до одних із чистіших курортів району. Не можна не сказати про відновлення дороги до села Монаші, якою вже майже неможливо було пересуватися. Поступово здійснюється і ремонт доріг у місті Білгороді-Дністровському. На жаль, війна внесла свої корективи у подальший розвиток, проте початок уже покладено, і в майбутньому ми обов’язково все відбудуємо. Значними досягненнями для району також були встановлення вітроелектростанції у  Старокозацькій ТГ та сонячних батарей (у Старокозацькій та Кулевчанській громадах ─ ред.). Це дозволило збільшити потужності подачі електроенергії. Водопостачання значно покращилось, почали проводити нові водопровідні мережі, забезпечувати села і міста центральним водопостачанням. Позитивним моментом у розвитку району можна назвати і розвиток бізнесу ─ тут працює багато торгових майданчиків, зокрема промислових і продуктових. Крупні мережі також представлені у багатьох населених пунктах ─ це і «АТБ», «Таврія-В», «Наша Ряба» та багато інших. Позитивні зміни є і в медичній сфері ─ оновлюється матеріальна база лікарень, приводяться до ладу ФАПи. У місті також розпочали активно займатись благоустроєм, є багато змін на краще. Окремо хочу відзначити значний потенціал у розвитку культури. Особливо останні роки перед повномасштабним вторгненням розпочинали свою діяльність багато творчих колективів, а також своїми виступами дивували весь світ уже досвічені ансамблі. Тож до Дня Незалежності України хочу побажати своїм землякам здоров’я, миру, аби скоріше завершилась війна нашою перемогою!», ─ поділилась своїми думками з «БІ» пані Галина.

Про ВЕС та встановлення сонячних батарей «БІ» уже розповідала в одному з матеріалів. Нагадаємо, Старокозацька сонячна електростанція входить до десятки найпотужніших в Україні. Вона займає площу 80 гектарів і оснащена 183 964 сонячними модулями. Потужність виробництва електроенергії становить 42,95 МВт, що задовольняє побутові потреби населення ближніх населених пунктів, а також щорічно зменшує викиди більш ніж 44000 тонн двоокису вуглецю.

Дністровська ВЕС компанії Elementum Energy також розташована у Старокозацькій громаді. Будівництво першої черги стартувало у березні 2020 року, а в березні 2021 року першу чергу Дністровської ВЕС було введено в експлуатацію. Наразі станція має 10 вітроенергетичних установок загальною потужністю 40 МВт.

Основною метою будівництва ВЕС ТОВ «ДНІСТРОВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» стало вироблення енергії для надійного енергозабезпечення півдня Одеської області.

Про «Європейську сироварню» «БІ» також розповідала у матеріалі про гастрономічний туризм на Білгород-Дністровщині.

Відкриття нового виробничого та туристичного об’єкту – «Європейська сироварня» відбулось 14 липня 2018 року. Це нова, сучасна сироварня, побудована за європейським зразком, у поєднанні новітнього і автентичного обладнання з Голландії, з оригінальними голландськими технологіями і українськими майстрами сироварами. Сироварня має замкнутий цикл виробництва –  від вирощування кормів, утримання поголів’я до переробки молочної сировини і отримання кінцевого продукту — високоякісного натурального сиру. Процес сироваріння ретельно контролюється на кожному з етапів — від контролю якості вхідної сировини, до готової продукції в фірмовому магазині. На території «Європейської сироварні» проводяться захоплюючі екскурсії, де відбувається знайомство відвідувачів з процесом і секретами виробництва сиру, дегустації сирів і сирних ласощів.

Поділилась з «БІ» своїм баченням сучасності Білгород-Дністровського району на тлі 32-річної незалежності представниця лікарської професії та мама трьох чудових дітей Катерина Федченко.

«Я вважаю, найбільшим надбанням району є щирі, талановиті та працьовиті люди. А якщо конкретніше, то думаю ─ то наші аграрії. І, мабуть, досягненням є будівництво шабського винзаводу, який за своїм рівнем не поступається європейським. А з такими талановитими та працьовитими мешканцями майбутнє у району безперечно є. На мою думку, якщо буде розвиватися туристична та аграрна галузь, надаючи багато робочих місць для молоді, то наш район чекатиме дуже перспективне майбутнє», ─ поділилась вона.

Безперечно, аграрії нашого району є одними з кращих в області. Саме завдяки їх наполегливій праці Білгород-Дністровщина займає лідируючи місця на сільськогосподарській ниві регіону. Говорячи про аграрну сферу, не можна не згадати про сучасний дослідний центр.

Науково-дослідний центр СФГ «Балкани», що розташований у селищі Сарата, був заснований не так давно, у 2016 році. Він включає в себе два підрозділи: агрохімічну лабораторію та науково-виробничий відділ насінництва та сортовипробування. У лабораторії проводяться дослідження в галузі агрохімії та ґрунтознавства. Вона оснащена новітнім аналітичним обладнанням, яке дозволяє проводити аналіз ґрунтів, добрив та природніх вод з високою точністю. У свою чергу, науково-виробничим відділом насінництва та сортовипробування ведуться дослідження за трьома ключовими напрямками – насінництво, сортовипробування, а також система захисту і живлення польових культур.

Своїми поглядами про те, як зробити наш район та усю Україну сильною і спроможною державою, поділилась депутатка районної ради, голова громадської організації «Жінки Бессарабії» Ганна Шиманська.

«Сьогодні ми проживаємо найскладніший період за часів незалежної України – масштабну російсько-українську війну. Тому про майбутнє району в контексті розвитку туризму, аграрного сектору та екології я говорити не буду, хоча це безумовно важливо. Сьогодні майбутнє Білгород-Дністровщини і всієї України вирішується на полі бою. І це майбутнє безпосередньо пов’язане з відчуттям приналежності кожного з нас до української нації. А зміни і позитивний досвід мають бути втілені у всіх сферах життя. По-перше, освіта та виховання: включення в шкільні та позашкільні програми матеріалів, що стосуються історії, культури, мови та традицій України. Виховання гордості за свою національну спадщину та активізація інтересу до вивчення історії нації. Друге ─ підтримка культурних заходів: організація фестивалів, виставок, концертів, мистецьких подій, де можна показати та відчути багатство української культури та культури Бессарабії. Третє, що наразі на часі, ─ збереження мовної ідентичності: актуальне питання для Бессарабії і, особисто для мене не зрозуміло, чому після, принаймні, повномасштабного вторгнення, ми маємо “заохочувати”  використання української мови в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, мас-медіа та комунікації? Чому комплекс меншовартості не полишає тих, хто завзято саботує реалізацію законодавства про забезпечення державної мови? Надважливе питання ─ патріотичне виховання: організація патріотичних заходів, лекцій, тренінгів, які сприяють посиленню приналежності до своєї нації та країни. Крім того, розвиток національних цінностей: підтримка та просування цінностей, які є важливими для української національної ідентичності, таких як гідність, свобода, гостинність, сімейні традиції тощо. Знову ж таки, підтримка молодіжних ініціатив: залучення молоді до проектів, які сприяють розвитку національної свідомості та гордості за свою країну. Ну і, нарешті, інтернаціональний обмін: заохочення обміну культурними досвідами та знаннями з іншими національностями, що допомагає поглибити розуміння та повагу до інших культур. Майбутнє Білгород-Дністровського району та України ─ це про цінності громадянського суспільства; це нульова толерантність до корупції; це повага і шана до ветеранів та захисників; це створення умов для лікування та реабілітації поранених, звільнених з полону військових та цивільних, фізичної, психічної та ментальної; це почуті голоси внутрішньо переміщених осіб у приймаючих громадах; це влада для народу, а не для бізнес-інтересів», ─ підкреслила Ганна Шиманська.

Про те, як бачить головні досягнення Білгород-Дністровського району, зокрема і в патріотичному вихованні молоді, розповів для «БІ» освітянин, громадський діяч, видавець, голова Білгород-Дністровської районної організації ветеранів, отаман Окружного козацького полку імені Пилипа Орлика Валерій Тимофєєв.

«Гра «Джура» бере свій початок з нашого району! І зараз ця патріотична гра «Сокіл» («Джура») проводиться по всій Україні і виховує майбутніх захисників нашої країни. Для мене, як для людини, що присвятила не один десяток років, майже все своє життя, вихованню підростаючого покоління, це є надзвичайно важливим досягненням за роки незалежності. Я пишаюсь, що багато з тих дітей, з якими ми починали цей шлях, і які пройшли школу «Джури», не вагаючись, стали на захист рідної землі і зараз воюють. «Джура», без перебільшення, дуже багато змінила в свідомості молоді. Незалежна Україна стала не просто абстрактним поняттям, а в крові у теперішнього покоління відродився дух патріотизму, і тепер вони на передовій за цю незалежність і воюють. Навіть ті люди, хто з початку не зовсім розуміли важливість цієї патріотичної гри, зараз дивляться на все зовсім по-іншому. «Джура» ─ це надбання не тільки нашого району, а й усієї України. А коли ми починали, навіть самі не до кінця розуміли, що ми робимо, і до яких масштабів дійдемо. Зараз з ностальгією розглядаю світлини 1994 року, де наші дітлахи у військовій формі на колінах приймають присягу перед Державним Прапором України. У нашого району, безперечно, є майбутнє, адже він має такий величезний потенціал. Він є унікальним, особливим та незвичайним! Тому хочу побажати усім більше читати, посміхатися і вірити в те, що за нами майбутнє!», ─ підкреслив Валерій Якович.

На фото – Рада джур (по центру – В.Я.Тимофєєв)

 Дійсно, саме Білгород-Дністровський район стояв у джерел започаткування національно-патріотичного виховання та Всеукраїнської військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). І це не випадково, адже саме на цих територіях збереглися козацькі осередки. Спочатку Усть-Дунайське козацьке військо, потім – Буджацьке козацьке військо.

Розпочалося становлення національно-патріотичного руху в перші роки незалежності України, коли у місцевих школах започаткували козацько-лицарське виховання.

Адамівська школа козацько-лицарського виховання перші роки існувала як неформальна організація (1991-1993 — школа «Джура»; 1994-1997 — школа джур та дан; 1998-1999 — школа козацького виховання) і входила до структури Українського козацтва  (Адамівський осередок козацтва).

У 2000 році школа отримала офіційний статус школи козацько-лицарського виховання та випускала свою газету – «Річ про Адамівську Січ». Також у Білгород-Дністровському районі були започатковані видання «Річ про Буджацьку Січ» та Енциклопедія «Українське Буджацьке козацтво».

З 1998 року за участю активного громадського діяча Валерія Тимофєєва відбувалось становлення Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-спортивної гри «Сокіл» («Джура»). На першому етапі (1998-2007)  П.Бровком було укладено Положення про гру, а у 2008 році ініціативу щодо покращення стану патріотичного виховання молоді взяли на себе Рада Українського козацтва при Президентові України та «Центр національного відродження». Важко переоцінити роль гри навіть у масштабах всієї країни.

Сьогодні військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») знають в усіх куточках нашої країни!

На фото – Перші джури Адамівської школи 

На фото – Перший випуск Адамівської школи козацько-лицарського виховання

На фото – Перший курінь Українського козацтва

На фото – Ритуал посвяти в джури біля Державного Прапору України

«Бессарабія INFORM» приєднується до всіх побажань та вірить, що Україна обов’язково переможе, і ми відродимо свою землю! Нам є чим пишатися!

Наостанок хочеться поділитися двома відеосюжетами про Білгород-Дністровщину, які присвятили два роки тому у мирний час 30-річчю незалежності Інститут національної пам’яті та Білгород-Дністровська РДА.