Що пишуть західні ЗМІ про стратегію, тактику та перспективи звільнення ЗСУ Херсона

У селах Херсонщини, що їх нині контролює 28-ма бригада ЗСУ, лише повний відчайдух надовго лишиться стояти у повний зріст. Тут на горизонті підіймаються стовпи диму, а полями свистять снаряди, описують побачене у репортажі з українського півдня журналісти американської газети The New York Times.

«Кожен день ми їх обстрілюємо, а вони нам відповідають, але не просуваються, — розповідає виданню старший лейтенант Сергій Савченко. — Поки що ми утримуємо цю територію, але щойно буде наказ, щойно у нас буде можливість це зробити, ми будемо рухатися вперед».

Контрнаступ України на Херсон уже набирає обертів, визнають у Міністерстві оборони Великої Британії. 28 липня у своєму повідомленні в Twitter представники відомства підкреслили: Україна дала зрозуміти, що має намір відвоювати Херсон. І після того, як ЗСУ завдали точних ударів по як мінімум трьох мостах через Дніпро, російська 49-а армія, що дислокується на західному березі річки, «виглядає дуже вразливою».

Херсон вже практично відрізаний від інших окупованих територій. «Його втрата серйозно підірве спроби Росії подати окупацію як успішну», — переконані у Міноборони Британії.

Наразі ЗСУ робить «невеликі конʼюнктурні просування в кількох напрямках з метою згорнути росіян у все більш тісну кишеню вздовж річки» Дніпро, пояснює у своєму коментарі британській газеті The Telegraph Джек Уотлінг із Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI). І на його думку, такий підхід може спрацювати.

«Якщо росіяни не зможуть отримувати підкріплення, це здатне зламати їхню волю воювати в Херсоні та в якийсь момент (допоможе) досягнути повернення міста», — вважає експерт.

Ключовими для українського контрнаступу є чотири мости. Перший — Антонівський, удари по якому роблять його використання надзвичайно ризикованим — навіть якщо його відремонтують. Другий — залізничний міст у 5,5 км вище за течією, що також може бути вражений високоточною зброєю. Ще один — у Новій Каховці, проте через ризик спровокувати прорив дамби й затоплення Херсону водами Каховського водосховища ЗСУ можуть атакувати лише невелику його ділянку. Перетнувши цей міст, автомобілі, аби дістатися Херсону, мають здійснити ще одну переправу — через річку Інгулець. Минулого тижня ЗСУ нанесла удар по мосту через цю дніпровську притоку біля Даріївки.

«Вузьких місць і буксування (загарбникам) не уникнути», — констатує видання.

Наступним кроком українцям потрібно буде послабити російську протиповітряну оборону, аби дати можливість працювати українським безпілотникам і штурмовим літакам. Рано чи пізно вони відріжуть шлях від Нової Каховки до Херсону, ізолювавши гарнізон у обласному центрі. І тоді російські командири зіткнуться з таким само вибором, який вони нав’язали українським захисникам у травні в районі Сєвєродонецька: залишитися і воювати, або вчасно відступити, щоб уникнути оточення.

Втім, якщо російське командування вирішить зробити оборону Херсона своїм пріоритетом і зможе переправити туди підкріплення піхоти, битва за місто може бути кровопролитною та дорогою, попереджає Уотлінг. Взяти ініціативу в свої руки зможе та сторона, яка швидше залучить до бою більше військових. Для цього Україна вже тренує нові бригади, а Росія готує Третій армійський корпус із добровольців на полігоні в Муліно Нижньогородської області.

Битва за Херсон стане першою перевіркою здатності України проводити широкомасштабні контратаки без серйозних втрат. І для цього її піхоті потрібна хороша польова техніка та офіцери, здатні добре її координувати, підкреслює Уотлінг.

Контрнаступ на Херсон вимагатиме від України чималих ресурсів та може датися дорогою ціною, попереджає The New York Times. Воно також стане «однією з найамбітніших та найбільш значущих військових операцій цієї війни».

За заявами українських військових, удари по базах загарбників, здійснені із застосуванням західної зброї на кшталт американських систем HIMARS, вже змусили ворога відсунити свої склади та командні пости від лінії фронту. Це ускладнило забезпечення російських військ зброєю та продовольством.

«Це можна порівняти із хвилями, — коментує виданню на умовах анонімності український військовий високопосадовець. — Наразі ми робимо маленькі хвилі, готуючи умови для створення великих».

Загарбники кинули чимало зброї та людських ресурсів на Донбас, і це зробило їхні позиції на півдні відносно слабкішими, зауважують деякі представники західних спецслужб. За прогнозом Річарда Мура, керівника Служби зовнішньої розвідки Великобританії MI6, росіяни будуть змушені взяти паузу, що забезпечить прохід для ЗСУ.

Втім, у своїй контратаці на півдні українські сили стикнуться із низкою труднощів. Їм доведеться вести наступ на великій відкритій території, де загарбники кілька місяців мали можливість вибудувати трирівневі оборонні позиції, зауважує американська медіа-компанія CNN. При цьому українці, які протягом більшої частини цього конфлікту були вимушені оборонятися, мають обмежені штурмові сили. Їм не вистачає повітряного прикриття, а надана західними союзниками зброя переважно не призначена для наземних наступальних дій.

До того ж, чимало ознак вказують на посилення окупантами військової присутності у Херсоніз метою відстояти стратегічно важливий для РФ наземний коридор до окупованого Криму. За останні два тижні великі колони військової техніки були помічені на шляху від Маріуполя через Мелітополь до Херсона.

Контратака українців на обласний центр, де до війни проживало 300 тис. людей, може вилитися у жорстокі міські бої із величезними людськими та матеріальними втратами, попереджає The New York Times. «Ми дивимося на Херсон, як на наступну Фаллуджу, — зізнається у коментарі виданню Майкл Мальдонадо, 34-річний колишній морський піхотинець США, який воює у складі 28-ї бригади ЗСУ. — Буде багато шалених боїв».

Тут українським захисникам доведеться зважати на ризики для цивільного населення: за різними оцінками, від третини до половини мешканців Херсону виїхали, проте решті у разі масованих артилерійських обстрілів загрожує велика небезпека. При цьому, наприклад, у Мелітополі загарбники перешкоджають виїзду людей з міста, аби їх можна було використати як «живий щит» у разі контрнаступу, цитує повідомлення української влади CNN.

Росія вже показала, що перед тим, як захопити місто, готова його знищити, як це було із Маріуполем та Сєвєродонецьком, пише британська газета The Guardian. Але для України, яка прагне звільнити власну територію, це, очевидно, не варіант. І у цьому — найбільше обмеження для армії, що наносить удар у відповідь.

ЗСУ діють обачно: завдаючи точних ударів по мостах навколо Херсону, вони прагнуть не знищити їх, а пошкодити настільки, щоб окупанти не могли провезти по них важку техніку. При цьому для українців важливо переконатися, що до міста може потрапляти продовольство, цитує видання думку Сергія Хланя, радника голови Херсонської військової адміністрації. Відрізати місто шляхом пошкодження мостів непросто, констатує газета, а захопити його, враховуючи цивільне населення, буде ще важче.

«Вуличні бої, бойовий штурм населеного пункту — це найважча битва, — погоджується у коментарі CNN офіцер Олександр Піскун, який у 2014-му отримав важке поранення на Донбасі, а сьогодні тренує резервістів і нацгвардійців у Кривому Розі. — Це складніше, тому що ми не захоплюємо населені пункти, а звільняємо їх. Це наші міста, це наші люди».