Переїзд, гострі проблеми та особлива атмосфера: як живе Кілійський волонтерський центр

Об’єднаний волонтерский центр Кілійської міської ради “Захистимо разом” працює з перших днів повномасштабного вторгнення росії. Деякий час волонтери міста намагалися створити окремі організації, але це не давало результату. Усіх бажаючих допомагати армії запросили до мерії, де очільник громади запропонував їм об’єднання і співпрацю. Так і почалась історія центру. Наразі, через півроку діяльності за плечима волонтерів великий обсяг роботи, яку вони присвячують одному – наближенню Перемоги України. Нещодавно колектив переїхав в інше місце. Журналіст “Бессарабія INFORM” відвідав новий офіс та поспілкувався з головою Тетяною Гавриленко.

Ще з вулиці старенька будівля колишньої бібліотеки приваблює жовто-блакитними стягами, які завішують вікна. Прапор на флагштоку, розмальовані жовтою і блакитною крейдою сходи, кілька оголошень на вході.

Ми зустріли Тетяну на сходах з великою і важкою коробкою в руках. Волонтери ще завершують переїзд з будівлі, у якій провели останні шість місяців. Перевезти і розкласти потрібно було багато. І досі ще не все на своєму місці, але особливу атмосферу вже відчутно.

Невеличке приміщення для загального відвідування пестрить українською символікою, стягами різних військових формувань, прапором нашого загиблого (ще в АТО) земляка Дениса Козьми, малюнками та дарунками ручної роботи відвідувачів. На стіні намальоване фарбами велике жовто-блакитне серце.

Замість стільців – ящики від боєприпасів, вкриті рогожками, на поличках – деякі фрагменти зброї. Навіть особистий пояс загиблого окупанта є.

Тут відчуваєш одразу, куди прийшов. Але більшість навіть не зверне увагу на облаштування місця допомоги…

Тетяна керує центром з першого дня його існування. Якось і іншого варіанту не було, враховуючи ії багаторічну волонтерську діяльність і вміння це робити. Багато що з “експонатів” – особисті речі і подарунки від військових ще за роки війни на Донбасі. А колектив мінявся неодноразово. Долучаються нові люди, покидають склад старі. Навіть переселенці стають активними волонтерами. Загалом колектив складається з 20 небайдужих людей. Працюють безоплатно.

Спокійно поговорити не виходило протягом довгого часу. Постійно хтось заходив. Або переселенці, щоб отримати допомогу, або військові зі списками необхідного, або інші категорії громадян, яким допомогти зараз центр не в змозі. Останніх було особливо багато. Тетяна розповіла передісторію. Десь місяць тому волонтерський центр отримав велику кількість продуктових наборів від організації, з якої співпрацювала. Було вирішено, що її забагато, і що можна частину роздати тим, хто цього реально потребує. Закривши свої списки з категорій соціально незахищених громадян, серед яких пенсіонери 80+, інваліди, лежачі люди та дуже малозабезпечені громадяни, волонтери мали змогу роздати ще певну кількість пакетів. Але про це не зовсім коректно було оголошено. І почалося… Під волонтерським центром щодня збиралася величезна черга людей, які хотіли отримати допомогу. І якщо частині з цих людей вона була дійсно вкрай необхідною, то інші приїздили на зовсім недешевих автівках. Сварки, ледь не бійки, претензії до волонтерів, яким за цей час було потрібно ще й виконувати свої безпосередні задачі – забезпечувати військових та переселенців. Згодом з’явилася інформація, що у волонтерському центрі записують усіх бажаючих на отримання допомоги. І коли навіть закінчилися вільні продуктові набори, черги збиралися попри оголошення про їхню відсутність. Частину пенсіонерів, які приходили по допомогу, записали про всяк випадок, якщо з’являться зайві продукти, але знову спрацювало сарафанне радіо, і тепер вже черга була записатися. Не допомагали ні пояснення, ні оголошення на вході. З часом ажіотаж трохи згас, але і досі великий процент відвідувачів навідуються запитати: чи можна тут записатися на продуктові пакети.

– Чи буде у подальшому можливість отримати допомогу людям, які відчувають, що їм це необхідно?

– Якщо буде, ми спочатку обдзвонимо людей, яких встигли записати. Але, враховуючи те, що зараз навіть і для переселенців закінчується допомога, хвилююся про повну відсутність можливості допомагати.

– Чому це може статися?

– Фонд, з яким ми працювали, «World Central Kitchen», припиняє роботу в регіонах, де немає військових дій. Більшу частину допомоги ми отримували саме від них. Чи буде щось на заміну, доки важко сказати.

– А скільки ще залишилося допомоги у вигляді продуктів?

– Десь на півтора тижня.

Про це вже попереджають переселенців. У відповідь – розчарування. Багато хто з людей живе від допомоги до допомоги, тому що тут для них роботи немає, а вертатися нікуди – або поки що, або зовсім…

Зараз очікується ще один наплив переселенців. Холодніє, а банк теплого одягу майже порожній. Вкрай потрібні теплі речі, ковдри та обігрівачі для переселенців.

Ніколи не будуть зайвими продукти з великим терміном придатності, з яких буде сформовано резерв допомоги. Постійно потрібні ліки (сезонні простудні, від хронічних захворювань, базові), засоби особистої гігієни. І, звичайно, гроші на закупівлю необхідного приладдя для військових.

Тетяна наголосила, що на офіційну карту Центру за останні два тижні не було зараховано ні гривні. А потреби ростуть – наших військових потрібно забезпечити речами, бо невідомо, як скоро їм видадуть теплий одяг. До того ж потрібні спальники і багато чого іншого, щоб не замерзнути на лінії фронту, повертаючи наші території. Ще постійно запитують аптечки, захист і банальні речі типу миючих засобів, запальничок, батарейок тощо (список актуального можна побачити наприкінці тексту).

Є у волонтерів запити і складніші – наприклад, автомобіль на передову. Розуміючи, що один тільки збір грошей не дасть бажаного результату, у Центрі вирішили спробувати зібрати і продати макулатуру. Долучитися може кожен, хто має вдома непотрібні книжки, зошити та інші паперці.

Всю допомогу можна приносити у волонтерський центр, який знаходиться за адресою: вулиця Миру, 22 (колишня бібліотека на Центральній площі міста) у понеділок, середу та п’ятницю з 10.00 до 13.00.

Актуальний список необхідного для переселенців та військових:

Теплий одяг різних розмірів (дитячий і дорослий)
Термобілизна чоловіча,
Плащ-палатки (дощовики),
Шкарпетки,
Ліки від ОРВІ,
Одноразові душі,
Засоби особистої гігієни,
Миючи засоби,
Тактичні ліхтарі,
Свічки, запальнички,
Газові балони та горілки до них,
Батарейки (різні),
Будівельні перчатки, рукавиці.
Термокружки, термоси.
Палатки на 4 осіб,
Брезент, плівка,
З їжі:
Чай, кава, цукерки карамель, мед, будь-які смаколики довготривалого зберігання.

А ще актуальною є тканина будь-якого кольору для плетіння маскувальних сіток, а також джутова нитка, з якої у волонтерському центрі роблять кікімори, щоб наші герої ставали “невидимими”. Майстерня, де вже зробили кілометри сіток, працює щодня. Волонтери, не жаліючи рук і легень (фарба роз’їдає руку, мікрочастки тканини провокують астму), з восьмої ранку до 17 відпрацьовують замовлення, але, частіше за все, затримуються, доки не вичерпають матеріал. І дуже побоюються, що робота може стати через брак ресурсів, тому дуже просять приносити тканину і допомагати фінансово на закупівлю фарби для тканини і спеціальних ниток на кікімори. Зазначимо, що попит від військових на їхні вироби – дуже великий, а кілійські майстри є передовиками в області.

Незмінна офіційна карта Приват 4149609011987106 – голова Центру Гавриленко Тетяна Геннадіївна. В призначенні потрібно вказувати, якщо ви допомогли на щось конкретне, наприклад, на фарбу для маскувальних сіток. Актуальна інформація щодо діяльності волонтерів на сторінці голови та групі “Захистимо разом”.

Ще трохи фото: