Без заборонених Затоки і моря: “Бессарабія INFORM” проаналізувала найцікавіші туристичні локації у Білгород-Дністровському районі, які стануть гарною альтернативою пляжу

Білгород-Дністровський район завжди славився своїм туристичним потенціалом ─ море, сонце, пляжі, доступні ціни та приваблива інфраструктура… Проте, як і минулого року, на жаль, морський відпочинок, не зважаючи на самий розпал сезону, під забороною. Навіть попри намагання окремих власників баз відпочинку підняти цю тему та отримати дозвіл на діяльність, військові та представники обласної влади непохитні ─ купатися в морі небезпечно! Про те, як на другий рік війни проходить туристичний сезон, і де все ж таки можна відпочити на Білгород-Дністровщині не гірше, ніж на пляжі, розповість «Бессарабія INFORM».

Наразі пляжний туризм, який протягом десятиліть був одним із найулюбленіших серед мешканців та гостей Білгород-Дністровщини, знаходиться під суворою забороно. Причини “БІ” пояснювала у попередній публікації, а також обіцяла розповісти, які перлини району можуть стати для вас гідною альтернативою моря. Спойлер – їх дуже багато, і вони значно цікавіші, ніж засмагання на узбережжі.

Гастрономічний, історичний, зелений, екологічний та релігійний види туризму Аккерманщини

Відпочинок, без сумнівів, потрібен кожному – навіть під час війни. І тут мова не про «танці на кістках» чи «банкет під час чуми». Будь-яка людина, якою б сильною вона не була, має властивість втомлюватися, і не лише фізично, а й морально. Особливо тяжко дітям, які замість безтурботного дитинства опинились у страшних реаліях війни. А тому батьки, які і самі відчувають потребу у відпочинку, все частіше замислюються над тим, як корисно і максимально безпечно провести своє дозвілля, а також організувати дозвілля для своїх чад.

Необхідність пошуку альтернативи пляжному відпочинку зрозуміли і в обласній адміністрації, а тому створили перелік цікавих та умовно безпечних локацій.

Олександр Шека, заступник директора Департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, нещодавно презентував роботу в цьому напрямку в ефірі Media Center Odesa.

«Туризм в Одещині ─ це один із ключових напрямків, які природа подарувала нашому регіону. І тривалий час кількість туристів, які у нас були, кожного року збільшувалась. Перша ситуація, яка спричинила зменшення кількості туристів, це, звісно, був Covid. Ми відчули це на відвідуванні, ми відчули це на втрачанні коштів, які отримували від туристичного збору. Бізнес, який працює в даній галузі, дуже «просів». Наступна хвиля – це, звісно, військова агресія, і ті обмеження, які почалися. Знову ж таки, для туристів відвідувати Одещину було дуже небезпечно. Однак ми розуміємо, що все одно люди звикають до тих обмежень, які, на жаль, є. Люди перебувають інколи в дуже стресових ситуаціях, тому відпочивати, набиратися сил, отримувати заряд  емоцій все одно хочуть. І Одещина все одно стає тією територією, куди люди їдуть», ─ зазначив Олександр Шека.

То ж тепер гостям та місцевим жителям як області, так і Білгород-Дністровського району пропонують спробувати інші види туризму ─  зокрема гастрономічний, історичний, зелений, екологічний, релігійний, якими, до слова, можна насолоджуватися не лише влітку, як пляжами, а й в інші пори роки.

Наразі облдержадміністрація спільно з місцевими РДА та громадами сформувала список основних місць, далі їх перевірять державні служби на безпечність, а в подальшому в області планують навіть зробити мобільний додаток-путівник.

Окремо Олександр Шека звернув увагу на унікальний проєкт «Дороги смаку та вина», який проходить вздовж майже усієї Бессарабії, де на локаціях відвідувачі можуть скуштувати смачну національну їжу, вино та інші традиційні напої.

Тож про найцікавіші місця Білгород-Дністровського району, які попередньо увійшли до списку умовно безпечних локацій, розповімо далі. Звичайно, це далеко не повний перелік, але навіть їх буде достатньо, аби назавжди закарбувати у серці приємні спогади.

Історичний туризм

Білгород-Дністровщина оповита історичними подіями й таємницями. Де як не в музеях можна дослідити історію краю? Про деякі з них ми вже розповідали у матеріалі БІ: зокрема про Білгород-Дністровський краєзнавчий музей, Татарбунарський історико-краєзнавчий музей, Саратський історико-краєзнавчий музей, Народний етнографічний музей «Голямата къща» Зорянського Будинку культури, Михайлівський музей української культури, Музей вишивки села Негрове Плахтіївської громади та Шабівський краєзнавчий музей.

До цього списку можна ще додати декілька. Серед інших – Новоселівський сільський народний народознавчий музей «Каса пэринтяскэ», а також будинок-музей «Батьківська хата».

Останній розташований у селі Шабо. Він стилізований під старовинну українську хатину, а збудований з екологічно чистого саману. Створити щось оригінальне з національними мотивами завжди мріяла господиня Людмила Філіппова. Протягом довгих років вона збирала так звані «артефакти», писала історію свого роду, приймала від родичів  унікальні рушники, світлини, скрині та посуд. Тепер це місце полюбляють туристи.

У будинку-музеї можна навчитися створювати генеалогічне дерево свого роду, взяти участь в майстер-класах з виготовлення Дідуха, українського оберега, морського сувеніра тощо. Гостинна власниця пригостить  своїх відвідувачів українським борщем, варениками, домашнім парним молоком, овочами і фруктами з городу.  Крім того, для гостей тут є затишний будиночок, в якому може проживати чотири людини.

Говорячи про історичну спадщину Білгорода-Дністровського, не можна оминути й перлину цього дивного краю ─ Аккерманську фортецю. Якщо ви за якихось причин ще не бачили її унікальності, саме час це виправити.

Велична будова розташована на території з площею понад дев’ять гектарів, а її особливістю є те, що зведена вона на скелі. З північної сторони високі стіни омиваються водами Дністровського лиману, а з інших трьох сторін вона оповита ровом.  Головним входом до фортеці служать Кілійські ворота,  а територія розділена на декілька дворів: перший ─ Цивільний – служив городянам притулком під час нападу ворога; другий ─ Гарнізонний ─ був для розміщення війська; серцем фортеці вважалась цитадель або «Генуезький замок», що служив для розташування пункту командування. До сьогоднішніх днів збереглися 26 з 34 фортечних башт. Пам’ятник архітектури, який є історичним центром Білгорода-Дністровського, відомий не тільки у нашій країні, а й далеко поза її межами.

Не менш цікавимими за фортецю є розташовані поруч археологічні розкопки античного міста «Тіра». Це місце є пам’яткою національного значення і охороняється державою. Уявляєте, до якої старовини ви можете доторкнутися?

У 7-6 ст. до н.е., ще до часів піднесення Афін та Спарти, Мілет і Корінф були найпотужнішими полісами в Греції. А Тіру заснували вихідці  з грецького міста Мілет. Саме вони очолили так звану «Велику колонізацію» ─ заснування грецьких колоній за межами Греції. Назва античного міста походить від скіфської назви Дністра – Тірас, що означає «швидкий». І кожному, хто хоче поринути у античність, варто відвідати цю унікальну локацію.

Доволі цікавим в історичному плані є також маєток купця Фемеліді. Сама будівля, побудована наприкінці 19-го сторіччя, несе відбиток давньої епохи, зберігає свої таємниці та цікаві історії. Грек за національністю Михайло Фемеліді збудував її для своєї родини. Він потрапив у Аккерман, як і переважна більшість греків, тікаючи з Порти морем, і залишився у Білому місті назавжди. Сьогодні у маєтку розташований краєзнавчий музей.

Не менш цікавою локацією міг би стати і маєток поміщика Ярошевича, якому вже понад 125 років, проте, на жаль, оглянути його можна тільки ззовні. До приміщень доступ закрито, адже будівля знаходиться в аварійному стані.

Зелений туризм

Зелений туризм у своїй більшості представлений на Білгород-Дністровщині мальовничими місцями поблизу Будакського лиману в Сергіївці, Приморському та Миколаївці.

Досить цікавим для відвідування є природне джерело біля села Семенівка. Відвідавши його хоч раз, єднання з природою назавжди залишить часточку в серці кожного.

Окреме місце у зеленому туризмі Білгород-Дністровщини займає Національний природний парк «Тузлівські лимани», що належать до природно-заповідного фонду України і має особливу наукову, рекреаційну та естетичну цінність.  Нацпарк може вразити кожного своєю природною різноманітністю ландшафтів, флори й фауни. Тут часто проводять цікаві пізнавальні заходи для дітей, яких навчають берегти та цінувати природу. А навесні цього року до парку завітали досить незвичайні для краю гості ─ рожеві фламінго. Зазначимо, НПП «Тузлівські лимани» знаходиться під державним управлінням Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Поринути у зелений туризм з історичним та гастрономічним присмаком також можна, відвідавши сільську садибу «У Меланії» у м.Татарбунари.

Колись у цьому будинку жили черниці, а тепер, завдяки старанням господарки Меланії Петрівни, в ньому зібрана ціла унікальна колекція документів, речей, старовинних предметів та рукоділля. Тут можна пригоститись різними блюдами багатонаціональної бессарабської кухні: і мамалигою з бринзою та шкварками, і випічкою, і бессарабським вином, а також справжнім українським салом.

Відвідування сільської садиби може стати справжньою екскурсією давніми місцями Татарбунарського краю. Зокрема, можна ознайомитись із життям черниць Свято-Преображенського жіночого монастиря, про який далі ми розкажемо трохи детальніше. Потім побувати на степових каньйонах та оглянути скіфські кургани та Троянів вал. А в самій садибі «У Меланії» гостей зустрічають короваєм і вином в національних костюмах та проводять цікаву екскурсію по етнографічній садибі-музею, а також пригощають бессарабським вином з українськими пампушками у підвалі ХІХ століття.

ГАСТРОНОМІЧНИЙ ТУРИЗМ

Для гурманів гастрономічний вид туризму є найбільш привабливим. А особливо, якщо подорожуєш саме Бессарабією, де тісно переплелися традиції багатьох поколінь і народів.

Любителі вина та шанувальники галузі виноробства знайдуть для себе у Білгород-Дністровському районі декілька доволі цікавих місць ─ і з точки зору різноманітності сортів, і культури його споживання, і розвитку виноградарства на півдні країни.

Одним із найпопулярніших брендів не лише Бессарабії, а й усієї України, є торгова марка «Shabo», а тому, перебуваючи на Білгород-Дністровщині, обов’язковим для відвідування є «Центр Культури Вина SHABO».

Тут можна побувати у Музеї SHABO та дізнатися неймовірну історію заселення краю та створення самого музею, відвідати
двохсотрічні погреби та сучасні артоб’єкти. На території дозволено прогулятися виноградним садом, познайомитися з виробництвом тихих вин: від відділення переробки винограду до відділення витримки, завітати до Коньячного дому та отримати враження від фонтану Діоніса. А для найвибагливіших відвідувачів тут можуть провести VIP-екскурсію.

Також в Шабо гості краю можуть відвідати винні підвали Ярового Сергія Мироновича з дегустацією «Миронівських вин».

Татарбунарський край, як і Шабський, нині є однією з найбільших територій,  де виробляють сухі сортові, десертні, кріплені та напівсолодкі вина. Великий асортимент може представити магазин «ВІНЛЮКС».

Побалувати себе елітними винами місцевого виробництва можна і у селі Струмок, а саме в «V.Petrov organic Wine». Вивчаючи географічно-кліматичні особливості місцевості, американські вчені дійшли висновку, що розташування села Струмок сприятливе для виробництва вина, оскільки знаходиться на одній географічній паралелі з відомою французькою провінцією Бордо. Відтоді виноробство стало сімейною справою родини Петрових, які обрали для розвитку напрямок органічного виноробства. До речі, «V.Petrov organic Wine» є учасником проєкту «Дорога вина та смаку», про який ми розповідали вище.

Ще одним учасникам зазначеного проєкту є ресторан «Совиньон», що знаходиться у селі Дельжилер. Тут, безумовно, можна насолодитися європейською та болгарською кухнею та отримати незабутні враження.

Якщо душа все ж таки бажає наблизитися до водного відпочинку, у рамках гастротуризму можна відвідати ресторан «Перлина» у Білгороді-Дністровському. Це унікальне місце, розташоване прямо на березі Дністровського лиману. Тут до смаку прийдуться страви любителям морепродуктів ─ устриці, мідії у вершково-сирному соусі, кільця кальмарів, креветка у соєво-імбирному соусі ─ і це далеко не повний перелік надзвичайно смачних страв.

Сімейний гастровідпочинок можна отримати у «Європейській сироварні» та Cheese-кафе «Cheeseрия», що знаходяться у селі Шабо. Відвідування сироварні ─ це не лише дегустація різних видів сирів, а й дуже цікава екскурсія підприємством. Гостей знайомлять з процесом і секретами виробництва сиру, проводять дегустації сирів і сирних ласощів. Тут є дитячий майданчик, зони відпочинку і територія з тваринами, яких можна  погодувати. А в магазині при сироварні можна купити вподобаний смачний сир і сувенірну продукцію.

Релігійний туризм

Як і для всіх жителів України, для мешканців Білгород-Дністровщини релігійний туризм посідає окреме місце. І не дивно, що саме тут є багато храмів, до яких віряни йдуть з надією, моляться за своїх близьких, рідних, а також – за мир на нашій землі. Собори й церкви являють собою і архітектурну та культурну цінність, тому сюди часто приїжджають гості ─ хтось за молитвою і зціленням, хтось ─ із цікавості.

У Татарбунарській громаді, окрім звичних православних храмів, розташований  жіночий Спасо-Преображенський монастир. За територією він найбільший в Одеській області. Стоїть святе місце у джерела на озері Сасик. Свою історію святиня розпочала ще з 1905 року. Біля джерела є глибокий колодязь, а віряни впевнені, що всі, хто з молитвою і вірою п’ють і омиваються водою з цього колодязя, отримують зцілення від душевних і тілесних хвороб. Про цілющу силу джерельної води знають не лише місцеві мешканці, а й багато паломників, які постійно сюди приїжджають.

Дуже цікавими, як з історично-культурного, так і з туристичного боку, є й інші храми: Свято-Миколаївська церква села Шабо, Вірменська церква, церква Святого Іоанна-Предтечі (грецька), підземна церква Святого Іоанна Сучавського у Білгороді-Дністровському та багато інших.

Тож, який з видів туризму на Аккерманщині ви б не обрали, одним днем не обійтися. А якщо вас зацікавлять одразу усі прикраси району, можете сміливо планувати усю відпустку.

Куди поїхати відпочивати ─ особиста справа кожного. Але з упевненістю можна сказати, що у Білгороді-Дністровському районі дійсно є на що подивитися.

використані у статі фото: відкриті джерела та власні архіви БІ