Над Іллічівським портом нависла гільйотина “прихватизації”

“Лжеінвестори” можуть отримати підприємство отримають задарма
Про це заявили учасники прес-конференції, що відбулася 1 лютого в одеському прес-центрі “Paritet”. У ній узяли участь колишній заступник начальника порту, депутат Іллічівської міськради, заступник голови обласної організації партії УДАР Сергій Білюк та лідери незалежних профспілок порту Анатолій Бойчук і Віктор Степанов. За їхніми словами, Іллічівський морський торговий порт (ІМТП) – прибуткове стратегічно важливе державне підприємство, а його тепер намагаються знекровити й довести до банкрутства.

Як зазначив Сергій Білюк, дякуючи порту був заснований Іллічівськ, місто постійно жило й утримувалося на його прибутки. Щорічно він поповнює міський бюджет на 100 млн. гр.. Але нинішнє керівництво порту поставило колектив перед загрозою масових звільнень. За його фальшивими реляціями про нарощування виробничих потужностей порту — порожнеча. Останнім часом ІМТП перестав обробляти високорентабельні й транзитні вантажі.

Виступаючі навели безліч документально засвідчених фактів про те, як потерпає колектив порту від свавілля керівництва. Із 8200 працюючих тут у 2010 році на сьогодні залишилося лише 6100 чоловік. Цими днями незалежній профспілці дали на візування перелік із 140 чоловік, яких збираються звільнити з роботи. Такі ж само документи направлені й на членів інших профспілок. Проектів таких наказів цілі стоси, звільняють від начальника терміналу до докерів і тальманів. Усе це робиться за вказівкою згори для того, щоб потім без «баласту» приватизувати термінали. Не торкнулося скорочення лише тих, хто працює на об’єктах, які використовуються приватними особами на підставі договорів про спільну діяльність.

Портовиків турбує невідомість, що буде з їхнім підприємством завтра, у чиїх руках воно опиниться, чи буде збережено колектив і соціальна сфера. Вони наполягають на тому, щоб порт і надалі залишався у власності держави. Адже це гарантія наповнення бюджету, це «білі» зарплати й пенсії, це робочі місця. Анатолій Бойчук і Віктор Степанов висловили також різкі критичні зауваження щодо «Закону про порти», який має вступити в силу в 2013 році й стати підґрунтям для переходу ІМТП у приватні руки. На їх думку, закон нині ще «сирий» і потребує суттєвого доопрацювання.

Загалом учасники прес-конференції припускають теоретичну можливість передачі підприємства у концесію, але побоюються, що «лжеінвестори й халявщики» скористаються недосконалістю законодавства й отримають його задарма. Свого часу французи мали намір взяти підприємство у концесію на досить вигідних умовах, які б улаштовували і рядових робітників, але від пропозиції іноземців тоді відмовилися. За даними профспілкових працівників, на сьогодні «прихватизувати» порт бажають свої, українські бізнесмени. А це нічого доброго людям не віщує, бо їхні хижі повадки усім уже добре знайомі.

Як бачимо, іллічівці, вимагаючи вдосконалити «Закон про порти», дбають і про своїх колег в інших містах-гаванях. Адже і їх має насторожити заклик Віктора Януковича якнайшвидше приватизувати порти, про що він заявив нещодавно на засіданні Комітету економічних реформ. А на догоду президенту уряд Азарова вже фактично дав згоду передати у концесію всі вісімнадцять портів. З’явилися й повідомлення, що деякі з них нині переходять під контроль Ріната Ахметова та інших олігархів.

Порти завжди були ласими об’єктами для бажаючих поживитися державною власністю. Конфлікти виникають один за іншим у різних гаванях. Уже не вперше свій голос невдоволення подають докери Іллічівська. Нині їхні представники з незалежних профспілок заявили, що вони готові вивести людей на масові акції протесту і вдарити касками. Та надії, що вони будуть почуті олігархічно-клановою владою, дуже мало.

Сергій Горицвіт, незалежний журналіст

Источник