Бессарабію очікує велика реорганізація мережі медичних закладів. Що відбувається – на прикладі Кілійської багатопрофільної лікарні

В Україні триває медична реформа, яка скерована на надання більш якісної медичної допомоги тим, хто її потребує. Проте на практиці бачимо зворотне – віддалення послуги від людей, адже тепер функціонування повноцінної лікарні можливе лише за умови достатньої кількості потенційних пацієнтів. Що відбувається, та які заклади Ізмаїльського району можуть зникнути, розбиралася “Бессарабія INFORM”.

На прикладі Кілійської багатопрофільної лікарні, якій, згідно нових правил МОЗ, загрожує перетворення у філію, ми розповімо, що чекає на мешканців міст та сіл Бессарабії.

У лютому цього року Кабінетом міністрів України була прийнята постанова №174, якою затверджено створення госпітальних округів, внесення обласними військовими адміністраціями пропозицій щодо їхнього розвитку та визначення спроможної мережі закладів медицини.

Згідно неї, за попередніми даними, в кожному районі має бути один головний заклад (на понад 150 тисяч населення), загальні лікарні, які обслуговують понад 40 тисяч пацієнтів, а також їхні філії – лікарні, які за кількістю пацієнтів не дотягують до рівня загальної. У кожного виду вимоги різняться не лише за кількістю потенційних пацієнтів, а й за пакетами послуг.

Обговорення медичного майбутнього півдня Бессарабії триває кілька місяців. Упродовж цього часу Ізмаїльська РВА формувала власні пропозиції щодо подальшого існування вторинних медичних закладів та наприкінці квітня передала їх на рівень Обласної адміністрації, яка 1 травня мала внести останні власні правки та передати стратегію до МОЗ. Протягом наступних двох місяців питання буде вирішено остаточно, а до кінця 2023 року має завершитися безпосередньо процес реорганізації. Зазначимо, що громади у цьому процесі майже не мають права на голос – усе вирішують фінансові показники та кількість населення.

На минулій сесії Кілійської міської ради перед депутатами з цього приводу виступив Кілійський міський голова Вячеслав Чернявський, який пояснив, як відбувається процес реорганізації, що загрожує Кілійській багатопрофільній лікарні, та який варіант вдалося винайти, аби зменшити негативні наслідки реформи для Кілії.

Він зазначив, що Кілійська лікарня за останні кілька років досягла значних успіхів та має майже усі умови для роботи, окрім найголовнішої – мінімальної кількості мешканців, адже в Кілійській громаді проживає 33,5 тисяч осіб замість потрібних для автономності 40.

Зазначимо, гарна ситуація з пацієнтами є безпосередньо у місті Ізмаїл (Ізмаїльська міська лікарня розрахована на 150 тисяч пацієнтів, а обласна – буде її філією), а також – у Саф’янах.  Недобір по пацієнтам має також Ренійська громада з 37 тисячами населення, Вилківська з 13 тисячами, та Суворівська, мешканці якої вже обслуговуються у Саф’янівській лікарні.

З відкритих джерел відомо, що МОЗ пропонувало, аби медзаклади Кілії,  Рені та Вилкового також приєдналися до лікарні Саф’янівської громади, але перші два міста вирішили спробувати продовжити самостійний шлях та подали відповідні пропозиції. І якщо Рені сподівається, що їхній лікарні дозволять бути автономною, враховуючи невелику невідповідність за кількістю людей, то Кілія зайняла більш обачну позицію: міський голова звернувся до вилківської влади з пропозицією, аби їхня лікарня увійшла до складу Кілійської, тим самим збільшила кількість обслугованого населення до 46 тисяч. Зазначимо, прагнути до самостійності головний медзаклад Вилкового все одно не зможе, адже в них кількість мешканців аж втричі менша за нові вимоги, тож місто на воді має шляхи – або спробувати об’єднатися з географічно близькою Кілією, або бути приєднаними до Саф’янівсьої лікарні. Звичайно, влада Вилкового схиляється до співпраці з найближчим сусідом, що буде більш зручним для мешканців, яким знадобиться медична допомога.

“Ми неодноразово спілкувалися і дійшли згоди, що нам буде взаємовигідно об’єднатися. Це може дати змогу нам стати об’єктом загальної медицини, але останнє рішення за МОЗ. Ми лише внесли пропозицію, що в нас є варіант бути спроможними”, – зазначив Чернявський.

Варто зазначити, що у разі негативного рішення міністерства, Кілія все ж не залишиться без медзакладу. Проте міська влада втратить можливість самостійно нею керувати. А це може означати поступове знищення закладу, адже протягом останніх років лікарню надзусиллями міської влади кілька разів рятували від закриття, підтягуючи її показники до необхідного рівня (наявність обладнання, кадрів тощо).

“Якщо ми об’єднуємося з Саф’яніською лікарнею, як це було запропоновано спочатку, це не значить, що наша лікарня закриється, але в нас не буде адмінперсоналу – у нас будуть тільки відділення згідно пакетів послуг, яким ми відповідаємо. Але хотілося б керувати самостійно нашою ситуацією в медицині”, – пояснив мер.

Разом з цим, якщо МОЗ влаштує варіант залишити Кілійську лікарню самостійною за рахунок приєднання Вилкового, то вимоги забезпечення приєднаного медзакладу ляжуть на плечі Кілії. Проте, як впевнений голова, керівництву обох громад вдасться домовитися, головне – аби рішення було на користь Кілії. І хоча громади мають мізерний вплив на ситуацію, Вячеслав Чернявький виразив готовність добиватися вигідних для ТГ умов.

“Ми будемо впливати на цю ситуацію. Якщо буде необхідно, підемо до міністра”, – запевнив Чернявський та додав, що позитивне для нас рішення має бути прийнятим вже через стан доріг, адже доїжджаємість пацієнту до об’єкту загальної медицини не може перевищувати 60 хвилин, що унеможливлюють розбите транспортне сполучення.

Що відбувається з лікарнями сусіднього Білгород-Дністровського району, розповімо у наступній частині.