“Дзвони пам’яті”: В ИГГУ почтили жертв Голодомора

1 коментар 47223 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


На факультеті української філології та історії 22 листопада було організовано акцію «Засвіти свічу пам’яті», присвячену 80-м роковинам пам’яті жертв голодоморів 1932-1933 років. До неї долучились студенти педагогічного факультету та студенти Ізмаїльського технікуму механізації і електрифікації сільського господарства.


У межах цієї акції проведено вечір-реквієм «Свідки говорять», у ході якого відбулась спільна молитва, тематичні виступи студентів 3-4 курсів та читання віршів про Голодомор у супроводі відеоряду архівних зйомок і свідчень очевидців тяжкої всенародної трагедії.

iggy (2)

Доцент кафедри української мови та літератури Томчук О. Ф., який ініціював та організував цю акцію, виступив із короткою інформацією про Голодомор. Він, зокрема, відзначив: «Голодомор – найтяжчий злочин проти людства, спланований і реалізований керівництвом колишнього Радянського Союзу проти українського народу…

Багато стерлося з пам’яті про ті страшні часи; більшість документів про голодомор не потрапили в архіви, а ті що й потрапили, не всі збереглися. Тому нам слід шукати і знаходити нові документи, матеріали, робити все для того, щоб про голодомор знали всі, щоб це більше ніколи не повторилося».

iggy (7)

Особливо зворушливим і до болю хвилюючим стало одкровення доцента кафедри української мови та літератури Зарудняка О. А., який десятилітнім хлопчиком пережив голодні роки, залишившись жити єдиним зі всієї родини. Олександр Андрійович розпочав свій виступ таким зверненням до присутніх – студентів і викладачів: «Я сьогодні прочитаю вам найсумнішу у своєму житті лекцію…».

Неможливо було без сліз слухати трагічну історію патріарха Ізмаїльського державного гуманітарного університету, його тяжку розповідь про те, як на очах помирала опухла від голоду мати, як гасла свічечка життя молодшої сестрички, як відходила у потойбіччя бабуся, як маленьким хлопчиком рятувався у пошуках їстівного, як вимирало велике подільське село…

Олександр Андрійович просив пам’ятати й жити чистими помислами та добрими намірами.

iggy (5)

Завідувач кафедри професор Райбедюк Г. Б. від імені усіх присутніх подякувала Олександрові Андрійовичу за високий моральний урок, пообіцяла ніколи не забувати про невинно убієнних і творити Добро на землі.

iggy (6)

Заключним акордом заходу стала хвилина мовчання на вшанування загиблих під час Голодомору. Насамкінець прозвучала Молитва на День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій:

«Всемогутній і вічний Боже, Правителю людей і народів! У покорі звертаємося до Тебе в цей день, коли ми згадуємо мільйони наших співвітчизників, які були вбиті безбожним комуністичним режимом у штучному голоді, тюрмах і концтаборах. Просимо Господи благословити нас, аби над нашим краєм не панували вороги. Благослови Господи нас достатком і благодатно тримай Свою правицю захисту над нами…».

iggy (4)

Студентки 3 курсу факультету української філології та історії читають «Молитву»

iggy (1)

Студенти слухають О.А. Зарудняка

iggy (3)

Студенти Ізмаїльського технікуму механізації і електрифікації сільського господарства

Магістрантка кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету Наталя Свищ 

 

 

 

guest

1 Коментар
Старые
Новые Популярные
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Док
Док
10 лет назад

Вирши про голодомор – во как! Чтобы дети так на День Победы выступали и стихи сочиняли. Куда там – ИХ история – ГОЛОДОМОР, ГЕНОЦИД, КОНЦЛАГЕРЬ, СТРАХ, УЖАС, СПАСЕНИЕ В ЕВРОПЕ!!! Кто ВСЕМ ЭТИМ заправляет? Кто крадёт у этих детей ИСТОРИЮ и лишает их будущего?

1
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x