RU UA
RU UA

Іскра, здатна розпалити воєнний конфлікт. Чому у світових ЗМІ вже другий тиждень обговорюють можливий конфлікт між Пекіном і Вашингтоном

0 коментарів 39393 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Імовірний намір спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі відвідати Тайвань загрожує обернутися найглибшою кризою між США та Китаєм за останні десятиліття. Аналітики побоюються, що Пекін готовий застосувати силу.


1 серпня стало відомо, що попри відсутність візиту на Тайвань в офіційній програмі її азійського турне, Ненсі Пелосі все ж таки, імовірно, відвідає цей демократично самоврядний острів, хоча Китай вважає його своєю територією. CNN із посиланням на високопоставленого тайванського урядовця та офіційного представника США повідомив, що Пелосі не лише відвідає Тайвань, але й заночує там, хоча точну дату поїздки поки що не розголошують. Представники Пентагону «працюють цілодобово», розробляючи план гарантування її безпеки.

Журналістка тайванського державного ЗМІ Тінгтінг Ліу з посиланням на свої джерела заявила, що Ненсі Пелосі нібито приїде в Тайбей ввечері 2 серпня.

31 липня Пелосі прибула до Сінгапура. За її перельотом до Азії зі США з посадкою на Гаваях стежив буквально увесь світ, оскільки ще до цього Пекін попередив Вашингтон про неприпустимість візиту Пелосі до Тайваню — хоча спікерка Палати представників жодного разу його не підтверджувала. 28 липня китайські держЗМІ повідомили, що лідер Китаю Сі Цзіньпін у телефонній розмові з Джо Байденом застеріг США від «гри з вогнем». Крім того, напередодні поїздки Пелосі в Азію Китай провів раптові навчання з бойовою стрільбою з РСЗВ у найвужчому місці Тайванської протоки між материковим Китаєм і головним островом Тайваню. У Міноборони Китаю заявили, що «китайські військові ніколи не сидітимуть склавши руки і вдадуться до рішучих дій, аби перешкодити втручанню будь-яких зовнішніх сил». Водночас на Тайвані відбулися масштабні оборонні навчання, сценарій яких передбачав навіть можливі повітряні нальоти у великих містах. Мільйони мешканців острова були змушені переховуватися в укриттях під звуки навчальної тривоги.

КНР не контролює Тайвань із 1949 року. Тоді партія Гоміньдан, що правила в Китаї, зазнала поразки в боротьбі з китайськими комуністами, а під керівництвом колишньої Китайської Республіки залишилися лише Тайвань і кілька невеликих островів. До 1971 року місце країни в ООН було передано Китайській Народній Республіці.

На сьогодні Тайвань є частково визнаною державою: офіційні дипломатичні відносини він підтримує з 13 країнами-членами ООН, проте має фактичні зв’язки з більшістю країн світу через свої представництва. Тайвань керований демократичним урядом і вважається одним із чотирьох «азійськихтигрів» — найуспішніших економік регіону. Проте всі ці десятиліття офіційний Пекін категорично заперечує спроби будь-яких держав встановлювати відносини з Тайванем чи відвідувати острів. У 2005 році в Китаї було прийнято закон про застосування воєнної сили проти Тайваню, якщо його влада вирішить проголосити свою незалежність де-юре. США досі зберігали політику «половинчастого» нейтралітету щодо острова: визнавали легітимність КНР як єдиної держави, але лише«враховували» позицію Пекіна щодо Тайваню, продовжуючи розвивати зв’язки з островом.

Нагадуємо, чому у світових ЗМІ вже другий тиждень обговорюють можливий конфлікт між Пекіном і Вашингтоном — аж до воєнного — і що зробило гіпотетичний візит Пелосі на Тайвань таким спірним.

CNN нагадує, що частина чиновників США стурбовані тим, що в разі воєнної відповіді з боку Китаю візит Пелосі може спровокувати найгіршу «за останні десятиліття кризу з обох боків Тайванської протоки».

Американський телеканал окремо наголошує, що політичний статус Пелосі робить її візит іще більш провокаційним в очах Пекіна. «Пелосі — третя посадова особа в порядку наступності [влади в США] після президента та віцепрезидента. Я вважаю, що китайці ставляться до цього дуже серйозно, — сказала Сьюзан Ширк, керівниця Центру досліджень Китаю 21-го століття в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. — Тож вона дуже важлива особа в американській політиці. Вона відрізняється від пересічного члена Конгресу».

Пелосі також є давнім критиком Комуністичної партії Китаю, нагадує CNN. Вона неодноразово критикувала Пекін за порушення прав людини, зустрічалася з продемократичними дисидентами та далай-ламою — духовним лідером Тибету у вигнанні, який залишається«скалкою в оці» для китайського уряду. 1991 року Пелосі розгорнула банер на площі Тяньаньмень у Пекіні, щоб ушанувати пам’ять жертв жорсткого придушення продемократичних протестів у 1989 році. А останніми роками неодноразово висловлювала підтримку антикитайським протестам у Гонконгу.

І хоча 1997 року Китай уже засуджував США за поїздку спікера на Тайвань (тоді це був Ньют Гінгріч), «Пекін дав зрозуміти, що цього разу все буде інакше», — констатує CNN: «25 років потому Китай став сильнішим, могутнішим і впевненішим, а його лідер Сі Цзіньпін чітко дав зрозуміти, що Пекін більше не толеруватиме нічого з того, що вважатиме неповагою чи викликом його інтересам».

«Китай у змозі бути наполегливішим, покладаючи ціну [спірних кроків] та їх наслідків на країни, які не враховують інтереси Китаю у своїй політиці чи діях», — зазначає Дрю Томпсон, старший науковий співробітник Школи державної політики імені Лі Куан Ю та в Національному університеті Сінгапура. З іншого боку, вважає він, якщо Пелосі все ж таки відвідає Тайвань, але без включення цієї поїздки до офіційної програми її азійського турне, це дозволить «зберегти неофіційний характер візиту» і має стати «хорошим результатом для Пекіна й американо-китайських відносин», вважає Томпсон.

Однак перелік можливих зворотних кроків від Китаю викликає чимало побоювань. Пекін не уточнив, які «силові заходи» планує вжити у разі візиту Пелосі, але деякі китайські аналітики кажуть, що реакція Пекіна може включати військову складову.

«Китай відповість безпрецедентними контрзаходами — найсильнішими, яких він будь-коли вживав від часів кризи в Тайванській протоці», — сказав Ши Іньхун, професор міжнародних відносин Китайського народного університету.

У приватному порядку представники адміністрації Байдена висловили занепокоєння тим, що Китай може спробувати оголосити безполітну зону над Тайванем, аби зірвати можливу поїздку Пелосі, повідомив CNN офіційний представник США.

The New York Times іще кілька днів тому опублікувала колонку під назвою Візит Ненсі Пелосі на Тайвань надто небезпечний, яку написали два запрошені експерти видання: директор азійської програми Німецького фонду Маршалла (США) Бонні Ґлейзер і старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва Зак Купер.

Вони констатують, що амбіції Китаю зросли разом із його військовою силою, і незабаром КНР може захопити Тайвань — навіть ризикуючи зіткненням зі США. Цієї осені Сі Цзіньпін сподівається бути переобраним на «безпрецедентний» третій термін на посаді генсека Комуністичної партії Китаю «і не може дозволити собі здаватися слабким», вважають експерти. Він посилює тиск на Тайвань і, ймовірно, вважає, що США відмовляються від своєї колишньої обережнішої політики та можуть незабаром офіційно підтримати незалежність острова.

Автори матеріалу нагадують: Китаю варто було б визнати, що він і сам сприяв зростанню напруження. Своєю військовою модернізацією КНР порушила регіональний баланс, що власне й викликало побоювання вторгнення КНР на Тайвань, а епізоди вторгнення китайських військових літаків у зону дії ППО Тайваню цього року можуть досягти нового максимуму. Китайські чиновники також нещодавно заявили, що не вважають Тайванську протоку міжнародними водами, що може свідчити про готовність Пекіна перешкоджати транзиту іноземних суден. Китай дедалі частіше кидає виклики кораблям США, а також австралійським, канадським та іншим іноземним літакам. З 2016 року Пекін також переконав вісьмох дипломатичних союзників Тайваню припинити вважати його незалежним — зараз його державність визнають лише 13 країн світу, зокрема Ватикан.

З іншого боку, США змінили «стратегічну невизначеність» щодо Тайваню на «стратегічну плутанину». Джо Байден у своїх заявах уже називав Тайвань «незалежним», а офіційні контакти США та Тайваню (включно з військовою співпрацею і транзитами військових кораблів США через Тайванську протоку), які колись трималися в секреті, тепер розголошуються.

«Одна-єдина іскра може перетворити цю вибухонебезпечну ситуацію на кризу, яка переросте у воєнний конфлікт. Такою іскрою може стати візит Ненсі Пелосіна Тайвань», — пишуть експерти NYT. І хоча Пелосі та її радники можуть подумати, що поїздка матиме стабілізувальний ефект, а тверда демонстрація прихильності США щодо Тайваню змусить Китай відмовитися від ризикованої воєнної авантюри, натомість візит Пелосі «може спровокувати сильну реакцію Китаю» і посилити традиційну лють Пекіна через візит американських політиків «до нового рівня», побоюються автори колонки.

Вони нагадують, що Пелосі стане найвищим американським гостем на Тайвані з 1997 року, коли острів відвідував інший спікер Палати представників, Ньют Гінгріч. Крім того, Ненсі Пелосі «ненавидять» у КНР за тиск на Пекін у сфері прав людини. «Фотографії її приземлення на Тайвані будуть сприйняті в Китаї як серйозна провокація», — констатують експерти.

З посиланням на свої бесіди з китайськими колегами вони пишуть, що у світлі зростання підтримки Тайваню Вашингтоном «влада КНР може вважати за необхідне вчинити такі кроки, які зробили б червоні лінії [Пекіна] більш переконливими».

Лідери Китаю можуть уникати прямої війни зі США, але бути готовими до того, щоб ризикнути різного роду ескалацією ситуації — від перешкоджання польоту літака Пелосі до першого прольоту військових літаків Китаю прямо над Тайванем. «Ненавмисна ескалація могла б стати реальним ризиком», — додають експерти NYT.

The Guardian наводить думку китайського проурядового оглядача Ху Сіцзіня, колишнього редактора державної газети Global Times, який також припустив, що Народно-визвольна армія Китаю може відправити свої літаки пролетіти над Тайванем уперше після закінчення війни в 1949 році. «Такий акт ознаменував би серйозну ескалацію в порівнянні із сотнями вильотів, здійснених за останні роки в зону дії протиповітряної оборони Тайваню, проте не в його суверенний повітряний простір», — пояснює видання. З посиланням на аналітиків газета також наголошує на ключовій проблемі: з урахуванням рішучих заяв американської та китайської сторони «було б важко розрядити ситуацію без того, щоб ані Китай, ані США не виглядали слабкими».

Окремо експерти наголошують, що ймовірний візит Пелосі на Тайвань може збігтися з визначальним для КНР політичним моментом, від якого залежатиме і реакція китайської сторони на таку поїздку. «Зараз дуже чутливий час», — сказав Чень Шин-мін, політолог із Національного університету Тайваню, маючи на увазі майбутній з’їзд президії Компартії Китаю в місті Бейдайхе, який може принести Сі Цзіньпіну третій термін при владі, а також річницю створення Збройних сил КНР (1 серпня).

«Якщо Пелосі відвідає Тайвань, Сі Цзіньпін може стати об’єктом критики з боку інших людей, які можуть не захотіти, щоб він продовжував залишатися лідером Китаю», — зазначив Чен, який спеціалізується в галузі міжнародної безпеки та темі китайських збройних сил. Для Тайваню це додатковий фактор ризику, оскільки Пекін може використовувати зовнішні чинники, як-от напад на Тайвань, для підйому хвилі націоналістичних настроїв удома.

Однак, на думку тайванського експерта, скасування візиту Пелосі також було б пов’язане з високими ризиками для Тайваню. «[Це] змусило б Тайвань засумніватися у надійності американських зобов’язань у сфері безпеки. «Просто зараз війни немає, [але] якщо материковий Китай може використовувати свою мову [погроз], щоб уплинути на рішення Америки, як Тайвань може довіряти її зобов’язанням у сфері безпеки? Для Тайваню це дуже велика проблема».

Раніше США не підтверджували офіційно, чи готові вони надати військову допомогу Тайваню у разі нападу Китаю. Однак Байден обіцяв надати Тайваню «захист» — у Білому домі його слова роз’яснили як готовність забезпечити острів віськовими засобами для самооборони.

Прокоментувати

Ваша email адреса не буде опублікована